Ольга Шинкаренко

Шинкаренко Ольга Володимирівна, народилась 19 травня 1952 року на Кубані в м. Краснодар. Колись в дитинстві побачила як учні художньої школи малювали і зрозуміла, що хочу займатись саме цим. Мріяла стати художником, але навіть не уявляла з чого необхідно починати шлях до втілення своєї мрії, адже ні в родині, ні серед знайомих не було людей, які були б пов’язані із мистецтвом. Сама записалась, а згодом і закінчила художню школу в Краснодарі. Потім вирішила їхати до Києва продовжувати мистецьку освіту. Навчалась в Київському художньо-промисловому технікумі в Лаврі. З відчуттям великої поваги та вдячності згадую своїх перших вчителів Чернюка М.Г., Головка В.П. та Лихошву М.П. Це були саме ті люди, які перші відкрили мені двері до професійного мистецтва.

Як і багато інших молодих людей в ті радянські часи, була направлена працювати на завод художником, але жага власної творчості ніколи не полишала мене. Вже тоді я займалась аплікацією та розписом, але зараз, згадуючи той період, розумію наскільки це було все по-аматорські, але щиро, відверто. Мене завжди вабило українське народне мистецтво, хоч сама я і приїхала з Кубані. Цікавив колорит і прихована енергетика етнічної творчості, висока ступінь образності декоративно-прикладної стилістики. Коли я почула, що в міському Будинку вчителя відкрили курси з петриківського розпису, то одразу на них пішла. Саме цей вид українського народного розпису став моїм провідником на початку творчої кар’єри. Спілкуючись із знавцями справи в Національній спілці майстрів народного мистецтва України та в організації «Творчість», я поступово розробляла власний стиль розпису із стилістичними особливостями наближеними до Київщини, та Наддніпрянського регіону. В цей період я відкрила для себе нову галузь традиційного народного мистецтва – витинанку. В ній мене завжди захоплював лаконізм високого рівня умовності в стилізації та насиченість відкритих кольорів. З 1994 року я є дійсним членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Приймаю участь у всеукраїнських виставках образотворчого мистецтва. Провела персональні виставки свого творчого доробку в Українському домі (1998 р.) та в приміщенні НСМНМУ (2005 р.) Мої роботи зберігаються в фонді Міністерства культури і туризму України, приватних зібраннях на Україні, але основна частина складає домашню колекцію.

Зараз я працюю Київському палаці дітей та юнацтва де викладаю народний розпис. Усе своє знання та вміння, відчуття прекрасного я намагаюсь передати дітям яких навчаю. Адже виховання саме в молодого покоління любові та розуміння етнічного мистецтва є шансом на майбутнє для нашої нації. Мої вихованці неодноразово займають найвищі місця на міжнародних фестивалях (Македонія, Австрія, Болгарія, Росія) та всеукраїнських конкурсах. Я сама була нагороджена багатьма грамотами та подяками за роботу внесену в культурний розвиток України.

Учасники

Art-Vertep