Автори / Варвара Черезова / Дезовий міні-фест за участю Hell:ON (Запоріжжя, Україна) і Hatecraft (Рязань, Росія)
Літо, гаряче повітря плавить мозок, з тіла випаровуються залишки життєвої наснаги, весь день невідступно супроводжує єдине бажання: „Додому... або куди-небудь, де прохолодно... Робота? Літом? Ні...” Але саме влітку проходить левова частка найрізноманітніших фестів, концертів, де можна послухати файну музику, поспілкуватися з цікавими людьми, одним словом: славно провести час.
Отже, 5 червня цього ж таки року в пивному клубі „Майдан” у рамках циклу програм „Остання Неділя” відбувся дезовий мініфест за участю двох ватаг: Hell:ON (Запоріжжя, Україна) і Hatecraft (Рязань, Росія). З самого початку у афіші фігурували ще й Mucopus (New York, США) та Coprohaptized Cunthunter (Бєлгород, Росія), але з ряду об’єктивних, суб’єктивних та інших причин, вони не змогли потішити нас своєю увагою.
Публіка зібралася абсолютно різношерстна. Хто б що не казав, але очевидним є поділ музики на чоловічу і жіночу, „Дез” навряд чи можна віднести до уподобань прекрасної статі. Попри це, у залі таки було кілька дівчат. Звісно деякі з них відверто сумували і здавалося не розуміли куди потрапили, ймовірно не могли пояснити присутності такої кількості хлопців із довгим хаєром. Але кілька дівчат зовсім не виглядали загубленими, навпаки – вони з нетерпінням чекали початку програми, перегукувалися і всім своїм виглядом показували: „Нам тут добре, ми любимо гарну музику”.
На сцені вже з’явився гурт Hell:ON, які виступали у „Майдані” вдруге. Вони захопили зал з першої хвилини. Харизма вокаліста просто вражала, потужний голос, яскрава зовнішність. Те, як він поводився на сцені... Очі бігали по всьому залу, заглядали просто в душу, різні жести і рухи були спрямовані на кожного з присутніх, все це – тонкі психологічні прийоми, які діяли стовідсотково. Вже після першої пісні він зняв футболку, не знаю як там інші, а я вже неспокійно йорзала на лавці. Час від часу він підбігав до котрогось з гітаристів і куйовдив волосся чи обіймав, все виглядало досить невимушено і в той же час кумедно. Після двох зіграних пісень залунав добре знайомий для всіх трек – Master of Puppets. Що там творилося! Люди підспівували, відривалися, просто шаленіли. Кавер був дійсно вдалим. Протягом виступу вокаліст встигав ще й тиснути руки тим, хто відривався під сценою.
Другими і останніми грали Hatecraft. Солідна ватага в однаково-чорних із назвою гурту на грудях футболках. Я миттєво просто закохалася у голос вокаліста. На диво чистий сильний вокал органічно поєднувався з жорстким гітарним саундом та витонченим звучанням клавіш. Вокаліст у перерві між піснями дякував усім присутнім та організаторам цього фесту, казав (що не могло не радувати), що такої атмосфери, як тут – в „Майдані” він ще ніколи не бачив, що це абсолютно унікальне, дивовижне місце. Пісня „New Day” порвала і мокрого місця не лишила і зібрала до сцени усіх, хто трохи втомився після Hell:ON і цідив пиво по всім закуткам залу.
Після концерту гурт Hell:ON роздав деяким щасливчикам диски, люб’язно написавши кілька слів усім бажаючим. Поспілкувавшись з гітаристом отримала обіцянку побачити їх в Луцьку ще не один раз і запрошення до їхнього рідного міста – Запоріжжя. Величезна подяка хлопцям за суперовий виступ, а організаторам за можливість це все побачити!
Треклисти:
Hell:ON
1.Creatures of my Mind.
2.Fake.
3.The Door.
4.Master of Puppets.
5.To Become Alive.
6.Endless Shape.
Hatecraft
1.The punisher
2. Lose your mind
3. demon of mine
4. without you
5. fear of death and terror of life
6. nothing
7. new day
8. dont leave me apart (на біс)
Додав Черезова Варвара 11 червня 2008
Про автора
Ще надто юна, як на те, щоб писати автобіографію. Бо що то за автобіографія була б, якби вона містила у собі лиш кілька рядочків? Навчаюсь на факультеті, що ніякого відношення до поезії не має.
