Мирослав Попович

Народився 12 квітня 1930 року в Житомирі. Початкову освіту здобув в Ізяславській СШ № 1.
1953 року закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка й упродовж трьох років працював директором середньої школи в смт. Золотий Потік на Тернопільщині.
У 1956 році Мирослав Попович вступає до аспірантури Інституту філософії АН України і відтоді все життя залишається його працівником. Тут він захищає кандидатську дисертацію «Ірраціоналізм у сучасній французькій філософії» (1960) і докторську дисертацію «Філософський аналіз мови науки» (1966).
З 1969 року Мирослав Володимирович — завідувач відділу логіки і методології науки, а з 2001 — директор Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України.
У 1992 році Мирослав Попович обраний членом-кореспондентом, у 2003 — академіком НАН України.
15 жовтня 2009 удостоєний звання «Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка».
Один з учасників ініціативної групи «Першого грудня».

Публікації:

• «О философском анализе языка науки» (1966)
• «Логіка і наукове пізнання» (1971)
• «Философские вопросы семантики» (1975)
• «Очерк истории логических идей в культурно-историческом контексте» (1979)
• «Григорій Сковорода» (1984, співав.)
• «Мировозрение древних словян» (1985)
• «Микола Гоголь» (1989)
• «Україна і Європа: праві і ліві» (1996)
• «Раціональність і виміри людського буття» (1997)
• «Нарис історії культури України» (1999)
• «Універсальний словник-енциклопедія» (1999, головний редактор)
• «Червоне століття» (2005)
• «Бути людиною» (К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2011)

Визнання і нагороди:

• Орден «За заслуги» ІІІ ст. (1996)
• Орден «За інтелектуальну відвагу» (2002)
• орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2005)
• орден Почесного легіону (2005, Франція)
• лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (2001)
• Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України (2007)

Учасники

Art-Vertep, nady