Учасники

Автори / Фестиваль Країна мрій / Країна мрій на Івана Купала

6 липня. Післяобіддя. Узвіз. Площа біля Андріївської церкви. Натовп – дівчата у віночках, хлопці з «оселедцями» та «джурами», лунає етно-музика. Випадкові перехожі запитують «А що це все означає?». Невипадкові глядачі знають – свято. По-перше, відкриття фестивалю world-music «Країна мрій». По-друге, вечір на Івана Купала.

Фестиваль почався Купальською ходою від Узвозу до Співочого поля. До початку ходи всі бажаючі могли прикрасити Марену стрічками, сплести собі купальський вінок, послухати музику або просто повизиратися на строкатий натовп. Щодо музики – кожен міг знайти своє щастя. З одного боку звучали урочисті трембіти, з іншого «зажигали» у стилі Бреговича, біля пам’ятника Проні Прокопівні та Голохвастову українці водили болгарські танці.

Окремо можна сказати про одяг гостей фестивалю. Організатори запрошували всіх приходити в етнічному вбранні, на форумі «Країни Мрій» навіть почалося обговорення проблеми «де купити вишиванку?» У результаті вийшло ще краще – глядачі були несхожі один на одного, хоча кілька підвидів таки можна виділити. Перш за все, варіант «молодіжний» – джинси плюс вишиванка. По-друге, «космополіт», назва якого говорить сама за себе. Також «етно-лайт» – буденний одяг із етно-прикрасами чи віночком. І, звісно, класичний український народний одяг – найоригінальніший і найкрасивіший, щоправда, носили його переважно учасники фестивалю.

Фестиваль проходить вже вчетверте. Цьогорічною родзинкою є саме Купальска хода. Взагалі, за словами творця фестивалю, Олега Скрипки, цей фестиваль є його особистою квіткою папороті – саме вона є символом дійства. Щороку фестиваль приваблює виконавців з різних куточків України та країн Європи – Польщі, Литви, Фінляндії, Угорщини, Великої Британії та, звісно, Франції. На запитання про те, як заманюють зірок такого рівня, як Khaled, Олег Скрипка виказав секрет – гонорари та виконання райдеру. Щодо зірок калібром поменше – «відбір учасників проводиться ініціаторами фестивалю».

Скрипка тримався дещо відсторонено, напевно, через застуду з температурою – напередодні він потрапив під дощ. Тому й взяв участь лише у частині Купальської ходи – вирушив пішки разом з усіма гостями фестивалю, а потім пересів на машину, в той час як голоси з публіки підказували: «Возом треба їхати!»

Щодо возів і машин. Через дійство біля Андріївської церкви вилізла на поверхню давня київська проблема руху транспорту Узвозом. Не дивлячись на заборону, машини швендяють туди-сюди. Не стало винятком і 6 липня – жінка за кермом «Фольксвагена» збила з ніг юнака. Якийсь час пішохід та водій з’ясовували взаємини, але чим все скінчилося – невідомо.

Іншим помітним моментом тусовки до початку Купальської ходи була поява хлопця у вишиванці на ровері, прикрашеному символікою «Країни Мрій» – навколо нього відразу зібралася зграйка журналістів та бажаючих сфотографуватися, а трохи згодом до нього підійшов і Скрипка. Веломайстер-фахівець Андрій розповів, що вже брав участь у кількох заходах – у «Євробаченні» та різних «велосипедних акціях». Його метою є привернути увагу до культурного життя Києва та велосипедної культури столиці, а гаслом – «Зеленому місту – зелений транспорт».

На Співочому полі людей було небагато. Одні тинялися – себе показати та на інших подитися, інші сиділи-лежали-стояли, слухаючи музику, хтось готував купальське вогнище, хтось запалював факел.

Серед помічених нами у натовпі знаменитостей – письменники Галина Ткачук, Олена Захарченко, Артем Захарченко, Олесь Ульяненко, поети Павло Коробчук та Ярослав Ґадзинський.

Хоча людей загалом було небагато. Публіка, напевно, злякалася дощових хмар – напередодні цілий вечір лив дощ. Погода – чи не єдине, з чим не пощастило фестивалю. Також не пощастило з забороною тривалості концертів – всі виступи мали закінчитися о 10 годині вечора, не зважаючи на те, що поруч із місцем проведення фестивалю немає житлових будинків. Ну а така проблема, як прискіпливі пожежники та деякі незадоволені ченці, є вже «класикою жанру».

З відомих пересічним громадянам облич, крім Олега Скрипки, «засвітився» також Іван Малкович. Він прийшов зі своєю родиною – святкувати Івана Купала для них є сімейною традицією. Що не дивно – день янгола, як-не-як. Малкович розповів, що «Країна Мрій» є для нього чудовою нагодою виринути у «цей світ» та побачити «притомних людей».

«Люди світяться. Вони справжні. Видно суть цих людей. Вони можуть бути заклопотані, але сьогодні вони прийшли послухати справжнього, прийшли за чимось духовним, за тим, чого не можна купити», – сказав Малкович, додавши, що сам, власне, щодня живе у Країні Мрій. Чого і я вам бажаю – адже ця країна, єдина з усіх, не має кордонів, віз та паспортів, а входом туди є власне відкрите до світу серце.

Ірина Славінська, спеціально для Арт-Вертепу

Додав Art-Vertep 09 липня 2007

Про автора

Міжнародний етнічний фестиваль "Країна мрій", м. Київ, Співоче поле. Ініціатор фестивалю - Олег Скрипка.