Лілія Водна

Все своє життя прожила у місті Лева, якому частково завдячую за любов до старовини, антикваріату і міцної кави. Люблю Моне, Стуса, жовті нарциси і п’янке споглядання швидков’янучої краси театральної вистави, а також нестримного польоту хмар у небі. Відвертаюсь від не театральної маски і свідомої душевної бідності. Вивчаю в університеті мистецтвознавство, особливо люблю оперу і живопис. Пишу, бо не вмію не писати. Пишу, бо слова самі стукають у двері серця і просяться на папір.