Дитинство та юність
Її батько, професор-мистецтвознавець Іван Володимирович Цвєтаєв, був засновником Московського музею образотворчих мистецтв. Мати, Марія Олександрівна Мейн, походила з русифікованої польсько-німецької родини, була піаністкою, ученицею Антона Рубінштейна. Через два роки після Марини народилася її сестра Анастасія.
Родина Цвєтаєвих мешкала у Москві, а влітку — в околицях Таруси (Калузька губернія). Через хворобу матері (сухоти) Марина часто жила за кордоном - в Італії, Швейцарії, Німеччині. Але 1906 року мати померла, і доньок виховував батько.
Початок творчої діяльності
Пам'ятник Марині Цвєтаєвій в Тарусі авторства Бориса Мессерера
У 6 років Марина почала писати вірші, не лише російською, а й французькою та німецькою. У 18 років Цвєтаєва видала свою першу збірку «Вечірній альбом» (1910), до якої включено вірші, написані в 1907-1910 рр. На цю збірку одразу ж відгукнулися Валерій Брюсов і Максиміліан Волошин. Того ж року написала першу критичну статтю «Чарівність у віршах Брюсова».
1912 - вийшла її друга збірка — «Чарівний ліхтар».
1911 - зустрілася зі своїм майбутнім чоловіком Сергієм Ефроном; у січні 1912 вийшла заміж. Того ж року у них народилася донька Аріадна (Аля).
1913 - вийшла третя її збірка — «З двох книг».
Творчість
Творчості Цвєтаєвої притаманні романтичний максималізм, мотиви самотності, трагічна приреченість кохання, несприйняття і капіталістичної, і сірої радянської повсякденності, конфлікт побуту і буття, неприємної щоденності та духовного життя. Інтонаційно-ритмічна експресивність, парадоксальна метафоричність.