Остап Сливинський
Поет, перекладач, есеїст, мандрівник. Народився 1978 р. Автор поетичних книжок «Жертвоприношення великої риби» (1998), «Полуднева лінія» (2004).
Досить напружити якийсь особливий м’яз – і ти вже там, смієшся
і крутишся, як однокрилка! Раніше я знав цю вправу.
Так може скипіти завжди покірна вода. Простий бунт води,
а все дзижчить, ніби розігнана пальцем платівка.
Додав Art-Vertep 11 червня 2008
Сhristmasutra Життя наростає поволі і неухильно, як кольоровий риф. Станіоль, старість дерев, стадіон, перетворений на вільний мікрофон поезії, сітка, через яку я перелітаю м’ячем, мені добре, я спокійна куля, що не має призначення...
Додав Art-Vertep у п'ятницю о 13:17
РУХОМИЙ ВОГОНЬПростирадло, нагріте за вечір випарами ріки, пошарпане потрійнимножем сліду; щось переслідувало нас — зламана гілка, куряча кров — цілу дорогу.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003