Автори / Юля Смаль / Біле божевілля
Хтось розлучається, хтось божеволіє
хтось ледве жевріє.
Тихо на милицях вечір беззоряний -
штампик і серія.
Люди мільярдами землю запруджують,
може, окупитсья,
день перештормлений, дерево зломане,
кажете, де тут цар?
Майже закохане, зраджене, зріджене
ніби ще дихає,
скоро зупиниться, роки десятками -
віршами тихими.
Серцю не віриться, шторм попередженням
двері виламує,
хоч би віддихатись - буря, як молотом,
музика камерна.
Хтось не одружиться, хтось не посвариться,
час не розтягнеться.
Майже закохані не розговіються -
хмари на милицях.
Місяць зупиниться, в небо твердинею
світ може вдаритись.
Ранок за вікнами сни додивляється
марево змарити.
Я ти, коханий мій? Бурю віджив уже?
Вітер побавився?
Сумно без тебе так, може, приїхати
хоч привітатися???
Додав yusmal 30 червня 2008
Про автора
нема, нема про мене ніякої анотації, інформації... Беззвісний графоман :) -ка.
