Учасники

Автори / Template / Тандем

Тандем —

1. Послідовне розташування однорідних машин, або їх частин в агрегаті на одній геометричній осі, лінії.
2. Парова машина з таким розташуванням робочих циліндрів.
3. Велосипед із двома ведучими механізмами і двома сідлами розташованими одне за одним
4. Про двох спортсменів, які ідуть один за одним на дистанції.
5. Про двох осіб, які об’єднані одночасно спільною справою, діють спільно.
6. Вечір подвійної творчості, що був організований Творчим об’єднанням Template з 25-го на 26-е листопада у закритому приватному дніпропетровському клубі.

Організаторами для візуалізації події було обрано саме третій варіант — з веселенькими велосипедиками. Але цілком об’єктивно все те можна було назвати як і агрегатом, так і паровою машиною, яка протягом усієї ночі працювала безупинно задля задоволення відвідувачів, не давала їм спокою, залучаючи поступово та виважено всі свої циліндри, запчастини та механізми.

Поштовх цій пекельній машині дало Творче об’єднання Template.

Т. О. Template — група ентузіастів, чия діяльність спрямована на розвиток андеграундового руху в Дніпропетровську. Засновано воно було в 2003 році дніпропетровськими діджеями Нікольським, Амістадом і Снобом. Засновано заради організації закритих, напівзакритих, відкритих і найвідкритіших арт-тусовок, електронних вечірок, концертів альтернативних музикантів на заводах, автобазах, у підземних переходах, спортзалах, в недобудованих, покинутих, містичних, надреальних і неіснуючих будівлях і клубах.

Захід такого характеру в Дніпропетровську організований вперше. Певно саме тому і людей було чимало: чоловік так 350.

Окрім виступів в основній залі, у барі всю ніч проходив маштабний кінопоказ. Демонструвались кінострічки нідерландських аніматорів, кінострічки з онтології українського кінематографа, декілька короткометражок Йоса Стелінга та фільми збірної європейських аніматорів. Також усі зацікавлені мали можливість пригоститися фотовиставкою трьох дніпропетровських фотографів: Жоржа, Ультрал і Анет, яка до речі займалась ще й творчою естетизацією навколишнього середовища. Окрім елементів декору, розташованих, чорт забирай, так вдало, вона спромоглась на справжній поступ (авжеж не без допомоги): близько чотирьохсот свічок протягом усієї ночі вказувалам відвідувачам на шлях істинний.

Також слід прояснити одну загадкову річ. На вході всі бажаючі могли вільно взяти екземпляр невідомого видання. "Литературно-публицистическое что-то «ФАРШ» — зазначено було на ньому. Саміздат-самчітат виданий був на журфаці, виданий підпільно, всупереч різноманітним цензурним палатам та їх антігуманним статутам. І біс його зна який шпійон доставив його на вечірку.

Цікаво ще й те, що люди спромоглись відшукати собі chill. Таку собі кафельну кімнатку, у якій первинно мала розташовуватися фотоекспозиція, до якої не дійшли руки, адже роботи і без того було багато.

Почалось все о десятій.

Тома і Сноб

Тома, учасниця театру-школи сучасного танцю та хореографії Олени Будницької «Потоки», із зав’язаним чорною хусткою обличчям то з’являлась, то зникала за червоною ширмою під снобівський (не снобістський) IDM і Noise. Відчувалось повне розуміння всередині тандему. Що Тома, що Сноб — знавці своєї справи. Рухи душі граційно перетворені на рухи тіла цілком виразили музику. Музика була саме тією.

Вородєєв і Макс Шевцов (журнал «НА!!!»)

Один із найбільш очікуваних тандемів. Вородєєв грав Noise та міський ембіент, приправляючи читання Шевцова оманюючими ефектами та фільтрами. Омані піддавались в основному п’яні.

Дві якісь дівчини почувши затримку і побачивши Шевцова, який відкриває рота раніше, ніж до них доходить звук, зробили однозначний висновок: «Він читає під фанеру!» Бідолашні заплутані представниці жіночого полу…

Манера читання і поведінки Шевцова створювали якусь в’язку атмосферу містифікації, предтечи того самого…

Слід зауважити, що проза важко сприймається у клубному форматі, губиться нитка сенсу розповіді. Такі речі повністю показують себе або на диску, в спокійній обстановці, або в якомусь залі, де можна посидіти і вислухати все від початку до кінця. А можливо, це дніпропетровська аудиторія ще не звикла до таких заходів і йшла не сенс осмислювати, а танцювати. Але все ж було надзвичайно приємно.

Крем і Фантомас

Заслухані відвідувачі повертались до життя. Енергійний trip-hop і asid-jazz робили свою справу. Фантомас танцював брейкденс. Ох, минули у Дніпропетровську часи, коли майже кожного місяця брейкери влаштовували різноманітні батли. Зараз все серйозніше: танцювальні театри та студії, шоу-балети. Там зараз усі брейкери. Фантомас нагадав про матір сьогоднішнього танцювального руху, активно залучаючи до свого виступа Крема. Єдине — склалось враження, ніби він більше присвятив часу переодяганню, аніж виступу.

Лєра Мальченко і Дмитро Ніколаєнко

Треба зауважити, що саме цей тандем став поштовхом для влаштування цього вечора. Дмитро думав — думав, яким чином організувати виступ тандему, і придумав концепцію вечірки. Нікольський грав lo-fi, trip-hop, asid-jazz та міський ембіент, і в підсумку створив квінтесенцію великого міста і внутрішнього світу людини цього міста. Напрочуд точно Дмитро відтворив настрої поезій, намішавши багато трамваїв, людей, хвиль, дощу і класного ритму. Поезії ж сприйняті були по-різному: і як добрі, і як занадто юнацькі (читай: незрілі).

До речі, цей тандем збирається записати все те, що наваяв. Незадовго.

Кот і Боббі (гурт «Громадянин Топінамбур»)

Кожний з них — динозавр у своїй справі. Кот грає чи не спочатку електронного руху на Дніпропетровщині, а Боббі — певно найколоритніший в Україні та найвідоміший у Дніпропетровську трубист. Кот грав funk і asid-jazz, а Боббі, окрім віртуозно — сугестивно — континиумної гри на трубі, (тримайтесь!) ще й підспівував! Це було супер! Слова зайві.

Амістад і Кандіра

Уявіть собі суміш dub і ethno-chill із грою на перкусії, діджиріду, варгані ще й плюс горловий спів і багато-багато ефектів. Під час прослуховування можно було відчути все: від страху до неприборкуваних радощів. Етно форева!

Роман Славка та Євген Скляр

Передбачалась музика плюс музика. Справа в тому, що ці два дніпропетровських діджеї об’єднані у ТМС, завжди грають удвох. Найтандемніший тандем. Але оскільки формат вечірки передбачав щось полярне, то Славка мав грати техно, а Скляр на різноманітних живих інструментах, як-то: іграшкове піаніно, акордеон, якась суміш скрипки і бойового луку. Скляр мав імпровізувати. Але чомусь відмовився і, що найцікавіше, під час їх виступу пішов з клубу взагалі. Ганьба, Скляру, ганьба! Тому Рома грав сам, але здається це нікого не засмучувало, всі, хто жадав танцю отримали своє.

Опісля грав Толкачов, чим також викликав радість відчайдушних танцорів, адже в основому вечірка проходила у форматі chill.

О шостій ранку все закінчилось: час, останні сили, пиво й мисливські ковбаски у барі, свічки вже затухли і всі пішли по домівкам. Тандеми зробили свою чорну справу. Клята індустріалізація, інформатизація, та інша зація, уособлена величезною махіною (чи веселеньким замисловатим велосипедиком на двох), знову взяла верх, вижавши з нас останні соки. Слава небесам за це!

Лєра Мальченко

Фото Оленки Кольорової

Додав Art-Vertep 28 листопада 2006