Автори / Тарас Шевченко / Захистимо Музей Т. Г. Шевченка в Каневі
Громадськість України стурбована ситуацією з євроремонтами в Музеї Т. Г. Шевченка в Каневі. Подаємо текст Маніфесту захисників музею Тараса Шевченка у Каневі.
Для сучасної України руйнування та занепад об’єктів національної культурної спадщини не є новиною. Попри усі дії громадськості продовжуються будівництва у охоронних зонах, забудовується історичний центр м. Києва.
Починаючи з березня цього року громадськість України живе під враженням того, що відбувається в Шевченківському національному заповіднику. Після того, як Президент України пообіцяв неодмінно відкрити до Дня Незалежності музей на могилі Шевченка, почалися роботи, які, на жаль, ведуть до знищення культурної спадщини Шевченкового меморіалу.
Прийняття Президією Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури і туризму України 28 травня 2010 року рішення щодо затвердження концепції, тематичної структури та ескізного проекту експозиції музею Тараса Шевченка, розроблені ТАМ «Л. Скорик», затвердженої наказом №288//16-10 Міністра культури і туризму України М.А. Кулиняком привело до грубого порушення чинного законодавства, так як нівельовано принципи реставрації пам’яток, що має привести до повного знищення інтер’єру, а також порушення зовнішнього вигляду будівлі Музею Т.Г. Шевченка (охоронний паспорт № 54-Чк) – одного з найкращих творінь видатного українського митця Василя Григоровича Кричевського та знищило образ музею як Шевченкової хати-світлиці. Саме хата-світлиця на схилах Дніпра була нездійсненною мрією Кобзаря.
Наразі в інтер’єрі музею (зали і вестибуль) відбулися такі зміни: перефарбовано стіни та колони у сірий колір; паркетну підлогу в залах замінено на чорну гранітну, що суперечить опису в охоронному паспорті споруди.
Згідно із затвердженою концепцією та тематичною структурою експозиції, стелі в експозиційних залах, із декоративними розписами (станом на 2003 р., з початку реконструкції музею), нині не передбачається відновити. Вікна в експозиції передбачається частково закрити експозиційними щитами, що розірве зоровий зв’язок краєвиду, який відкривається з вікон експозиції із самою експозицією, що є питомою характеристикою останньої, зафіксованої в охоронному паспорті споруди. У вестибулі Музею, згідно з новою концепцією та тематичною структурою експозиції, стелю буде закрито натяжним екраном, а віконний поліхромний вітраж за проектом В. Кричевського і П. Костирка буде замінено на монохромний сіро-чорний. Згідно з інформацією охоронного паспорту Музею реставрація, яку було розпочато у 2003 р. має завершитись відтворенням первісного вигляду його інтер’єру, запроектованого, але не до кінця втіленим у 1930-і рр. архітекторами В. Кричевським і П. Костирком.
Так, в інтер’єрі будинку закрито гіпсокартоном розписи В.Кричевського на колонах в експозиційних залах (виконані у 1930-і рр.), відкриті у процесі реставрації Музею у 2004-2007 рр. Бар’єри вестибулю для другого поверху вартістю 2,5 млн. грн., виготовлені у техніці інтарсії за ескізами В.Кричевського не передбачається встановлювати, а замість них ТАМ «Л.Скорик» має запропонувати інші.
У зовнішньому вигляді споруди поліхромні піддашшя (карнизи) по периметру музейного фасаду, виконані за ескізами В.Кричевського, перефарбовано в білий колір, що суперечить першочерговому опису фасадів. На головному фасаді – зафарбовуються підготовлені місця для майолікового орнаменту, відновлення якого передбачено у тексті охоронного паспорту.
Таким чином, внаслідок змін здійснених і запланованих, загальний художній образ Музею, зафіксований в охоронному паспорті, зайшов у даний момент у повний дисонанс із зовнішнім виглядом споруди (у В. Кричевського і П. Костирка, як і зафіксовано в охоронному паспорті — світлі тони та поліхромія в оформленні інтер’єрів та зовнішнього вигляду споруди Музею, а у втілюваній нині концепції ТАМ «Л. Скорик» — мимовільна поліхромія зовні і сіро-чорна монохромія всередині будівлі).
Незважаючи на рішення Науково-методичної ради Шевченківського національного заповідника від 1 червня 2010 р., звернення до Міністра культури і туризму України М. А. Кулиняка Президента Академії мистецтв України А.В. Чебикіна, Президента Української Академії архітектури В. Г. Штолька, Президента Академії будівництва Г. К. Злобіна, а також звернень до Президента України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, багатьох представників громадськості України цю руйнацію не було зупинено.
Відкриття Музею заплановано саме 24 серпня, і роботи ведуться надзвичайно швидко. Це загрожує перетворити історичний об’єкт на звичайну одиницю сучасного мистецтва і повністю змінити сам образ і значення Тарасової могили.
Ми закликаємо усіх небайдужих об’єднатись для захисту та збереження пам’ятки культурної спадщини.
Ми вимагаємо дотримання чинного законодавства для збереження визначної архітектурної пам’ятки для нинішніх та прийдешніх поколінь!
Ми виступаємо проти задоволення особистих амбіцій окремих індивідів через руйнування національної спадщини.
ПРО
Додав Art-Vertep 17 серпня 2010
Про автора
Він був сином мужика — і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком — і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим...
