Автори / Гурт DagaDana / “Наша ціль — це щасливі люди, які виходять з нашого концерту дітьми”
6 травня о 20 годині в Арт-центрі "Квартира" в рамках першого всеукраїнського турне виступить неперевершений польсько-український етно-електронно-джазовий гурт “ДаґаДана”. Напередодні їхнього виступу , “весь Кіровоград” поспілкувався з учасницями колективу Даною Винницькою та Даґою Ґреґорович.
“весь Кіровоград”: Думаю, серед читачів сайту та потенційних відвідувачів вашого концерту є багато таких, хто до цього часу мало що чув про “ДаґаДану”. Пропоную для початку задля кращого знайомства трохи розповісти про себе.
Дана: Група “ДаґаДана” народилася у 2008 році. Познайомилися ми за три роки до того на джазових майстер-класах у Кракові й дуже полюбилися як люди. У 2008-му я отримала стипендію “Gaude Polonia” і мала можливість побути півроку у Варшаві, повчитися джазовій вокалістиці у найвідоміших польських музикантів. Й однією з перших про це довідалася Даґа та запропонувала, щоб ми зробили групу. Для мене це була приємна й дещо несподівана пропозиція, але я одразу ж погодилася, тому що дуже цікаво було спробувати пограти музику з людиною, яка тобі близька по духу й з якою тобі взагалі приємно перебувати. І як тільки я приїхала до Варшави, за тиждень до мене приїхала Даґа, і ми почали робити репетиції. За кілька місяців ми вже грали концерти: спочатку ми були жіночим дуетом, але не вистачало нам якоїсь родзинки, не вистачало певної основи. Ми подумали спочатку про контрабас й одразу згадали про ще одного нашого друга Миколая Поспежальського. Буквально після першої спільної репетиції ми зрозуміли, що це всерйоз і надовго.
“весь Кіровоград”: Ви сказали, що вчитися джазовому вокалу поїхали в Польщу. Що, в Україні немає в кого вчитися?
Дана: Польща — одна з небагатьох європейських країн, яка є поцінована в світі в сенсі джазового мистецтва. Тобто є таке поняття як “американський джаз”, як “європейський джаз” і посеред європейської площини виділяється польська джазова традиція. В Україні з джазовою освітою все набагато складніше: у нас є кілька естрадно-джазових відділів у різних музичних училищах, але там підходи не те що дуже застарілі, але вони є під великим впливом радянського джазу й “совкових” підходів. Тому якщо говорити про найближчу до нас географічно й найцікавішу джазову школу в Європі — то це, у першу чергу, польська школа.
“весь Кіровоград”: Музика, яку виконує “ДаґаДана”, все ж таки ближча до українського чи до польського джазу?
Дана: Ми не граємо джазову музику чисту. Музика “ДаґаДани” - це суміш різних стилів: зокрема, польського й українського фольклору з джазом, з електронною музикою — і на перехресті цих стилів ми намагаємося витворити щось своє. І нам це вдається.
“весь Кіровоград”: Якщо ви виконуєте музику, яка являє собою суміш стилів, то, певно, у вас в гурті зібрані люди, які різні за своїми музичними смаками?
Даґа: Насправді ми поєднуємо різні джазові стилі, тому що ми виховані в різних музичних культурах. Можливо, ми б ніколи у своїй творчості не звернулися б до таких різних стилів, якби кожен з нас не представляв різне стилістичне музичне середовище. До прикладу, Дана має українські фольклорні впливи, а також музики класичної. Миколай походить з відомої джазової музичної родини, а також закоханий у фанкову музику. Якщо говорити про мене та мого колегу Ремека, з котрим ми граємо в Україні, то ми є прихильниками нових звучань, нових стилів, а якщо говорити особисто про мене — то це електронна музика.
“весь Кіровоград”: Читав в інтернеті, що під час виступу ви використовуєте в якості музичних інструментів різноманітні предмети. На вашу думку, чи не заважають подібні, скажімо так, “спецефекти” сприймати вашу музику?
Даґа: Це є три речі, які накладаються одна на одну. По перше, у кожної іграшки чи дивного інструменту є приховане несамовите звучання. Часто люди думають, що подібні предмети не можуть бути використовувані для музики. Можна цьому звучанню надати нового життя. Це так, як одягнути 3D-окуляри — й із звичайної картинки ми маємо об'ємне зображення. По-друге, дитячі іграшки приносять дуже багато радощів і нам, і людям, котрі приходять на наші концерти. По-третє, ми залишаємось великими дітьми та прагнемо нагадувати про це нашим слухачам.
Дана: Насправді, якщо глобальніше подивитися, чим є музика? Якщо не говорити про конкретне явище звука чи конкретне явище стилів? Навколо нас є дуже багато різних звуків, й однією з наших цілей є показати, наскільки багато музики навколо. Щоб кожна людина могла звернутися до цього звучання: вітер — це теж музика, шум міста — це теж музика, пищалка на ровері — це теж є музика. Й абстрагуватися від конкретних призначень: скажімо, що велосипедний дзвоник існує тільки для того, щоб попереджати перехожих. Або іграшка-пищалка існує тільки для того, щоб заспокоювати дитину. Показати, скільки багато музики навколо нас і закохати в це людей.
“весь Кіровоград”: Даґо, коли ви планували тур Україною, вам Дана хіба не говорила, що музика, яку ви виконуєте, не є надто популярною у нас в країні й такого успіху, який “ДаґаДана” має в Польщі, в Україні вам, з огляду на стан речей у вітчизняному музичному просторі, не здобути?
Даґа: Якби ми то все робили тільки заради популярності, ми так само могли не робити цього й у Польщі. Коли ми тільки починали виступати, на наші концерти приходило по десять людей. Але для нас було важливо з'ясувати для себе одну річ: з'їздити у стільки міст, у стільки клубів, скільки нам вистачить сили. Незалежно від того, чи ми виступаємо в Польщі, чи в Україні — у нас є одна місія: дійти зі своєю музикою до кожного слухача, до кожної конкретної людини. І в Україні ми знову починаємо все спочатку, як це було в Польщі. Треба пам'ятати, що це нелегко — знайти шлях до серця слухача. Трапляється, що музиканти не хочуть іти до кожного слухача, обирають легкий шлях, граючи комерційну музику, послуговуючись мас-медійними промоційними речами. Ми неодноразово отримували пропозиції взяти участь у комерційних програмах, але це не те, до чого ми прагнемо.
Дана: Ми робимо музику не для того, що бути популярними. Не для того, щоб завоювати мільйони людей і заробляти мільйони долярів. Чому ми граємо разом? Тому що для нас є внутрішня потреба. Без музики особисто я, так само як і Даґа чи Миколай, себе просто не уявляємо. Нам дуже приємно бути разом. Нам дуже важливо збиратися разом і грати. І неважливо, чи буде одна людина в залі, чи буде п'ятсот людей — ми однаково будемо це робити. Ще скажу з нашої практики. Восени ми грали концерти: один у філармонії, де зібралося 500 людей, з чудовим звуком.. А за кілька днів мало не відмінився концерт, тому що там людей це мало цікавило. Але ми знали точно, що прийде одна людина, яка виграла запрошення. Ми вирішили: якщо не прийдуть люди — нічого страшного, навіть для тієї однієї людини ми зіграємо концерт. І на тому концерті було сім людей. Після концерту вони підходили, повні сліз і радості та говорили, що їм дуже незручно за все місто, яке, через погану рекламу, не прийшло на концерт. Взагалі, мені важливо, щоб ми грали в Україні. У нашому турне, окрім Івано-Франківська, де ми виступили вже втретє, решта міст — це наче незоране поле. Нам важливо прийти на ці поля, зустрітися з людьми і передати їм частину себе, частину того, що ми бачили й пережили, та надихнути їх на нові звершення. А популярність — непопулярність — то все відносно. Я думаю, якщо ми будемо робити якісь справді хороші речі, то рано чи пізно ми всього досягнемо, незважаючи на умовності, на комерційні мас-медіа, глупість сірих мас і так далі.
“весь Кіровоград”: А насамкінець пропоную вам сказати щось таке, аби у всіх читачів цього інтерв'ю виникло непереборне бажання наступного четверга відвідати концерт гурту “ДаґаДана”.
Дана: Життя — це велика гра. І коли ти про це не забуваєш, тоді ти маєш багато стимулів вигравати й вигравати. Або програвати — це не важливо. Головне, не забувати це. Ми постійно граємося. Граємося в різні ігри. Але наша ціль, наш виграш — це щасливі люди, які виходять з нашого концерту дітьми.
“весь Кіровоград”
Додав Sh.Ocean 06 травня 2011
Про автора
DagaDana поєднує у своїй музиці різні напрями: від класичного джазу і фольку до сучасної електронної музики. До складу компанії входять українка Дана Винницька (Львів) і два польські музиканти Дага Грегоровіч (Познань) і Міко Поспешальск
