Автори / Гурт мандрівних дяків Вертеп / Ой, приходи, Грицю, в клуб на вечорниці
Попри те, що за церковним календарем маємо Різдвяний піст, бари та нічні клуби своєї роботи, звісно ж, не припиняють. Проте з-поміж численних рок-сейшнів, пінних вечірок та стриптиз-шоу столична молодь, як з’ясувалося, радо обирає традиційні українські вечорниці. Адже вечорниці – такий спосіб проведення дозвілля, який збирає людей різного віку не лише для розваг, але й для спільної праці. Танці, співи, рукоділля, ворожіння, готування вареників, гра на музичних інструментах – це далеко не весь перелік того, чим можна займатися на вечорницях. І вся ця радість спільної творчості відбувається, помітьте, без горілки. Піст усе-таки.
Тож кілька слів про сучасні українські вечорниці. Нагадаємо, що 1-го грудня стартував проект «Етнічні вівторки», мета якого – популяризація автентичної культури на вечорницях у столичному клубі «Київ». Організаторами заходів виступили мистецьке об’єднання «Глечик», музичний гурт «PoliКарп» та народний етнографічний театр «Човен». Гарним продовженням ідеї став Етнічний вівторок №2, де кожен охочий міг знайти справу до душі. А охочих було чимало. На захід прийшли як заповзяті відвідувачі етно-фестивалів, вбрані у вишиванки, так і особи цілком офісного штибу. Стрічки-рушники на стінах, вареники в меню і майстер-класи з виготовлення ляльок – ось, що одразу ж впало у вічі і налаштувало на гарне проведення часу. Спочатку публіку бавили автентичні музики Дмитро Левкович з Борщагівки і Валентин Михайлович з Куренівки (це такі історико-етнографічні райони Києва). Грали дідусі на гармоні і бухалі (це такий барабан із тарілочкою, який робить «бум-цик-цик»). В той час, як з-під невтомних рук музик лунали знані і забуті мелодії, представники «Школи традиційного українського танцю» брали у свої не менш вправні руки аматорів і навчали їх різним народним па.
Далі гурт «Божичі» (які, до речі, ще й танцюють, проводять традиційні весілля і грають у театрі «Дах») виконали кілька справді рідкісних пісень з лідером «PoliКарпу» Валерієм Гладунцем. Останній був також ведучим вечора, який хоч і плутався часами у словах, але тримав увагу глядача своєю непідробною щирістю. Валерій не раз наголошував на тому, що приходити на вечорниці варто з диктофоном. Дійсно, пісні, що лунали на концерті, важко почути не те що по радіо, але й навіть з вуст наших прабабусь, які зазнали впливу русифікації та полонізації.
Певне, не є таємницею, що переважна частина публіки прийшла послухати «АтмАсферу», яка завжди збирає повні зали в столиці і не лише. Адже майстерність музикантів колективу поза сумнівом. Чого вартий один лише барабанщик Тимур Гогітітзе, який переграв у багатьох «важких» колективах, поки здобув справжню «ударну» силу. Ритмічні малюнки, які виконує Тимур, вражають. Не менш захоплює експресія, з якою музикант торкається свого інструменту. Скрипка, акустична гітара, флейта, клавішні, бас, мандоліна, чаруючі голоси сестер Юлі та Насті Яремчук, складні композиції, тексти на санскриті, безкінечне, медитативне заглиблення у музику… «АтмАсфера» створює атмосферу повного єднання зі звуками, що, зрештою, є причиною їхнього успіху. Успіх, щоправда, поки некомерційний. Пісень «АтмАсфери» ви не знайдете в ротаціях телеканалів та FM-станцій. Та й вхід на виступи гурту часто вільний. До речі, «АтмАсфера» анонсували свій найближчий концерт, що відбудеться у БК КПІ 17 грудня.
Завершив основну програму вечорниць гурт із Дніпропетровська «Вертеп», який привіз не лише новий альбом «Співаник», але й новий інструмент – бандуру – і навіть нову вокалісту. Скрипка, баян, клавішні, шестиструнний бас і поєднання чоловічого (Тимофій Хомяк) та жіночого (Олена Завгородня) голосів – непогані засоби для створення «Вертепівського» звучання. Концепція насправді ще складніша. Адже йдеться про танцювальну енергійну музику з натяком на фанк, джаз та латину. Все це присмачене феєричною подачею: великі там-тами на сцені, харизматичний і дотепний фронтмен, активне спілкування з публікою. Таким чином у слухачів було мало шансів залишитися байдужими, тому вони охоче підтанцьовували і навіть підспівували, якщо, звісно, не йшлося про тексти на слова Сергія Жадана, вивчити які вдається не одразу.
Звісно, вечорниці – справа благопристойна, тому під північ людей помітно поменшало, що, втім, не завадило найстійкішим розім’яти кістки під етно-ритми народної дискотеки.
Нагадаємо, що етнічні вівторки триватимуть і надалі. Наступний захід, що відбудеться 15 грудня, обіцяє стати не менш цікавим. У програмі – «ТаРута», «Люди добрі» та автентичний гурт із села Легедзино Черкаської області. Всім тим, хто не зможе відвідати Етнічний вівторок № 3, варто побажати щоденного свята і щоденного етно, не залежно від місця перебування.
Тала Пруткова спеціально для Арт-Вертепу
Додав Art-Vertep 11 грудня 2009
Про автора
ВЕРТЕП (Гурт мандрівних Дяків) Заснований 8-го березня 2001 року в м. Дніпро. В репертуарі гурту більше сотні композицій в різноманітних музичних стилях і напрямках.
