Автори / Гурт Один в каное / «Свобода – це найбільше, що у нас є…»

Інтерв’ю з львівським гуртом

За гітарою – Устим, барабанщиця – Оленка, чудова вокалістка і, як я зрозумів, автор більшості текстів – Іра. Це молодий львівський гурт Один в каное. І відразу хочу розчарувати любителів хеві-, хард-, мелодік-, та інших металів (а я люблю їх розчаровувати) – цей гурт грає легку, проте насичену емоціями музику: пісні, які зроблені під акустику та бонго (іноді – клавіші і ще одна акустика).

Напевно, учасники гурту вкладають у свою музику якусь філософію, підтекст, який зрозумілий далеко не всім. Можу сказати лише одне: це, можливо, найкраще з того, що зараз є у славному Лемберзі.

Захотілось поспілкуватись з гуртом, проте через різні причини ( універи-сесії, мої постійні нервові зриви і затяжні депресії) розмова кілька разів переносилась. Та все ж…

- Часто доводиться давати інтерв’ю? Вже звикаєте до рокстар лайфстайл?

- Не так часто, насправді. І в тому, мабуть, шось є. Краще співати, аніж говорити, правда? А до рокстар лайф нам не треба звикати, навіть виходячи з того, що від року, як такого, ми знаходимось доволі далеко.

- Ну це я так, В когось з вас присутні ознаки «зіркової хвороби»?

- Сподіваємось, що ні. Принаймні ніхто і нікому з нас ще цього не говорив.

- Прослухавши кілька ваших треків, складається враження, що таку музику не будуть купувати тут і зараз. Не виникає думка, що вашу творчість ще не готові адекватно сприймати в Україні?

- Наша музика доволі доступна. Вона викликає емоції, відомі багатьом і на тому емоційному рівні відбувається велике порозуміння.

- Якщо прийде багатий дядя, який може вас «пропхати» в шоу-бізнес, і скаже: «цю пісню співайте, а цю ні», що будете робити?

- За недовгий час нашого існування ми зрозуміли одну важливу річ: свобода –це найбільше, що у нас є. Якщо прийде «багатий дядя» і захоче матеріально підтримати цю свободу – ми тільки за.

- Звідки черпаєте натхнення: алкоголь, наркотики, філософія Канта?

- Деінде – поза тим всім.

Інтерв’ю з львівським гуртом

За гітарою – Устим, барабанщиця – Оленка, чудова вокалістка і, як я зрозумів, автор більшості текстів – Іра. Це молодий львівський гурт Один в каное. І відразу хочу розчарувати любителів хеві-, хард-, мелодік-, та інших металів (а я люблю їх розчаровувати) – цей гурт грає легку, проте насичену емоціями музику: пісні, які зроблені під акустику та бонго (іноді – клавіші і ще одна акустика).

Напевно, учасники гурту вкладають у свою музику якусь філософію, підтекст, який зрозумілий далеко не всім. Можу сказати лише одне: це, можливо, найкраще з того, що зараз є у славному Лемберзі.

Захотілось поспілкуватись з гуртом, проте через різні причини ( універи-сесії, мої постійні нервові зриви і затяжні депресії) розмова кілька разів переносилась. Та все ж…

- Часто доводиться давати інтерв’ю? Вже звикаєте до рокстар лайфстайл?

- Не так часто, насправді. І в тому, мабуть, шось є. Краще співати, аніж говорити, правда? А до рокстар лайф нам не треба звикати, навіть виходячи з того, що від року, як такого, ми знаходимось доволі далеко.

- Ну це я так, В когось з вас присутні ознаки «зіркової хвороби»?

- Сподіваємось, що ні. Принаймні ніхто і нікому з нас ще цього не говорив.

- Прослухавши кілька ваших треків, складається враження, що таку музику не будуть купувати тут і зараз. Не виникає думка, що вашу творчість ще не готові адекватно сприймати в Україні?

- Наша музика доволі доступна. Вона викликає емоції, відомі багатьом і на тому емоційному рівні відбувається велике порозуміння.

- Якщо прийде багатий дядя, який може вас «пропхати» в шоу-бізнес, і скаже: «цю пісню співайте, а цю ні», що будете робити?

- За недовгий час нашого існування ми зрозуміли одну важливу річ: свобода –це найбільше, що у нас є. Якщо прийде «багатий дядя» і захоче матеріально підтримати цю свободу – ми тільки за.

- Звідки черпаєте натхнення: алкоголь, наркотики, філософія Канта?

- Деінде – поза тим всім.

- Хто з вас найкраще грає в шахи?

- Оленка (барабанщиця). Тобто тільки вона в них і грає.

- Я також добре граю (а ще – я дуже скромний)… Коли можна чекати альбом від Один в каное?

- Сподіваємось, що цього року. Матеріалу достатньо для того, щоб записати альбом, але ми з різних причин відкладаємо цю справу.

- Будуть якісь несподівані ходи? Спільні треки зі світовими зірками?

- Чесно кажучи, ми про це не думали. Зараз перебуваємо якось самі в собі, творимо свій власний світ і не готові поки-що нікого в нього впускати. Поки-що, допоки він не укріпне.

- Кому присвячуються тексти ваших пісень? Хто їх автор?

- Деякі присвячені людям, які про це навіть не здогадуються. Деякі здогадуються, але соромляться спитати. А деякі присвячені самі собі, тобто нікому.

- Не плануєте розширюватись? Електрогітари, басуха, барабани? Візьмете мене в групу…

- Ми починали з електрики. Але таке звучання нам не до душі. Поки, що акустика – оптимальний варіант. Хоча на цьому не спинятимемось. Має пройти трохи часу для того, щоб зрозуміти, яким саме повинен стати наступний експеримент у звучанні.

- Львів надихає? Які улюблені місця у місті Лева?

- Надихає однозначно. З нас трьох, тільки Устим народився і виріс у Львові. А ми, дівчата, з інших міст. Проте Львів вже встиг поселитись десь всередині нас самих. То якесь таке дуже особисте «внутрішнє» місто.

- Де найближчим часом вас можна буде побачити і почути?

- В липні плануємо відвідати кілька міст України для того, щоб познайомитись з їх публікою (адже в кожному місті вона – своєрідна), віддати їй те, що в нас є і.. повернутись назад, до Львова.

- Що порадите послухати читачам нашого сайту?

- Слухайте не те, що модно, а те, що хочеться слухати.

– Яким повинен бути Один в каное через 5 років?

- Сильним в своїй простоті.

- Побажання нашим читачам. Пропозиції, скарги…

- Пропускайте музику крізь себе, вслухайтеся в слова і впізнаєте там себе.

Рома Скаммі

http://itsflashy.com.ua

Додав Art-Vertep 28 липня 2011

Про автора

Ми -то кілька собілюдей, які намагаються грати шось просте і зрозуміле, шоб зайвий раз не подразнювати слухові рецептори слухачів. Все, шо в нас є -це дві гітари без підключки, кілька незаписаних пісень і відсутність регулярних репетицій.