Автори / author@ counterpropaganda.in.ua / Ідентифікація
Перша сторінка сайту була абсолютно біла. Мені стало трохи ніяково, бо на лівій стороні мого монітору виразно проступав бруд.
Форма для заповнення з’явилась поступово, було схоже на те, що мій зір звикав до світла. ”Введіть ім’я українською мовою” – свідчив напис над нею.
Ні правил, ні зображень. Просто напис і форма для введення слів.
Я вписала ім’я Христя.
Нічого цікавого, я не чекала від цього сайту. Ну може якась карта буде, інтерактивна. Може випишуть липовий диплом, чи внесуть в реєстр, запропонують зробити добровільну пожертву, чи попросять вступний внесок. Але скоріше за все, це якийсь клон фейсбуку, – подумала я.
Навіщо взагалі ідентифікація потрібна?
Поки я міркувала таким чином, з’явився напис.
Бажаєте ідентифікуватись?
Знизу, під цим реченням, були дві кнопки: “Так” – “Ні”.
Мені стало цікаво, що якщо виберу – “Ні”.
Як тільки я натиснула на кнопку, зразу з’явилась форма запиту: “закрити вікно браузеру?”
Я відмовилась, повернулась на сторінку і натиснула “Так”.
Таймер, в зворотньому порядку, почав відраховувати роки від сьогоднішньої дати.
Я ще вагалась - витрачати свій час чи ні? Як відлік зупинився на даті 1492* рік.
Знов дві кнопки: “Продовжити” – “Зупинити”.
Я вибрала “Зупинити”.
На сайті я вже знаходилась біля хвилини. Мені здалось суттєвим недоліком те, що за цей час нічого не відбулось. Я ще не отримала ніякої інформації.
Дата поступово зникла і на її місці з’явилось відео.
Кораблі з червоними хрестами на вітрилах, вирушили з Європи в бік Америки, а в інший бік вирушили, здається, лангольери** Стівена Кінга, пожираючи мапу половини світу. Картинка була дуже яскрава. Зубасті кулі змінювали час на двох континентах.
Виявилось, що в кінці ХV на початку ХVІ стр. не тільки відкрили Новий Світ, а і поховали Старий. Західнохристиянський і східнохристиянські світи починали жити за одним календарем***.
Це було дуже яскраво. Згинули два світи Новий і Старий, і знову виникли. Людство ніби перевернулось з ніг на голову, чи правильніше буде сказати вивернулось навиворіт.
Я цікавилась історією, але спостереження про такий збіг чула вперше.
Майнула думка про те, що в житті все зумовлено долею.
В цей час сторінка змінилась. З’явився напис. Надрукуйте та збережіть інформацію, що розташована нижче.
“Вам присвоєно номер …. ”
“Час ідентифікації …. (+2 від Гринвічу)”
Далі був чистий екран.
Я швидко перемкнулась на щось інше і згодом забула про дві хвилини, витрачені на ідентифікацію.
Маю звичку коментувати тексти.
Читаючи російський переклад статті “Why Are U.S. Troops Still In Korea?“ на иносми.ру, несподіванно виникло нестримне бажання прокоментувати. Але виявилось, що коментарій українською мовою не тільки викликає осуд і глузування, але і цензурується.
Оновлюючи багато-багато раз сторінку щоб побачити свій коментар, я тільки накручувала лічильник показу реклами, збагачуючи власників иносми.ру.
Мене образив цей факт і нагадав про ідентифікацію. Я перейшла по посиланню на оригінал статті, на англомовному сайті http://blogs.forbes.com, де без всяких зусиль висловилась українською.
В цьому не було нічого незвичного, крім висновку того, що росіяни і українці різні.
Адже немає ні одного українського сайту, де б не зустрічалась російська мова.
Я вже з задоволенням ідентифікувала себе українкою.
Згодом трохи засмутила звістка про те, що моя “московська подруга” отримала “шенген”, пред’явивши в посольстві броню готелю з booking.com. Такого відношення до своєї особи в Україні, я не маю і вимушена здобувати запрошення, довідки, кредитні картки. Але я радію за неї. Особливо зворушило її щире засмучення, що не відсвяткує, “как положенно”9 травня, не побачить військовий парад, не подарує ветеранам квіти.
Я почала замислюватись над “загадочной русской душой” і власною самоідентифікацією.
Здається росіяни знають хто вони такі і чому так живуть. В них є 9 травня – День Перемоги. Є Путін і ув’язнений олігарх. Вони ототожнюють себе з великою країною, і її історією.
Я вирішила визначити, з чим себе ототожнюю я:
+ Українська земля – рідна, красива – батьківщина.
+ Українська мова – нагадує спів – намагаюсь нею мислити.
+ Українські люди – після спостереження за спільнотою японців, під час страшного лиха – розумію, що є до чого прагнути особисто мені.
+ Українська культура – для мене незвідана. Слухаю “Океан Ельзи”, читаю Андруховича, Жадана, хоча і уривками, але маю бажання їх знати.
+ Українська церква – складно визначитись, але коли побачила главу греко-католиків серед людей, на Софіївському майдані, на Пасху – подумала, що не так вже все і погано. Не було чорних лімузинів, охорони, фанатичного люду. Всі посміхались, співали і я раділа, підспівувала.
від чого хочу відокремитись:
- політика. Невже країну повинні будувати самі негідники і лихварі?
- не хочу себе ототожнювати з Кравчуком, Кучмою, Ющенко, Януковичем і Тімошенко. Інших навіть згадувати не хочеться.
- новітня історія, бо я до неї причетна. Мені соромно за те, що не вірю у зміни. Соромно за те, що всі минулі і нинішні політики при владі легітимно, в тому числі і за моєї вини.
і з чим вимушена миритись:
- з самою собою, яка ніяк не самоідентифікується. Я розумію, що це єдиний шлях до самоповаги, тільки так я буду мати змогу дивитись у майбутнє своє і своїх нащадків.
Це дуже важливо для мене, бо мої мрії вже вимальовуються в уяві українською. Я не повинна допустити того, щоб їх безкінечно паплюжила дійсність. Ідентифікуючись українкою, я хочу здобути для себе свою Україну – ні Німеччину ні США.
Особисто для мене це “кінець світу”, світу старого і обов’язковий початок світу нового.
Я знайшла чудовий вислів Святого Бернара, який сказав: “Для того щоб дістатись Царства Небесного треба покаятись, обернутись, і – перевернутись”.
Тільки так і ніяк інакше.
Христя © author@counterpropaganda.in.ua
*1492 рік відповідає (1492 + 5508) 7000-му року «від створення світу».
Багато пророцтв (на кшталт пророцтва Гарольда Кемпінга) вказувало на те, що 7000-му році настане кінець світу.
**Лангольєри - пожирачі минулого.
***До XVIII століття у Великому князівстві Московському було прийнято літочислення «від створення світу », введене в Візантії в VI ст. (створення світу відносилося до 5 508 року до н. е.) Джерело: http://ru.wikipedia.org
У публікації використані матеріали книги Ярослава Грицака: “Життя, смерть та інші неприємності”
Додав counterpropaganda 06 травня 2011
Про автора
Вивчаємо пропаганду ХХ-ХХІ сторіччя. Аналізуємо і створюємо контрпропаганду. Користуємося надбаннями людства та власними ідеями. пишемо твір.
