Увійти · Зареєструватися
 
Потік Статті Інформація

Автори / Ольга Фролова / Поезії

Як важко дихає стіна...
Я падаю обличчям в крейду.
Я падаю навзнак душею.
Я падаю... я знаю... я...

Не підганяй – я ж босоніж!..
Не зводь, бо зійде з першим снігом....
Не зводь на ноги свою примху...
Не зводь мене... не зводь... облиш...


***

Буває, іду й приверзеться,
Що вдома чекає мама –
І випурхне, понесеться
Умить земля під ногами...
Ввірвуся до хати просто
Пожбуривши в’язку з ключами,
Наткнусь на вчорашній
                   немитий посуд...
Й заллюся гіркими сльозами.

 
 

Додав Art-Vertep 22 лютого 2003

Про автора

До ваших послуг – Оля Фролова, студентка аж 1-го курсу журналістики в ДНУ. Новелка, яку я сюди надіслала спочатку, та пара-трійка віршиків були скреативлені мною ще в роки голожо (закреслено) босоногого 13-ліття.

 

Коментарi

02 липня 2007

От скажи чому деякі творчі люди трохи зухвалі і зверхні?Здавалося б, наче й розплющені очі у них і душа...душа?!страждає???навряд. Дивним чином одна грань не дає побачити іншу...Але якщо тобі відкриється уся краса знай, що побачиш і потворність. Красиво пишеш, але зухвало

02 липня 2007

Чесно кажучи, сама не переношу чужу самовпевненість, а власну бачиш у кращому випадку тоді, коли робота довго полежить, а ти за той час чогось набираєшся. Так що з цим боротися - тіки вказувати на конкретні помилки. Спасибі, що завітали.

Коментувати
 
 
 

Гостиница Днепропетровск |  Светильники Днепропетровск |  Рекламное агентство |  Сауны Днепропетровска