Вулкан і дзеркальце
Не слово, лише закритий склад: катастрофічний, останній, що гасить світло на палубі. Як нічия мантра, як мертвий порт із застояною водою. Один голосний, два пом’якшені приголосні. Це я, я.
Додав Art-Vertep 14 червня 2010
Пошук
Пошук
Поет, перекладач, есеїст, мандрівник. Народився 1978 р. Автор поетичних книжок «Жертвоприношення великої риби» (1998), «Полуднева лінія» (2004).
Не слово, лише закритий склад: катастрофічний, останній, що гасить світло на палубі. Як нічия мантра, як мертвий порт із застояною водою. Один голосний, два пом’якшені приголосні. Це я, я.
Додав Art-Vertep 14 червня 2010
Може, я чогось не навчився? Ти сказала: чекай, я перевдягнусь; у шпарині дверей мінилося світло, і я пробував читати твій рух, але письмо було невиразне, зізнайся, там був іще хтось? Може, вогонь із запалених баків відбився у дзеркалі
Додав Art-Vertep 20 липня 2009
Не знаю, чи ти ще готова все це любити – ліси у зламаній скрині, оксамитовий мішок, з якого все випадає, мій страх темряви, і цей акваріум, що світить усю ніч і їсть своє тихе життя; мої виходи на провалену палубу, невміння боротися
Додав Art-Vertep 25 лютого 2009
Досить напружити якийсь особливий м’яз – і ти вже там, смієшся
і крутишся, як однокрилка! Раніше я знав цю вправу.
Так може скипіти завжди покірна вода. Простий бунт води,
а все дзижчить, ніби розігнана пальцем платівка.
Додав Art-Vertep 11 червня 2008
Сhristmasutra Життя наростає поволі і неухильно, як кольоровий риф. Станіоль, старість дерев, стадіон, перетворений на вільний мікрофон поезії, сітка, через яку я перелітаю м’ячем, мені добре, я спокійна куля, що не має призначення...
Додав Art-Vertep 04 січня 2008
РУХОМИЙ ВОГОНЬПростирадло, нагріте за вечір випарами ріки, пошарпане потрійнимножем сліду; щось переслідувало нас — зламана гілка, куряча кров — цілу дорогу.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Лінки · Про нас · Контакти · Реклама на сайті
м. Дніпропетровськ, вул. Червона,11.
Телефон: +38 066 272-26-24, +38 096 044-19-92
