Автори / Аромати / Торба крізь Ілюмінатор Мессершмідту. Подорож шляхами чужого андеґраунду.

Ранок почався з есемесу доволі сумного змісту: «Не забудь завтра вивісити державний прапор. Чорна стрічка теж не завадить…» Супутні повідомлення змусили посміхнутися вже зовсім по-іншому. Запрошували на концерт, себто хорошу музику піти послухати. Трапляється-то таке нечасто, а коли ще й запрошують — вдвічі приємніше. Карти міста під рукою не знайшлося, а внутрішні компаси й барометри знущались. Остаточно дезорієнтувавшись на знайомій до болю місцевості, вирішили телефонувати Моріссону (не Джиму!!! — прим. авт. :)) «Міша, ми загубились, куди прямувати?» «…Туди-то й туди, — відповідає. — Там шось визначне поруч є? — «…та ніби й нема нічо, — каже. — Ну, а хоч вивіска, лайтбокс, бігборд чи як там?.. — Нє, вивіски немає. Йдіть на звук! Там буде відчинено…

…Очікувалось дещо грандіозне. Всередині заклад (перфоманс-клаб, — так по-модньому господарі прозвали клуб „MasterSmidt“ — назва походить, вірогідно, від вулиці Шмідта, на якій цей „арт-гендель“, власне, і розташований) нагадував інтер’єром виставкову залу на другому поверсі музею „Літературне Придніпров’я“. Ті самі кіловати червоно-рудої цегли, мінімалістичне освітлення, елементи декору у стилі „хай-тек“, фрагменти труб і арматури. Сцену з дансфлором від „чілауту“ відділяє бар. Один з власників перфоманс-клубу виявився напрочуд усміхненим. Довго і натхненно розповідав про контент вечірки.

…У свій нещодавній приїзд до Дніпропетровська тут грав легендарний „руський матросс“ Захар Май. Дивували дивними дивацтвами абсолютно невиправдано, проте по-доброму дивні „Странные Люди“. Дарували туманно-альбіонну атмосферу британоїдно-романтичні „Бако“. Цей же вечір обіцяв появу цілої плеяди непересічних персонажів дніпропетровської андеграундної сцени. Сподівання виправдались! :) У якості конферанс’є на сцені з’явився малозрозумілий більшістю, хоча й спромігшийся розвеселити публіку Сергій „Бакс“ Харченко, відомий у Дніпрі з участі у колективі „Аромати“. Ностальгічно-рокенрольним і вкрай душевним виявився напівімпровізований виступ Юрка Бьюта з гурту» «Кінза», за словами деяких палких прихильників, присутніх на вечірці, навіжено популярного наприкінці дев’яностих…

…Безперечним влучним цвяхом програми і справжнім десертом виявились, як завжди, автентичні, яскраві і вміру дорзоподібні «Торба Ілюмінатор». Презентувавши публіці нових музикантів у складі гурту (ними виявились мальвіноподібна клавішніца та меланхолічний барабанщик-перкусіоніст), ілюмінатори впродовж години розважали глядачів переважно знайомими композиціями про ковбоїв, старічков, йожиків і коржиків, хохочущіх дєвочєк. Абсолютною бомбою вечора стала пісня, за словами музикантів, присвячена Шарлю Пєрро — кавер-версія всім відомої з дитинства «Пісні Червоного Капелюшка», в якій оспівується велич і краса неповторних африканських ландшафтів, а також крокодили, бегемоти, мавпи, кашалоти та інші загадкові створіння фауни африканського континенту…

Додав Art-Vertep 26 листопада 2006

Про автора

Творческая концепция группы «АРОМАТИ» (изначально укр.) заключена в слове, которым названа группа.