Автори / Руслана / Я тихенько догребла до «Євробачення», догребу й до «Греммі»
Студенти факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. І. Франка днями мали незвичну «лекцію» – до них завітала народна артистка України, переможниця «Євробачення-2004» Руслана Лижичко. Окрім ностальгічних згадок про життя до, під час і після «Євробачення», Руслана пояснювала причини своєї відсутності в медіа-просторі, вчила творчу молодь слухати «потрібну» музику та не вірити у «золоте правило» шоу-бізнесу: мовляв, усе вирішують гроші…
«Вона вміє спілкуватись зі студентами, – каже організатор зустрічі, викладач і творчий наставник співачки, заступник декана з виховної роботи факультету культури і мистецтв Михайло Телюк. – У розмові з ними вона «закручується» і «вибухає». За словами пана Телюка, зустріч із Русланою відбулася в рамках підготовки до святкування 350-річчя ЛНУ ім. І. Франка.
Попри те, що Руслана, як і годиться зірці, пристойно запізнилась, студенти-актори, театрознавці, музиканти та культурологи дочекалися її, розважаючи один одного грою на музичних інструментах. «Хлопці, не втікайте – давайте «полабаємо» разом!» – Руслана вбігла з морозу у зал і одразу взялась «за діло». Проте цього разу не співала, а лише говорила.
«Я була такою, як ви, і залишилась такою, – переконувала співачка молодь. – «Мерседес» і корона переможниці «Євробачення» мене не змінили». Згадуючи «євро-період» своєї творчості, Руслана усміхається: «Усі з мене сміялися. Казали – звар’ювала! Поназбирала гуцулів і хоче «пропхати» їх в Європі». Та коли після перемоги виконавиці «Диких танців» стали видзвонювати ледь не усі продюсери Земної кулі з пропозиціями «перекупити» її проект, Руслані, за її словами, «вистачило розуму» відмовитись від мільйонних контрактів. «Усе заради того, аби йти своїм шляхом, – каже Руслана. – Я тихенько догребла до «Євробачення», догребу і до «Греммі» (найпрестижніша нагорода Американської академії звукозапису, яку можна прирівняти з «Оскаром» у кінематографі. – Ю.Т.-Ч.).
Чому останнім часом ми так рідко бачимо Руслану на телеекранах та на шпальтах газет? «Я взяла перерву – не обов’язково ходити десять разів на місяць на ТБ, аби тебе знали, – розповідає вона студентам. – Це психологічний трюк: тебе нема, тож люди починають все більше думати про це». Виявляється, Руслана довший час працювала над новим альбомом у США. «У мене вже до дрібниць все готове – до кожної нової пісні. Мій експеримент полягатиме у тому, щоб зміксувати гуцульську музику з етнічними мотивами інших країн», – повідомила вона шанувальників своєї творчості. А вони, своєю чергою, засипали її запитаннями про те, як все-таки вибитися в люди – стати частиною шоу-бізнесового океану. «Ви можете бути якими хочете «суперстар», але без хорошої музичної освіти у світі на вас навіть не подивляться, – попереджала Руслана. – І не треба думати, що ви заплатите шалені гроші та станете зіркою – це у мистецтві немає ніякого значення. Багато приїжджають з пострадянського простору, шукають продюсера Крістіни Агілєри, пропонують гроші та просять зробити їм хіт. Із них лише сміються».
Щодо музичних пріоритетів, Руслана порекомендувала студентам «налягати» на блюз, джаз та кантрі. «Бейонсе, Брітні Спірз – їх ніхто не слухає, в Америці їх ніде немає. Вони є лише в нас, бо трішки кращі, ніж Віталій Козловський», – розвеселила слухачів Руслана.
Юлія ТУНІК-ЧОРНА. Високий замок.
Фото автора
На фото: Тендітну співачку Руслану (в центрі) важко вирізнити серед студентства.
Додав Nusya 13 грудня 2010
Про автора
Руслана народилась 24 травня 1973 року у Львові. З чотирьох років займалась в музичній експериментальній школі, паралельно виступала зі своїми коронними номерами у вокально-інструментальному ансамблі «Обрій», де на той час співала її
