Учасники

Автори / Мазепа-фест / Другий день Мазепа-Фесту 2007, з прологом та епілогом. (+ Фотозвіт Святослава Зоркого)

Починалось все трохи кволо. Сонце припікало, як на городі. Дуже схожі на курортні, вулочки Полтави вели до міфічного моря. Тихо шуміла вихідна зелень на вулицях, в тіні якої було приємно попити холодного полтавського пива. Біля пам’ятника демократу Котляревському молодий чоловік ліниво питав по телефону, що таке «Мазепа-фест»? Отака от поезія привітної Полтави, на рекламах якої зовсім не зустрічались афіші з нашим рок-фестом. Відповідно, на початок другої музичної дії, на 16-годину, публіка сповзалась неохоче, ховалась в тіні дерев і остаточно зібралась тільки близько 19-ї.

1. «Забута симфонія» (Полтава) - сумно співала в напівпорожній амфітеатр.

2. «Поліна Віардо» (Полтава) - з перших слів звернули на себе увагу, присвятивши пісню Василю Гонтарському («Вася клаб»). Днем раніше, про одного з найкращих виконавців, що відвідували Полтаву, згадував директор фестивалю пан Микола Кульчинський. «Поліна Віардо» не посоромили пам’ять музиканта і неочікувано якісно та драйвові показали сучасну європейську музику. Щось на зразок Cake, чого хотілося б почути більше!

3. «Біос» (Кременчуг) - фронтвумен Наталка старанно ковбасила свій жіночий рок. і непереконливо (хоча може це й добре) намагалась заводити слухача й себе особисто. Цікавого поки що мало.

4. «Кідс Рум 402» (така повна назва) - ще одні школярі з Полтави, поп-панк, хвилювались, і гадаю будуть намагатись після свого випускного грати на днях факультетів у ВНЗ!

5. «Нове покоління» (Полтава) - дівчинка в полосатих гетрах, салатовій сідничці, рожевій маєчці ім я якої кермач фестивалю не без задоволення повторив кілька разів, хотіла драйву і намагалася бути серйозною. І звали її Олександра Волошина. Шкільний американський рок. (Див.серіали)

6. «Кома» (Київ) - дивно яким чином киянам вдалось відіграти півгодини на початку другого дня фестивалю. Прямо починаєш думати про якісь закулісні домовленості (а? пан Архіпчук?), а якщо чесно, то добре зіграні, і в певних колах знані кияни на 5-ій пісні почали заморювати вже дуже сильно! Вокаліста Оксана добре працювала програму, та десь переходила на нежіночий крик і цим псувала загальну картину. Прослуховувався поп-ню-метал з роковими стандартами. Мінімум дві пісні були зайві!

7. «Берег Бонанзи» (Київ) - дуже хотіли грати фанк… Дуже…

8. «Королівські зайці» - львівська музично-поетична легенда вдало воскресла і, сподіваємось, надовго. Леся Герасимчук в добрій формі, музиканти в гарному гуморі та якості. Залюбки послухав би більше (бажано в клубі).

9. «Контрабас» (Полтава) (приємно запам’ятався з минулорічної полтавської битви) - співалось дві пісні. Першу пан Архіпчук оголосив, як пісню на слова відомого харківського поета. Гіт-забійник прослухався на одному диханні, от тільки приспіву «Новий паварот-матор еще арьот» та ще кілька цитат,-стьобів з ветеранів російського року, не згадуються в жодних поетичних рядках відомих мені поетів. Як би не було - весело та акустично! Направду хотілось би трохи більше ритм-секції (ударні були в принципі відсутні)! Друга Композиція (її можна сміливо писати з великою літери) могла порвати багатьох естетів. До Гітариста-вокаліста, перкусіоніста-вокаліста, басиста та флейтиста-перкусіоніста додались дві панни в народних строях з формації «Жива вода» (здається така назва). Ніби українська народна (а чи така вдала стилізація), розкачувала публіку добрі хвилин вісім! І дівчата на бек-вокалах наспівались, і співаки наспівались, і на топорищі награлись, і здавалось це реггей безкінечне як океан чи сонце, і покурили ми тут якраз доречно, і повторювати хочеться (таке собі нетривіальне «а за деревом дерево») і вихід в коду нетрадиційний і з тим відчуттям, що мало - не наслухались!

10. «Оторвальд» (Полтава) - не новачки на домашньому фестивалі і точно варті уваги інших організаторів забав. Веселі та артистичні, провокативні і актуальні. Хіт у їхньому викоанні - «Твій коханий голубий». Стиль наближений до гітарного панку.

11. «Холодне сонце» (Тернопіль). Закриваєш очі - «Рамштайн», відкриваєш - «Хім». І тут вийшло якесь явне непорозуміння! Навіщо грати під мінус ніби готичний рок? Навіть німецькою мовою. І тут виникає питання - якщо фестиваль з акцентом на спів українською, чому саме німецька? Моїх знайомих з віршами казахською мовою на фестиваль не пустили. Що там звучало крім ударних в підкладі розібрати достеменно не вдалось, зате самозакоханості хлопцям не позичати, вони подобають дівчатам і баста!

12. «Вурдалаки» (Черкаси) - особливо люблю, коли на моїй музичній мапі зявляються гурти з малорозкручених міст. Та слухати уважно заважав серйозний і водночас смішний пан, як лідер-вокал, та молода панна (можливо донька?).Вищезазначений пан перед початком виступу виказав своє невдоволення організаторам заявивши: «Нам обіцяли сім тисяч глядачів, а тут півтори»! Тато й панна співали про щось потойбічне (про що ще можна співати з такою назвою), музиканти старанно вспівували етно-мотиви під бжібжібжі - та переконливості все одно не було. Будемо слідкувати за ними далі.

13. «Майор Пронін» - ніби полтавські рок-старожили, у футболках з власною символікою зіграли щось з руського року українською, і більше ніби нічим не запам’ятались.

14. «Онейроїд» (Полтава) - ще одні піонери полтавського рок-н-ролу. Любимці місцевої публіки. Десяток альбомів та проектів. На жаль зовсім невідомі за межами свого міста.

15. «Папа карло» - харків’яни швидко набрали обертів та цього року були майже в хедлайнерах. Тому не зігравши обіцяних їм пісень голосно і не без закоханості ображались! Молодь жваво танцювала під ритми взнаваємої слобожанської рок-школи та підспівувавала «Давай останємся друзьямі» - постійний хіт харків’ян.

16. «Калєкція» - друга реанімація на полтавському полі, і знову подяка! Останні три-чотири роки про хлопців було дуже мало що чути. А їхній дебютник (ніби 2001го року) з власними та на слова Жадана урбаністично-панково-шансоново-фольковими награшами прийшовся по смаку багатьом. Велика перерва в репетиціях колективу далась взнаки, і перші дві композиції були вдало провалені. Не в останню чергу дякуючи відсутності того ж таки власного звукорежисера. Далі ситуацію виправили, і відковбасили хлопці свої чесні революційні пісні на ура! Можливо естетика для більшості публіки на полі були трохи зарозумна.

17. «Царство небесне» (Стаханов, донецько-луганське місто) - моє особисте відкриття! Перша пісня на слова Ліни Костенко! Основний вокаліст - барабанщик, гарно виспівував концептуально і якісно! Давнішній колектив, та щоб от так от козацьких пісень поспівали, завернуто і драйвово, не очікував! Хочеться запитати: а де ж ви були весь цей час. Запам’яталась пісенька про кобилку, таке собі 10хвилинне реггей з нетрадиційним музичним шоу.

18. «Атмасфера» - атмосфери світів, стилів та інструментів, професійна і акустична ВОРЛД музіка! Можна сміливо представляти Україну на мистецьких світових форумах. Не дарма грають на цьогорічній «Країні мрій».Треба слухати!

19. «Арахнофобія» - місцева легенда, багато років в рок-н-ролі. Піонери-розвідники. Навіщось співали тарарамською мовою.

20. «Трансформер» (Полтава) - грали четвертими з кінця, передавали привіт від байкерів, були задоволені життям, смішно по кінчевські тягнули руку до глядача і просили викликати їм швидку допомогу! Цікаво, що саме: музична форма, чи образні/соціальні/веселі/патріотичні тексти пісень, чи запальне шоу зіграло вирішальну роль в рейтингу їхнього виступу на фестивалі невідомо. Може хтось прослухавши альбом зможе відповісти?

21. «От Вінта» - були направду народним гуртом з якими відривались всі. Відігравши хедлайнерами на фестивалі в Німеччині, хлопці бусом припхались по нашим хайвеям до Полтави, грянули невмирущого ска-рокабіллі і були обломані, як і ми, не бахнувши фінального феєрверка! Закінчувалось погано, зі слів режисера-емсі фестивалю Сергія Архіпчука, десь били музикантів. Десь на вході на фестиваль. Міліцію голосно і якось неприємно звинувачували у неробстві. Довго шукали старшого над двома десятками охоронців правопорядку (і це на тисячі чотири глядачів!), потім довго шукали самих міліціянтів. За словами одного з організаторів, за два дні фестивалю місцевими скінхедами було побито десяток молодих людей. За словами одного з офіцерів-міліціянтів, за два дні музики, ними було знешкоджено (припинено) десятки хуліганських бійок! Щодо скінхедів: судячи з зовнішнього вигляду вони тут, в Полтаві!!! насправді є! Броде якась собі лиса гопота, свастики фломастерами понамальовувала, і де воно тут таке взялось? Профілактику, правооронці не проводять, поодинокі, типу УНСівці (така собі Добровольная Народная Дружина), теж якісь імпотентні - от по голові їм (гопоті тобто) ніхто й не дає! А в результаті - 5тихвилинна темна та знеструмлена сцена. Хвиля молоді, активно шукаюча бійку, аби й свою пику підставити рушила до «входу входу на фестиваль». А купки людей в погонах, які ніби були привезені сюди з Душанбе, намагались в свою чергу взнати, а де ж той «вхід» і не знають де ж є той «вхід на фестиваль». Хто кого бив лишилось незрозумілим, струм дали і в ньому загуділи

22. «Гайдамаки». Ярмола та інші «правдиві воїни світла» показали як треба грати та поводити себе на сцені, як працювати зі звуком та яку українську музику радо приймають (а й відповіно за яку платять та яку видають) організатори в Європі. Один з найпрофесійніших колективів країни також недоспівав заготовленого, і навіть прохання зі сцени когось з місцевих спонсорів-авторитетів не допомогло дограти «Гайдамакам» фінальної пісні.

23. Заключали дійство ще одні РОК-Легенди - «Кому вниз»! Потужно і знайомо Середа позабивав свої цвяхи в моноліт світової готичної музики, та на дещо не зовсім мажорній ноті, завершив виступ. На фінал дводенного фесту це було не схоже, при всій повазі до метра! Та сталося те що сталося і ….

Констатуючи!

Одна з найтоповіших мистецьких акцій країни вдало відгриміла. Гойднувши Полтаву, фестиваль лишився фактично непоміченим телевізійними та іншими медіа-ресурсами. Що ж цікаво більш рейтингового накопують служби новин в розділи Культура? Чи нема там у них таких рубрик? А чи не знають хто такі «Гайдамаки», «Кому вниз», «Перкалаба» та інші? А чи про Івана Мазепу в школі не читали?

Функцію розвитку сучасної української пісні «Мазепа-фест» виконую на 100 відсотків. Молодим командам є можливість себе показати. Командам що працють довше - досвіду набратись та клас покращити. А "хедлайнерам" показати свою професійність, культовість та грошей трохи підзаробити. Нову платівку з минулорічного фесту для розвитку придбати раджу, і записуйтесь до участі на наступний рік! Усім хто приймав участь - жму братську лапу, а кого де образив - так завжди можу реабілітуватись, написавши щось приємне при нагоді!

Форева - Полтава!

Коментарi

Коментувати

Нiкнейм або iм'я

Коментар

Додати коментар