Він поет, який стоїть в ряду поетичної традиції сучасних Ричарда Уілбера, Томаса Венцлови, Йосипа Бродського, Марка Стренда, Деніела Уайсборта та ін. В українській літературі Галини Петросаняк, частково Юрія Андруховича і Віктора Неборака. Його віршів стосується сказане Бродським про Венцлову: «Щоб подорожувати в часі, вірші мусять володіти неповторною інтонацією і поглядом на світ, який не зустрінеш ніде поза ними. Вірші Венцлови сповнюють ці умови вповні.» Щоправда, якість роботи з культурою в поезіях Прилуцького вам відкриється тільки тоді, коли ви продеретеся (при цьому сильно вивалявшись) крізь зовсім інший філологічний пласт.