Автори / Ксеня Янко / Мешканці найвіддаленішої планети
Сценічні читання «Осінь на Плутоні» відбулися 20 лютого на Першій сцені сучасної драматургії Драма.UA. Однойменний проект – документальну виставу на основі бесід із мешканцями геріатричного пансіонату автор ідеї, драматург і режисер Сашко Брама планує представити восени. А поки знайомить публіку з персонажами.
У презентованому цього вечора уривку «Хто такий Казимир Іванович?» головну роль виконав Олександр Міщук. Його герой,колишній шахтар, народжений в роки голодомору, ніколи не мав ні друзів ні родини, бо, здається, не хотів мати. Проте зараз охоче спілкується з дівчатами-волонтерками, співає їм колядки, навіть коли втомився не хоче з ними прощатись.
- Найбільша проблема літніх людей у притулку – самотність. – розповідає Сашко Брама. – Турбують, звичайно, хвороби, але найбільше самотність. Коли ми приходимо, не тільки ми, будь-хто з волонтерів , вони буквально чіпляються за нас. Ми їхній зв'язок із зовнішнім світом.
Драматург зізнається: довго вагався, чи варто робити виставу , оскільки більшість з його респондентів не бачать у власному житті чогось виняткового. Близько року Сашко відвідував пансіонат просто як волонтер, доки не усвідомив: уроками, котрі там отримав, відповідями на запитання «хто така людина?» і «що є час?» треба поділитися з іншими, передусім зі своїм глядачем. Автор документального проекту «Диплом» про систему освіти в Україні, музично-мультимедійної вистави «R+J» (історія кохання українських Ромео і Джульєтти на тлі Революції гідності) шукає нових мистецьких форм розповісти про життя і смерть.
У новому перформансі ляльки, виготовлені в реалістичній манері розмовлятимуть голосами своїх прототипів (будуть використані записи розмов із жителями пансіонату). Оксана Рассул та Олександр Сергієнко за фотографіями відтворять характери Сашкових респондентів. До речі, лялькарі вже можуть похвалитися народженням першого текстильного героя, дідуся людського зросту із, на диво, живими очима. Чекають прем’єри, коли їхні творіння, мов насправді оживуть. Станеться це під особливий звуко-шумовий супровід. Довершить дійство сучасний танець, точніше, терапевтично-танцювальна практика: перформери працюватимуть з тілом як із носієм інформації про своє життя, життя предків, людства.
Назва вистави «Осінь на Плутоні» поєднує в собі два символи: осінь – пора, що асоціюється зі згасанням життя, та Плутон – найвіддаленіша планета Сонячної системи. Астрономічно далекими для більшості львів’ян є старенькі одинокі люди з притулку. Їхні страхи, надії, переконує автор – окремий, невідомий нам світ:
- Запитати молоду людину чого вона хоче – відповідь буде банальною: квартиру, машину. А ми ставимо питання людям, які вже це мали і втратили. Ці люди відкривають нам інші грані реальності. У них інші цінності, там вони починають жити іншими речами. Заведіть розмову із будь-якою людиною у притулку - 98% його жителів згадають про Бога.
«Осінь на Плутоні» порушує екзистенційні та соціальні питання. Яка вона прикордонна зона життя і смерті? Невже зона відчуження?
Сашко Брама просить усіх небайдужих допомогти в реалізації проекту фінансово (зробити благодійний внесок через інтернет-платформу «Велика ідея»), або творчо (готовий ділитися з потенційними режисерами історіями, які не увійшли до цієї вистави, але мають бути розказані).
Додав Кудрявка 26 лютого 2016
Про автора
Народилась я 4 червня 1998-го, того ж року помер Джон Гант, керіник першої успішної експедиції Еверест, а в Парижі на сцені Palais des congr?s de Paris відбувся прем'єрний показ легендарного мюзиклу Notre Dame de Paris.
