Автори / Пилип Захмарний / «Fort.Missia»: радіємо життю за будь-якої погоди
Найкращі мистецькі акції творяться незаплановано. Навіть не зовсім творяться – вони самі виникають. Так вийшло і на «ФортМісії». Тисячі людей приїхали на форти, єдналися музикою і мистецтвом усупереч дощам, нехтували комфортом заради радості спілкування, а потім роз’їхались по всіх усюдах несучи з собою трохи землі з цього місця на чоботях, наплічниках, наметах... Чим не мистецька акція? Кожна важлива справа мусить перенести випробування на міцність. «Fort.Missia» випробування дощами і холодом перенесла успішно. Тепер зрозуміло, що фестиваль житиме довгі роки, адже має публіку на яку можна розраховувати і для якої варто все це робити.
Ррозпочалася «Fort.Missia» ще задовго до 1 липня. Спершу форти заселили скаути які завдяки підтримці фонду Анатолія Лісіцина прибирали спільне поховання вояків російської та айстро-угорської армій. Згодом у Поповичах розвернувся міжнародний волонтерський табір, даючи змогу місцевим жителям надивитися на корейців, французів,чехів, американців, поляків та росіян разом взятих. Потім територією фестивалю почали мандрувати митці у пошуках енергетичних місць для об’єктів. За кілька днів до фестивалю серед сільської малечі розповзлися чутки що до них приїхав цирк і буде вчити різних фокусів. Насправді то завітав люблінський театр вогню «Sigillum Ignis» який навчав дітей жонглюванню і влаштував у селі виступ фаєр-шоу. А вже у четвер почали з’їжджатися завбачливі фестивальники щоб зайняти кращі місця. Зненацька настала п’ятниця і почалося. На територію фестивалю землею посунули хмари народу, а небом – хмари з дощами. Переддощова тиша загуркотіла гітарними рифами – розпочалася рок-атака під кодовою назвою «Like a Лялька» на згадку про легендарний клуб. Вже на першій пісні «Oратанії» до сцени з горба збіглося чимало люду і зробили перші відбитки на майбутньому танц-полі. А далі вийшла символічно-доленосна для фестивалю група «Swamp FM» і всі усвідомили, що метал не іржавіє і болота не уникнути. Ніколи не розумів чого на лого «Bazooka Band» намальована не базука, а м’ясорубка, аж поки почув хлопців наживо. Ця музика ідеально пристосована для дощових слемів і форматування мізків. «Niagara» дозволила відпочити вухам і мізкам та послухати як жорстко може співати добра і лагідна Віка. Дощ сильнішав, а людей ставало все більше. «AннA» презентувала свій новий альбом «Срібна Змія». Всі пам’ятають що творилося у «Ляльці» на концертах «АннИ» то ж уявити який драйв був на фестивальному полі уявити не важко. А далі – тригодинний концерт найживіших «Мертвих Півнів» із фестивальною презентацією «Радіо Афродіти», новими піснями на вірші Андруховича і Позаяка, додатковими музикантами та старими хітами. За «Півнями» львівська публіка сумувала ще зі «Флюгерів», хлопці теж здається нудились без концертів і тут з’явилася нагода видати. Всі виклались на 100% і перший заміс було здійснено. А кому ще було мало емоцій, той йшов дивитися нічні покази фільмів від «Кіноклубу Олега Яськіва», заворожено стежив за вогнями фаєр-команди «Sigillum Ignis», або лишався до ранку слухати виступ формації асоціативного DubStep-у та техно «RESTart». А ранок не забарився. Завдяки проекту «Snidanok з Пиріжком та PushClubOrchestra», барвистій епатажній тусівці Етноклубу Набутків та «дзигівській» каві з пиріжками похмурий сірий ранок став веселим і кольоровим. Знайшлися сили сушити намети, готувати сніданок і збиратися до вечірніх танців. Усупереч погоді на фестиваль тягнулися нові валки люду. Публіка розпорошувалася величезною територією фортів у пошуках ленд-арт об’єктів, які цьогоріч здійснили Влодко Кауфман, Сергій Петлюк, Олександр Никитюк, Михайло Барабаш, Тереза Барабаш, Віктор Лавний, Ярослав Футимський, Сергій Радкевич, Стас Туріна, Юрій Білей, Володимир Стецькович, Євген Самборський, Павло Ковач, Евеліна Тринцолин, Jaroslaw Kozyara та Katarzyna Scipior. На шостому форті розмістилася виставка Фотоклубу «Ч.Б/5х5» та музей із відкопаних тут знахідок військового спорядження. «ImproTeatr» після львівських варштатів поповнився учнями та влаштовував несподівані інтерактиви. Другий день вже тривали театральні виступи ІІ Фестивалю сучасної драматургії «Драма.UA», та «кабінетні» літературні читання, перериваючись тільки під час сильних злив.
Незмінному ведучому «ФортМісії» п. др. Жолобу ніколи не бракувало гумору, а тут після чудасій зварйованих фестивальників, голих забігів, карпатських футболів і купань у багнюці Андрія взагалі поперло. Якщо першого дня він читав репи, підшпилював музикантів, приєднувався до виступів, то сьогодні – влаштовував інтерактиви (переможець заїзду на пузі навіть отримав бар-чек на 20 грн., що би не писали некомпетентні журналісти:)). Ніби наперед знали. Другий фестивальний вечір почався із панк-року у виконанні сихівського гурту «Ху4» та «Абу-Касимових капців», де грає Андрій Жолоб. У гуртів виявились спільними і тромбоніст, і настрій, і публіка. Заряд бадьорості тримав аж до вечора. Київський гурт «Vivienne Mort» вразив професійністю з якою грають ще молоді музиканти і силою голосу вокалістки. Презентований ними альбом «Esentuki LOVE», безсумнівно викличе резонанс серед шанувальників якісної музики. Далі на сцену вийшов польсько-американський арт-роковий проект «Let Me Introduce You To The End». Лідер проекту Раян Сокаш залишив, за його словами, «споживацьку Америку» заради життя у Кракові та мандрівок Україною. На фестивалі Раян з проектом виступає вже вдруге, так що має фанатів, як серед фестивальників, так і серед місцевого люду. А традиційне розкидання дисків зі сцени остаточно переконало цілу купу народу вишикуватись в чергу за автографами. Завершувала вечір ефектна польська фанк-рок-електро ватага «Big Fat Mama», яка абсурдністю костюмів могла сперечатися хіба з Етноклубом, а кількістю апаратури з магазинами. Коли група повідомила звукачам з «Eleсor», що половину апаратури залишила в готелі, ті мало швидку не викликали. Ну і, звісно, того вечора фестиваль відзначився ще одною зірковою подією. Навіть не зірковою, а галактичною. Запланований перформанс «Кличко – оборонець Всесвіту» вдевся настільки масовим, що український спортсмен зловив потік енергії і вкотре одержав заслужену перемогу. Вночі не давали заснути навіть тим, хто хтів спати DJ Tonika разом із всім відомою вокаліcткою «ShockolaD» і «DagaDana» Дано Винницькою, які створили неймовірно позитивний і ніжний проект. Під ранок їх змінили на сцені хлопці – DJ Derrick та DJ Garry Shumoff.
Недільного ранку у дощу був вихідний і всі, кого назавтра чекала робота потягнулися до автобусів, щоб дома встигнути відмитися і попрати речі. Проте загартованих негодою затятих фестивальників залишилося достатньо, щоб наповнити поле перед сценою та тримати драйв фестивалю. На заклики трембіт франківських «КОРАЛЛІВ», що вирішили влаштувати свято обіднім виступом, розпочався третій день танців та веселощів. Опісля «КОРАЛЛІ» відправились на фестиваль-побратим «Fort Borek», який вперше пройшов на польській стороні цих самих фортів. Зі сцени польського фесту «коралівці» грали на трембітах, а їм у відповідь українського боку трембітали музиканти Етноклубу та піднімалась повітряна куля. Наступного року обидва фестивалі проводитимуться під єдиною назвою «Fort.Missia». Очікується, що фестивалю долучиться ще й польське місто Любартув. Також на фестивалі стріляла гармата, відтворена товариством військових реконструкторів «Пам'ять». Проте вона давала сальви тільки цукерками, які збирала місцева малеча. Кожного року на фестивалі розчищають і досліджують нові фортифікації. Цього року було відкрито два унікальні укріплені схрони артилерійської батареї Першої світової війни. Після звичних урочистих привітань, на великій сцені відбувалися виступи народних колективів Мостищини. На театрально-літературній сцені продовжувались читання. За три дні тут встигли виступити Олександр Ірванець, Іван Малкович, Остап Сливинський, Петро Мідянка, Олег Лишега, Юрій Іздрик, Галина Крук, Володимир Яворівський, Мирослав Маринович, польські письменники Гжегож Йендрек і Павел Лауфер, росіянка Єлєна Заславская та грузини Гага Нахуцрішвілі і Аміран Свімонішвілі. Окрім того, музично-поетично-візуальні проекти творили Галина Крук, Роман Бардун, Олексій Хорошко та Михайло Балог. Вечірню програму малої сцени розпочали польські панки «Mi??sz», які, до речі, і завершували фестиваль несамовитим афтерпаті із «Перкалабівцями» за «дзигівськими» столиками, а наступного дня навіть заграли концерта у селі Поповичах. Улюблений львівськими фестивалями етно-фанк-джаз-електро проект «ShockolaD» як завжди привіз із собою заряд спокійного щастя, глибокий народний спів та ретельно продуману музику. Трактор дотягнув під сцену автобус «Перкалаби». Таке враження, що весь фестиваль робився саме для них. Тута гуцульські панки відчували себе як риба у воді (якщо притримуватись канонічних фразеологізмів). Як сказав Мох: «Люди танцюють в болоті брудні як свині. Це прекрасно!». І «Перкалаба» загаратала таких танців, що втриматись не міг ніхто. Про виступ «Гайдамаків» навіть нічого писати не буду, ні про видовищність, ні про якість музики, ні про сакральну глибину текстів. Скажу тільки, що це люди, які творять нову Україну. Якраз ту, про котру мріяли наші діди, не знаючи достоту якою сама вона має бути. Ту, яку ми поки маємо тільки на концертах, будуємо у своїх сім’ях і плекаємо посеред друзів. Ту, для якої організовуємо і приїжджаємо на фестивалі, щоб за роботою і біганиною буденності не забути, що в нас є своя місія.
А коли знову втомимося від рутини, то настане«Fort.Missia 2012». Якщо ми отримали стільки радості під час холоду і дощів, то уявіть як ми радітимемо коли над нами буде чисте небо і сяюче сонце? Побачимо вже менш ніж за рік. Світлини з фестивалю Сайти фестивалю: www.fortmissia.com www.dzyga.com Організатори: Мистецьке об’єднання «Дзиґа», Громадське товариство «Форт», Громадське об’єднання «Вірменська 35», Польський Інститут у Києві, Fundacia «TransKultura», Центр Культури міста Люблін, «Варштати Культури» (Центр Культури м. Люблін), Генеральне консульство Республіки Польща у Львові, Львівська обласна рада, Львівська обласна державнв адміністрація, Мостиська районна державна адміністрація, Мостиська районна рада, Поповицька сільська рада, Фонд Анатолія Лісіцина, Федерація скаутів «Гальцька Русь», Всеукраїнська асоціація молодіжного співробітництва «Альтернатива-В»
За підтримки: Ярослава Дубневича, Нацiональної мережі готелiв «Reikartz Hotels & Resorts», ВАТ Концерн-Електрон, мережі магазинів «Jhiva», хостелу «Lemberg»
За сприяння: Мостиський прикордонний загін Державної прикордонної служби, ГПУ "Львівгазвидобування", ДП Старосамбірське лісомисливське господарство, ЛГП "Галсільліс"
НВО " Облсількомунгосп" Інформаційна підтримка та спонсорство: Радіо «Львівська хвиля», ТРК «Люкс», «Країна», «Львівська пошта», «Rock.Lviv.Ua», FM «Галичина», Всеукраїнський джазовий портал «UAJAZZ.COM», ТРК «Міст», Всеукраїнське видання «Український Тиждень», Вголос, Продюсерський центр «Jazz in Kiev», «Lviv Today», ZAXID.NET, Львівська обласна Державна телерадіокомпанія, «Високий Замок», «Інформатор», «Новий Погляд», Радіо «ЕРА», АРТ-Вертеп, «Сумно», НТА, Телеканал новин «24», Vizitlviv.net Оргкомітет ІІІ Міжнародного фестивалю мистецтв «Фортмісія-2011»: Губицький Володимир, Збитковський Любомир, Колодій Петро, Бурко Сергій, Стецина Ігор, Горбацьо Володимир, Сціра Любомира, Макар Олег, Новіцький Роман, Погорілко Оксана, Захарчишин Лев, Кліщ Андріан, Благута Юрій, Бордіян Ярослав, Годебський Віктор, Довганик Леся, Дорош В`ячеслав, Зелінський Володимир, Лис Володимир, Пелиньо Богдан, Рожнятовський Андрій, Сафіяник Роман, Яремцьо Ігор, Вовкогон Юрій, Іващишин Маркіян, Кауфман Володимир. «Fort.Missia» – нове мистецтво на руїнах віни! "Fort.Missia" дякує за світлини Кості Смолянінову, Євгену Кравсу, Юрію Дячишину, Андрію Артиму, Оресту Щуру, Анні Сидор, Юрію Ничику, Юлі "Фісташці", Андрію Ляшуку, Тарасу Чайківському, fil0saf та безлічі блогерів.
Додав Gon 08 липня 2011
Про автора
Всесвітньо невідомий автор, який не вірить у силу слів, проте у вільний від натхнення час займається словоблудством і рукоприкладством. Живе всюди, де перебуває. мріє про те, щоб хоч щось здійснилось без зайвих зусиль.
