Грицько Чубай

Народився 23 січня 1949 року у селі Березини Козинського району Рівненської області у селянській сім'ї. Навчався у Московському літературному інституті. Писати почав у ранньому віці. Йому не вдається вступити до Київського університету через виступ перед пам'ятником Шевченку, де він намагався трактувати твори Кобзаря не так як офіційна пропаганда. Після цього повернувся додому й працював на радіо у Радивилові.

Після написання антирадянської та антиімперської за сутністю поеми «Вертеп» приїжджає до Львова, де з великим успіхом її читає у середовищі молоді. Там же знайомиться з подружжям Калинців — Ігорем та Іриною, братами Горинями, В. Чорноволом, В. Морозовим. Друзі та близькі називають поета Грицьком, як він сам волів. Після зближення із «антирадянськими елементами» у Г. Чубая починаються обшуки та переслідування, інспіровані КДБ. Вважаєтся, що така постійна неровова напруга підірвала здоров'я поета.

У 1970 році одружується та залишається жити у Львові на Погулянці. Організовує та видає «Скриню» — один із перших самвидавівських журналів України, де друкуються твори Г. Чубая та його друзів.

16 травня 1982 р. Григорій Чубай пішов з життя. Поховано його було на Сихівському цвинтарі. За клопотаннями родни та Львівської організації Спілки письменників України Львівська міська рада дозволила у грудні 1995 р. перезахоронити останки поета на полі № 11 Личаківського цвинтаря. 15 вересня 2007 р. на могилі поета встановлено пам'ятник (цього ж дня у Львові відбувся «Вечір пам'яті Грицька Чубая»).

Тільки посмертно його прийняли до Спілки письменників України. І тільки тоді радянська влада дозволила друкувати його вірші та поеми, переклади з Блока, іспанських, чеських та польських поетів. У 1990 році вийшла його книжка «Говорити, мовчати та говорити знов», перекладена польською та іспанською, а у 1999 — «Плач Єремії».

Учасники

Evhenia, nady