Анастасія Самоткан

Вперше доторкнулась до полотна олійними фарбами у 2010 році. І зце було кохання з першого погляду :)

Картини вікрили для мене новий спосіб єднання з собою. Через них мені вдається торкатись гармоннії. Тієї гармонії, яка присутня у кожній кліточці всесвіту і яка є будівним матеріалом моєї душі. Дуже вдячна за такий чудовий та приємний спосіб спілкування зі світом - створювати картини.

Інколи так багато слів, так багато зайвих рухів, дій, або навпаки - недостатньо слів, чи дій. Картина ж для мене вміщує все і в той же час не має в собі нічого. Таким чином, мабуть, і вдається налагодити ясний, щирий діалог через себе зі світом, з кожним глядачем, який до речі, дивлячись на картину одразу стає її со-творцем.

Висновок:

Абстракція в творах, написаних.

Саме вона, бо через неї мені найгармонійніше спілкуватись відчуттями за допомогою фарб. Вона вільна від існуючих образів. Глядач сам обирає, що йому бачити, та як сприймати зображене. Він вільний. А людина завжди прагне до свободи, бо тоді ми є справжні.

Картини приймали участь у таких виставках як:

"НЕискусственный мегаполис" - 2010

"Молодые ХХI-ОГО" - 2010, Дніпропетровський художній музей

"Інтуїтивність" - 2011, кав'ярня Esperanto

"Все начинается с любви" - 2011, кав'ярня Elefant

Учасники

nady