Увійти · Зареєструватися
 

Галереї

Галина Хмель-Дунай

Галина Хмель-Дунай

ЗАХОПЛЕННЯ, ЯКЕ ПЕРЕРОСЛО В СПОСІБ ЖИТТЯ ГАЛИНИ ХМЕЛЬ-ДУНАЙ Пані Галина народилась в м. Дніпропетровську, в Україні, вищу освіту отримала в Дніпропетровському державному університеті, за спеціальністю біофізик. 

 
 
Потік Афіші Галереї Статті Інформація
Відродження волинського серпанку. Фестиваль ткацтва та народних ремесел у Радивилові (фотозвіт)

Відродження волинського серпанку. Фестиваль ткацтва та народних ремесел у Радивилові (фотозвіт)

В містечку Радивилів, Рівненьської області 6 -7 липня відбувся фестиваль ткацтва та народних ремесел. Фестиваль присвячено популяризації ручного ткацтва й історично приурочено до Литовської доби в українській історії.

Додав nady 28 липня 2013

 
Зустріч з Галиною Хмель-Дунай та виставка реконструкції старовинного українського одягу

Зустріч з Галиною Хмель-Дунай та виставка реконструкції старовинного українського одягу

05 ЛИСТОПАДА 16:00

Відділ мистецтв обласно бібліотеки (пр. К.Маркса, 18, 2-й поверх)

Шановні відвідувачі інтернет-сторінки, я собі довела, що мрії здійснюються. Цьому є свідчення моєї поїздки до Парижу. Сценаристом, режисером, продюсером, меценатом, виконавцем, перевізником була я особисто (чим дуже задоволена).

Додав nady 24 жовтня 2012

 
{{v[title]:h}{

Подорож до Парижу Галини Хмель-Дунай

Шановні відвідувачі інтернет-сторінки, я собі довела, що мрії здійснюються. Цьому є свідчення моєї поїздки до Парижу.  Сценаристом, режисером, продюсером, меценатом, виконавцем, перевізником була я особисто (чим дуже задоволена). Щоб родині було спокійніше (що я не просто викидаю гроші) - поєднала приємне з корисним: домовилась з Посольством України в Парижі про проведення для українських французів виставки своїх вишитих робіт. Виставка тривала 12 днів (з 25 серпня до 5 вересня 2012 р.) в одному із залів культурно-інформаційного центру нашого посольства. Цей будинок є власністю Посольства України, а деякий час він належав закоханій акторській парі Алену Делону та Ромі Шнайдер.

 Виставку оглядали охочі відвідувачі, а я вивчала Париж. Частину своїх вражень у вигляді світлин пропоную переглянути вам.

З повагою, Галина Хмель-Дунай.

Після написаного: у кого є бажання почути про Париж більше запрошую на зустріч  у відділ мистецтв обласної бібліотеки (пр. К.Маркса 18, 2-й поверх) 5 листопада 2012 р. о 16:00 (довідки за тел. 47-45-36)

Додав Art-Vertep 22 жовтня 2012

 
Відкриття виставки реконструкцій автентичного одягу від Галини Хмель-Дунай та вишивки Олени Павлишиної до дня Святої Варвари

Відкриття виставки реконструкцій автентичного одягу від Галини Хмель-Дунай та вишивки Олени Павлишиної до дня Святої Варвари

17-18 ГРУДНЯ 12:00

Культурний центр "Арт-Вертеп", вул. Червона, 11
Вхід вільний

17 грудня о 12:00 в Культурному центрі "Арт-Вертеп" відбудеться Виставка реконструкцій автентичного одягу Наддніпрянщини від Галини Хмель-Дунай та вишивки Олени Павлишиної. Виставка триватиме тільки 2 дні!!! о 13:00 відбудеться майстер-клас з автентичної

Додав ceny bab 08 грудня 2011

 

Майстер-клас:вишивка від Галини Хмель-Дунай (мережево, гладь, хрестик)

Майстер -клас від відомої майстрині Галини Хмель-Дунай - це унікальна можливість навчитися стародавній техніці вишивки, познайомитись з секретами цього виду мистецтва. Майстриня розкриє деякі таємниці вишивки техніками: мережево, гладь, хрестик.

Додав art bab 06 грудня 2011

 
Повний список Майстер-Класів Культ Це

Повний список Майстер-Класів Культ Це "Арт-Вертеп"

Культуний центр "Арт-Вертеп" запрошує до участі у майстер-класах всіх бажаючих! Обирайте майстер-клас, надсилайте заявку, зазначаючи бажану дату та час проведення, і готуйтесь до отримання цікавих знань та вмінь!) Заявку надсилайте за

Додав ceny bab 06 грудня 2011

 
{{v[title]:h}{

Колекція автентичного одягу Галини Хмель-Дунай

Найбільший вплив на розвиток народного мистецтва, особливо вишивки, мали переселенці з Полтавщини та Чернігівщини. За часів Катерини ІІ переселення людей було найбільш активним. Приблизно 180 років тому в мистецтві вишивки розповсюдився та швидко прижився так званий „брокарівський стиль”. (Прийшов він із Франції, за ініціативи парфумерної фабрики, знаної й нині, — «Brokard», яка для більшої привабливості своєї продукції на упаковці друкувала візерунки вишивки хрестиком.) Саме тоді запанували червоний та чорний кольори замість традиційних білого та синього. Перехідний період від української традиційної вишивки до хрестикової техніки тривав приблизно 100 років. Саме в цей час майстрині широко використовували у своїх вишивках традиційну українську семантику, орнаментальну символіку. Поряд з пишними вишивками хрестиком троянд, лілей на рукавах сорочок вишивали і традиційну українську мережку, настили, лічильну гладь (фото 1). Квіти також часто виконували на зразок восьмикутної зірки (фото 2), пелюстки зберігали вигляд тризуба (фото 3).

Жіночі сорочки виготовляли з конопляного або лляного полотна. Крій сорочок з кінця ХVII ст. постійно змінювався. Наприклад, сорочка набула вигляду російського сарафана, з’явився виріз „каре” (прямокутний), зникли уставки, пухлики (призбирування рукавів для більшої пишності), але малюнок вишивки навколо каре залишився традиційним — білим по білому — та зберіг характерні місцеві візерунки. Ткацтво майже було витіснене, використовувалися тканини здебільшого промислового, мануфактурного виробництва. Поясний одяг — плахти та запаски замінені більш сучасним кроєм шитих спідниць зі складками. На спідницях нашивали оберегові елементи: смужки різної ширини, по яких можна було зрозуміти, заміжня жінка чи ні, червоне оздоблення подолу спідниці з вивороту, що мало оберегове значення для захисту жіночого начала та родючості (фото 4).

Традиційна керсетка також змінилася — стала без рукавів, але на ній збереглися традиційні оберегові елементи у вигляді трикутників, які символізували триєдиний світ, триєдине начало. Розташовували їх здебільшого по швах спереду, навкруги горловини та пройми. На спині керсетки з’явилися підрізи з трикутними вставками від талії, що надавало пишності. Приблизно 300 років тому одяг виготовляли з тканих набивних тканин, а пізніше з’явилися тканини здебільшого шовкові, а також бавовняні — китайки червоного або золотавого кольорів. Головним чином з китайки і виготовляли керсетки.

Під час оглядин та вивчення зразків одягу, що зберігаються в ДІМ, найбільше припала до ока та душі одна сорочка з гарною мережкою на подолі (фото 5), вона і була обрана для галереї реконструйованого одягу (фото 6 та 6а). До цієї сорочки була пошита спідниця з бавовняної жакардової тканини, на подолі якої нашиті три ряди оксамитової стрічки. З внутрішньої сторони спідниця підбита тканиною вишневого кольору — це оберіг жіночого начала. Керсетка з тафти оздоблена оксамитовою стрічкою, викладеною характерними трикутниками (фото 7).

Костюм обов’язково доповнювався  головним убором, найчастіше це був очіпок. В нашому регіоні він мав незвичну форму: його середня частина у вигляді смужки тканини, ледь призбираної в центральній частині, була пришита до бокових деталей — півкол (фото 8). На фото 9 представлено відтворений костюм жінки (заможної, бо пошитий він із дорогих тканин: парчі, тафти, оксамиту), яка могла б мешкати в Катеринославі у ХVІІІ сторіччі.

Серед експонатів краєзнавчого музею багато предметів одягу: домоткані козацькі пояси, сорочки, жіночий верхній одяг. Під час відвідування цього незвичайного музею увагу привертає одна із жіночих сорочок, пошита та вишита в суто українському стилі. До музею сорочка потрапила від нащадків однієї кодацької сім’ї. Тканина сорочки — домоткане лляне полотно. Крій — трипілка (фото 1)

, вишивка білим по білому на рукавах та уставках (фото 2)

, поділки вишиті мережкою з настилом (фото 3)

. Частини сорочки зшиті вручну — через край кромки. Рукави й спина змережені до уставок (фото 4)

. Привертає увагу малюнок вишивки на рукавах. Це восьмипелюсткова квітка, але пелюстки усічені і закінчуються трьома верхівками, начебто сторожові башти фортеці (на Полтавщині зустрічається схожа квітка, але з двома верхівками). Квіти обмежені квадратами в техніці лиштви. У цієї кодацької сорочки виявилась цікава і незвичайна історія. Вишивав її дідусь мешканки Старих Кодаків Чергинець Палажки Потапівни. Цікавий факт, що сорочку вишивав батько своїй доньці на весілля, можливо на той час дружини не було в живих. За нескладними підрахунками вік цієї сорочки близько 150 років.

Саме ця сорочка та її історія породили бажання виконати реконструкцію. Сорочка пошита з домотканого лляного полотна (фото 5)

. Малюнок вишивки збільшений на весь рукав (фото 6)

, змережування верхньої частини виконано на повне коло (фото 7)

, дещо було змінено малюнок поділок (фото 8)

. Таким чином жіноча сорочка була відроджена.

Цікавою і приємною була робота з реконструкції чоловічої лоцманської сорочки. Один з оригіналів лоцманської сорочки знаходиться у фондах НІМУ в Києві. Деякі лоцманські сорочки нашого регіону мали розширену донизу форму — для цього в нижню частину рукава пришивали трикутний фрагмент тканини. Лоцмани, в разі потреби, цими розширеними довгими рукавами «сигналили» зустрічним плавучим засобам, які маневри потрібно виконувати. Верхня частина рукава сорочки з фондів НІМУ в Києві мала вишивку «дерева життя» на всю довжину.

Лоцманська сорочка виконана на домотканому полотні з конопель (фото 9)

. Серед вишивальних технік на цій сорочці були виконані: лиштва, курячий брід, ретязь, безчесна мережка, лічильна гладь (фото 10)

. Рукави змережені до сорочки (фото 11)

Додав ceny bab 22 листопада 2011

 

Одяг як свідок епохи

Речі слугують людям за життя, а пізніше стають німими свідками подій певної епохи, які можуть доповнити історичні, не такі вже й чисельні, записи.

Додав ceny bab 22 листопада 2011

 
 
 
 

Гостиница Днепропетровск |  Светильники Днепропетровск |  Рекламное агентство |  Сауны Днепропетровска