Автори / Валер`ян Підмогильний / Відкриття виставки Олександра Нем'ятого "Сogito, ergo sum" ("Я мислю, отже існую"), присвяченій 110-річниці з дня народження Валер'яна Підмогильного
«C o g i t o, e r g o s u m»; «П о е т ч а р і в н о ч і»:
Літературно-мистецька виставка–диптих до 110-річчя від дня народження
В. П і д м о г и л ь н о г о (1901-1937).
2 лютого о 16. 00 в музеї «Літературне Придніпров’я» відбудеться відкриття виставки-диптиху Олександра Нем'ятого «Cogito, ergo sum» («Я мислю, отже існую»); «Поет чарів ночі».
Відомий вислів французького філософа Рене Декарта «Cogito, ergo sum» на думку автора концепції якнайбільше відповідає творчості В. Підмогильного, основними ознаками якої є психологізм та інтелектуалізм.
Звертаючи погляд до збайдужілих душ та розуму сучасної людини, створюємо експозицію-диптих або експозицію в експозиції, або, якщо за літературним жанром, - есей, ілюстрований історичним матеріалом (експонатами, що відбивають життя та творчість В. Підмогильного в контексті доби 20-30-х рр.) + мистецьку новелу «Поет чарів ночі», автор якої дніпропетровський художник Олександр Нем’ятий презентує цикл графічних робіт (туш, пензль), намальованих у с. Ковпаківка Магдалинівського р-ну на Дніпропетровщині. Екзистенційні переживання ночі в обох митців захоплююче суголосні...
На поч. ХХ ст. перший поцінував творчості молодого катеринославського письменника професор Петро Єфремов зазначив, що “в особі В. Підмогильного в нашій сучасній літературі з’явився дійсний поет-лірик, поет чарів ночі, молода, свіжа, багатонадійна сила з сталим інтересом до психологічних проблем...”
О. Нем’ятий на межі тисячоліть творив свої містичні нічні пароксизми, вважаючи чорний колір найближчим за всіх до натурального. Прихільниця творчості митця, вона ж авторка концепції виставки, спробувала висловити свої відчуття від побаченого: «Ти - наодинці з Космосом!.. Тремт від зустрічі з невідомим… Із безоднею… Ти - тільки інструмент у руках Когось Вищого... І тоді, налаштований на хвилю мерехтіння літньої ночі, сяяння біліючої хати, сріблястості столітніх верб або “смутку смутків», з-під твого пензля виходять правдиві роботи, що бентежать своєю повнотою...»
Отже, камерність 3-ої зали дає можливість побудувати цю «новелу» цілком окремо та надати їй особливий акцент, зосередити увагу на образності, метафоричності Слова В. Підмогильного (уривки з оповідання “На селі»), підсилюючи його «пароксизмами» О. Нем’ятого у музичному супроводі ноктюрнів Ф. Шопена або автентичного українського співу.
Центром композиції есею у 2-й залі є драматично напружений графічний портрет В. Підмогильного. Від нього по периметру розсходяться «степові» горизонталі живопису, сказати б, співавтора проекту виставки, художника О. Нем’ятого. Це концептуальне рішення визріло не стільки тому, що у зібранні ДНІМ та приватних колекціях обмежена кількість матеріалів, які відбивають життя та творчість В. Підмогильного, а й задля відчуття архетипів свідомості та психіки майстра, що походить зі степів Придніпров’я: відчуття безлічі напівтонів, безкінечності обрію, спокою та суму надвечір’я, зойку невідомого птаха, тужливого співу, найменших порухів існування людською душі, за словами І. Франка…
Структура есею має декілька частин:
«Геній з країни чапель»;
«Вир революції»;
«В епідемічному бараці»;
«Cogito, ergo sum»;
«Finale і Воскресіння»
Провідними експонатами виставки, звичайно, є прижиттєві публікації В. Підмогильного, насамперед у літературно-мистецькому збірнику «Вир революції» (Катеринослав, 1921), де було надруковано одне з його найкращих ранніх оповідань «В епідемічному бараці»; часописи «Нова громада» (1923, 1924) з оповіданнями «Син», повістю «Історія пані Ївги»; декламатор «Сяйво» (упорядник М. Зеров) з уривком «Біля вогню» з роману «Місто», а також прижиттєві твори талановитих одночасників письменника: П. Тичини («Сонячні кларнети»), М. Хвильового («В. очерті»); «ланківців» Г. Косинки («Політика»), Б. Тенети («Idee fixe»); неокласиків М. Зерова, М. Рильського, П. Филиповича та інш.; різноманітні періодичні літературно-мистецькі видання 20-х, серед яких «ВАПЛІТЕ», «Літературний ярмарок», «Пролітфронт», які презентували європейський рівень української літератури (літературна дискусія 1925-28-го рр.). Психологізм (інтелектуалізм) творів В. Підмогильного та його генерації, сувора аналітика кризової доби дає підстави згадувати Демокрита з його COGITO: від початку й до фіналу…
Унікальними експонатами є перше видання роману В. Підмогильного «Місто» (1928) із зібрання Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки; чаплянські документи з архіву М. Чабана, що відносяться до історії написання оповідання «В епідемічному бараці», збірки поезій М. Рильського «Під осінніми зорями» (1926), «Гомін і відгомін» (1929) та паризьке видання роману В. Підмогильного «Невеличка драма» (1956).
Паралельним до основного шару експозиції стане допоміжний, що складається із копій світлин письменника, літературних угрупувань 20-х років; документів доби; сучасних видань творів та перекладів письменника; зразків літературознавчої та критичної думки ХХ–ХХІ століть (монографії В. Мельника, О. Галети; аналітичні статті Ю. Шевельова, Ю. Лавриненка. В. Шевчука, С. Павличко, В. Агеєвої; спогади про В. Підмогильного (упорядник М. Чабан) тощо.
Відтак, багатовимірність експозиції дає інтелектуальну поживу для вільної особистості, сприяє образному мисленню, привідчиняє двері до простору справжнього письменника, в якого, повірмо, були підстави написати: “На межі двох діб неминуче з’являються люди, що зависають якраз на грані звідки видно далеко назад і ще далі вперед. Отже, вони слабують на хворобу, якої люди жодної партії ніколи не прощають, - на гостроту зору” (З роману «Місто»).
Ст. Н. співробітник відділу літератури І. В. Мазуренко
Виставка працює протягом місяца за адресою: Пр. Карла Маркса, б. 64. з 11.00 до 17.00, крім понеділка та четверга. Тел.: 778-01-00.
Додав OksanaY 01 лютого 2011
Про автора
Валер'ян Петрович Підмогильний (*2.02.1901, Писарівка - 3.11.1937, Сандармох) — український письменник і перекладач, один з найвидатніших прозаїків українського "розстріляного відродження".
