Батько, Яків Маркевич, працював у Варшаві інспектором Міністерства скарбу і часто брав доньку зі собою на великосвітські прийняття. Ще з дитинства Дарія знала, що важливо мати гарне виховання, досконало знати, як готувати та подавати страви. Куховарства її вчили мама і бабуся.
Після закінчення гімназії Дарія Маркевич вступила до педагогічного семінару «Рідної Школи» у Коломиї. У часи навчання грала на флейті в оркестрі Коломийського педагогічного семінару. Спершу, на прохання батька, грала на скрипці. Уже будучи студенткою, вона прийшла у симфонічний оркестр, і виявилося, що там потрібна флейтистка.
Улюбленим предметом була біологія. А оскільки педагогічний семінар давав право вчителювати, то Дарія Маркевич у скорому часі вже працювали вчителькою біологію в одній зі шкіл під Львовом.
З майбутнім чоловіком, молодим викладачем української гімназії «Рідної Школи» — Левом Цвєком, познайомилася на вечорницях Львівської політехніки.
Разом із чоловіком пані Дарія переїхала з під Львова на Тернопільщину, вчителювала в містечку Чорткові, селі Солоному, а потім родина оселилася у Станиславові (нині — Івано-Франківськ). Мешкала на вулиці Голубій (2010 року Івано-франківська міська рада перейменувала вулицю на її честь). Померла у травні 2004 року.
Авторка бестселерів «Солодке печиво», «До святкового столу», «У будні та свята», «Для гостей і сім'ї», «Нашим найменшим», «На добрий вечір», «Дітям і батькам» тощо. Книгу «Солодке печиво» перевидавали дев'ять разів. Збірка рецептів та порад «Малятам і батькам» була визнана «Книгою року-2002».