Ярослав Іляш

Так трапилось, що ще з кінця 90-х років я постійно читав лекції про боротьбу ірландців за незалежність. Мені ця тема була найбільш цікавою ще зі шкільної лави. Адже жоден народ світу не мав такої тисячолітньої трагічної і тривалої боротьби за своє звільнення. Десятки важливих історичних фактів з історії ірландського народу є схожими і в долі українського народу. Саме це й спонукало мій інтерес та підштовхувало до нових досліджень у цій тематиці.

Перші враження про ірландську боротьбу я отримав, як не дивно, з радянської преси та з журналу мандрівників «Вокруг света». Потім були художні і документальні фільми, статті в Інтернеті, мемуари відомих світових політиків, поїздки до Великобританії та особисте спілкування з очевидцями й учасниками подій, про які йде мова у книжці «Нація, яка не капітулює». Словом, я мав багато різноманітних джерел інформації, в т. ч. використовував монографії з цієї теми. Надихали і підтримували мене у роботі мої друзі і колеги з МНК. Окрема подяка Вікторові Рогу, відомому публіцистові та громадському діячеві, який написав передмову до цієї книжки і допоміг у підбірці історичних матеріалів до неї.

Потреба в націоналізмі є завжди. А в нашому теперішньому стані державного будівництва і поготів. Але є запит на націоналізм сучасний, який не спекулює на минувшині, а спирається на історичні принципи, традицію і мораль. Є потреба у сучасному націоналізмі — динамічній, прагматичній і стратегічній ідеології нації і держави, яка б забезпечила і захистила умови для розвитку кожного її громадянина. Я сподіваюсь, що книжка цьому опосередковано сприяє, оскільки примушує ставити собі запитання: чи є ми достатньо готовими, мудрими і цілеспрямованими? Як подолати наші проблеми: байдужість, національний егоїзм, корупцію — усе, що повільно вбиває нашу державу?

Націоналізм є світоглядом виклику всім проблемам і загрозам, які стають на шляху розвитку держави й нації. Це є найбільш адекватна ідеологія, звернена до свого народу для розв’язання його проблем, відстоювання інтересів громадян та поступального розвитку держави. Щоб просто пояснити, ось дивіться: ми живемо в різноманітному суспільстві, нас оточують сусіди, колеги по роботі, люди в крамницях і на вулицях. І в кожному контакті з ними у нас є певний рівень стосунків, розв’язання проблем і форма спілкування. Це досить великий світ. Але найдорожчим, найріднішим для тебе є лишень твоя родина і домівка, яку ти отримав у спадок від батьків чи збудував сам. І всі інші проблеми, які тебе оточують, відходять на другий план. Так і український націоналізм — це ідеологія розвитку і розв’язання проблем однієї великої української родини. І поки ми всі цього не зрозуміємо, доти не будемо мати поваги від наших нащадків.

Націоналізм має бути перспективним, дієвим і авторитетним. Потрібно дивитися вперед, спиратися на історичний досвід, традиції, на мораль і принципи. Тоді націоналізм має авторитет і майбутнє. Але все починається з носіїв націоналізму. Тому вдосконалення варто починати з себе.

Для мене бути націоналістом — це бути гідною особистістю, яка живе за принципами і несе відповідальність не лише за себе і свою родину, а й за долю своєї держави. Це та людина, яка, виконуючи повсякденні побутові, фахові, суспільні чи політичні обов’язки, утверджує наші національні цінності.

Учасники

ceny bab