Марія Колесникова
Маша Колесникова — дівчина із внутрішньою міфологією. Вона вміє будувати повітряні замки, придумувати для себе випробування, долати перешкоди, що їх насправді не існує, та ще й писати про це вірші.
ЛЕГЕНДА ПРО ЛЮБОВ Літні зливи розлили у липніВранці над містом Любов…Люди лякливо дивились на неїІ далі ішли собі знов…Любов блукала, до людей промовлялаТиху мову таку: «Візьміть мене в душу, бо жити там мушу! Інакше я завтра
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Викривлена реальністьІ в ночі є ще кароока мить, Коли сніжинка заліта на вії. Десь там, далеко, рідне місто спитьА я не сплю, і ще не сплять повії. Я з ними схожа.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
ЗИМОВИЙ СОНЕТЗемля — планета синіх океанів Засмучена. Летить крізь пил зірокЗима — це час надій і час обманівЗасни… І пригадай, що час — лише пісок….
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
ТЕРНОВИЙ ВІНОК СОНЕТІВ
Чим більше читаю цей «шедевр», тим менше він мені подобається… На жаль, мій творчий потенціал ще не доріс до того, щоб створювати не купу незрозумілих образів, які іноді навіть вдається заримувати, а щось&
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Це все було колись, тепер це все неправдаКолись хотіла ніжності твоєї, Тепер дивлюся і не впізнаю себе: Під три чорти пішли мої ідеї, Й мене за ними скоро понесе.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
ЕМАНСІПАЦІЯ
Андрій….
Карі очі забрали до себе і не відпускали. І не можна було боротися, бо сили пішли а залишилася лише жага помсти і страх перед цим полоном.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
НЕМАСШТАБНІ ВІРШІ
Епітафія
Розквітали дереваІ вітер співав про коханняВ місті синього небаВесна народилася знов……Чоловік у халаті сказав, Що для неї ця пісня — останняБо у неї був СНІДІ невдала трагічн
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003