Борис Возницький

Борис Григорович Возницький (нар. 16 квітня 1926) – відомий український музейний діяч та мистецтвознавець.
Герой України (2005), заслужений працівник культури України та Польщі, лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка (1990), премії ім. Я.Кохановського.
Нагороджений: почесною відзнакою президента України (2001), орденом "За заслуги" I та II ступеня, найвищою відзнакою Польщі орденом "Командора" (2003), лауреат всеукраїнської премії “Визнання”, почесний, дійсний член Академії мистецтв України, доктор honoris causa Варшавської академії мистецтв (2004).
Президент Українського національного комітету Міжнародної Ради музеїв (ІСОМ), голова Ради директорів музеїв Львова, член ради по сакральному мистецтву при Львівській греко-католицькій єпархії. З 1962 і понині – директор Львівської галереї мистецтв.
Поповнював фонди цього музею, виїжджаючи в експедиції по Західній Україні рятував тисячі творів мистецтва. Створив нові музейні відділи, зокрема: Олеський замок ( 1975), Золочівський замок (1986), Підгорецький замок (1984), музей мистецтва давньої української книги (1977, 1997), музей М.Шашкевича (1986), музей львівської сакральної барокової скульптури 18 ст. – "Творчість Іоана Георгія Пінзеля" (1996), експозицію в колишньому палаці Потоцьких (2005), музей Михайла Дзиндри (2005). Автор путівників по Львівській галереї мистецтв, Олеському замку (1977), каплиці Боїмів (1979), музею І.Г.Пінзеля (1996), наукових досліджень про творчість живописця Й.Конзелевича, архітектора і скульптора П.Гіжицького, скульпторів І.Г.Пінзеля, Ф. Оленського, М.Полейовського, книги "Микола Потоцький, староста Канівський та його митці архітектор Бернард Меретин і сницар Іоан Георгій Пінзель» (2005).
Організатор численних історико-художніх виставок, у т.ч. великої експозиції "Гетьман Іван Мазепа: Погляд крізь століття" (2003), виставка "Іван Виговський особа і час", "Розпяття (до 2000-річчя від народження Христа).

Учасники

ceny bab, nady