Увійти · Зареєструватися

Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

Коли я народився  була осінь. Жовтий лист  падав на мокру землю.  Запах осінніх трав лиш злегка нагадував  їх ще нещодавно пишну велич. І серед тої осені пішов я по молодій отаві в життя. На північ ліс, а на південь степ. 

 
 
Потік Афіші Галереї Статті Інформація

Код Степу

    Потрачено багато сил і часу на пошук Української Національної Ідеї. Одні шукають її, інші – заважають шукати. Не можу претендувати на остаточну істину. Можу висловити своє бачення.

Додав oleg.verbova 07 лютого 2014

 
Віхола

Віхола

Віхола… Посеред ночі й степу у вікні старої хатини на краю села – єдиний вогник. Він намагається своїм теплом зігріти світ. Щосили кидає жовте світло на кущі бузку, отримуючи натомість тисячі морозяних сніжин. Вітер грається скрипом згасло

Додав nady 29 січня 2014

 
Кінські історії

Кінські історії

Наші пращури вірили, що Сонце вдень їде небом у колісниці, запряженій кіньми, а вночі перепливає, щоб ранком знову з’явитись підземними ріками за допомогою качок.

Додав nady 09 січня 2014

 
Ранок вихідного дня

Ранок вихідного дня

 Коли після робочого тижня  мешканці нашого будинку мріють суботнього ранку довше поспати, то у їх сни приїздить сміттєзбиральна машина.  Вона приїздить рівно о п’ятій.

Додав nady 14 листопада 2013

 

Вона пасе кіз

 Вона пасе кіз…    Це філософія її життя. Вона розуміє їх, а вони її. Мандрують світом своїм. І повірте їх світ  не самий гірший серед інших. В нім нема політики і серіалів, злоби і хитрості. Він наївний, з дитинство

Додав nady 20 жовтня 2013

 

Журавель

Пантелеймонові  Журавлю       Цього ранку старий Журавель почав косити леваду ще коли сіріло. Його не зупинив і вранішній туман, що стелився над землею по самі груди.

Додав nady 08 жовтня 2013

 

Світ ловив його та не впіймав

  Є люди, котрі все життя тікають від себе, а є такі, котрі все життя шукають себе. Є  і ті, що нескінченно то тікають,  то шукають, знаходячись у невпинному пошуку. Покоління хвілософів розгадували загадку вічного руху співіснування

Додав nady 26 вересня 2013

 
Скриня ( до Дня Незалежності)

Скриня ( до Дня Незалежності)

  На погрібнику, рясно вкритому килимом споришу, стояла скриня, підставивши свої темно-зелені боки, розмальовані квітами, сонечку. Здавалося, що вона – вершина вісі, навколо якої обертається двір з усіма його мешканцями й крамом. Біля скрині

Додав oleg.verbova 22 серпня 2013

 
Мамай

Мамай

      Було це давно. Тоді Бог наш ще маленьким був.  Якось сидів Він на великій пухкій хмарі, відривав від неї шматочки й грався.  Ліпив тварин, гори, дерева… І виліпив якось такого собі хмаринку-чоловіка: два вуса т

Додав oleg.verbova 21 квітня 2013

 
 
 
 

Гостиница Днепропетровск |  Светильники Днепропетровск |  Рекламное агентство |  Сауны Днепропетровска