Андрій Кокотюха

Андрій Кокотюха народився 1970 року в м. Ніжині, в родині зварювальника і медичної сестри. Перший художній твір написав у віці 7 років. Хоча власне художні якості цього твору досі ніким не оцінені. До 12 років читав і писав лишен казки.

Мріяв стати бібліотекарем. Працював збиральником меблів, різноробочим та муляром на будівництві. Але закінчив факультет журналістики Київського університету ім Т. Шевченка.

Перше оповідання опубліковане в 1987 році. У 1991 році написав повість «Шлюбні ігрища жаб», яка, через брак інших зразків прози, отримала в 1995 році нагороду видавництва «Смолоскип». Після виходу окремою книжкою в 1996 році повість стала називатися «романом», отримала позитивну оцінку від батьків та друзів автора, і широкий негативний розголос у пресі. Завдяки чому А. Кокотюха відразу став одним із відомих сучасних українських письменників.

Працюючи у видавництві «Смолоскип» пакувальником книжок, у період з 1994 по 1999 рік організовав понад сто «гастролей» молодих українських письменників у сімнядцяти регіонах України. Був їх безпосереднім учасником. У 1998 році звільнився з видавництва «Смолоскип» у зв`язку з переходом на іншу роботу, безпосередньо пов`язану з журналістикою. Співпрацю зі «Смолоскипом» не припиняв до 1999 року. Потім видавництво офіційно розірвало стосунки з молодим письменником через його «антиукраїнські» настрої. Вони полягали в публічному прочитанні фейлетону про сучасний стан української культури.

Протягом 1999 — 2006 років побачили світ книги А. Кокотюхи (підкреслені — художні книжки): «Повернення сентиментального гангстера», «Нейтральна територія», «Ментовский город», «Отработанній материал», «Мама, донька, бандюган», «Криминальная Украина», «Криминальная Украина -2», «Криминальная Украина-3», «Почему Украина не Россия» (автор-упорядник), «Любити живих» (у співавторстві з Максимом Розумним), «Повзе змія», «Тайны и загадки Украины», «Резонансные дела МВД» ( в соавторстве с Константином Стогнием), «Шукачі скарбів», «Юля» (автор-упорядник), «Темна вода», «Зоопарк або Діти до 16 років». Крім того є ряд журнальних публікацій повістей та оповідань. За однією такою публікацією на студії ім. О. Довженка зняли кіно під назвою «Тупик». Написав сценарії для кількох документальних фільми з циклу «Кримінальні історії» на каналі ISTV. Усе це дає авторові право називати себе також кіносценаристом. За окрему плату писав «жіночі» оповідання. Пише українською і російською мовами.

Таким чином, книжки А. Кокотюхи виходили і далі виходять практично в усіх українських видавництвах, котрі видають сучасну літературу: «Смолоскип», «Кальварія», «Фоліо», «Піраміда», «Нора Друк», «Зелений Пес». Він постійно співпрацює з найбільш популярними українськими газетами, журналами і телеканалами.

• Диплом видавництва «Смолоскип» (документа не видано, нема чого повісити на стіну), 1996 р.;
• Диплом конкурсу «Золотий Бабай», 1999 р.;
• Дипломи конкурсу «Коронація слова», 2001, 2002 рр.;
• ІІІ премія конкурсу «Коронація слова», 2003, 2004 р.;
• Премія журналу «Березіль», 2000 та 2003 рр.;
• Премія фестивалю «Відкрита ніч» за кращу публікацію про фестиваль, 2002 р.;
• Нагрудний знак «За зразкову службу у внутрішніх військах МВС України», 2002 р;
• Нагрудний знак «Срібний Георгій», за сценарій фільму «Тупик», 2003 р.
• Диплом ХІ Форуму видавців у Львові «Кращий журналіст, що пише на книжкову тему», 2004
• Перша і друга премії «Коронація слова» — 2006 р.

Письменник та журналіст Андрій Кокотюха любить літературу, кіно, алкоголь, збирати гриби. Байдужий до політики, спорту, кави, одностатевого сексу і наркотиків. Не любить борщу, вареників, макаронів, хімії як шкільного предмету, свого класного керівника, Філіпа Кіркорова та Віктора Павліка, їздити громадським транспортом, стояти в чергах, чогось чекати, працювати в сільському господарстві.

Учасники

nady