Автори / Мандрівники (Жадан, Ойра, Кириченко) / Жадан-Ойра-Кириченко своїм проектом активізують небайдужу молодь. Ще два враження від концертів (Відео)
Кобенко Аліна
Етномузика, що з давен була найщирішим безпосереднім відображенням невсипущої української чуттєвості, знайшла нову форму вираження. А як же може бути інакше в сучасному індустріалізованому суспільстві, коли звук заводів та літаків став звичнішим за мелодійний спів? Відповідь на питання «Етно чи електроніка?» знайшлася, як не дивно, у харківському середовищі.
Непересічне тріо абсолютно несумісних на перший погляд митців з Харкова - експериментатора медіа-артута цифрової естетики Андрія Кириченка, улюбленців багатьох Етно-фестів гурту «Ойра» та одного з найвідоміших українських поетів, письменників та просто самобутній талант Сергія Жадана, у спільному проекті «Мандрівники» витворили не просто гармонійне поєднання стилів, а новий вимір, який і затягнув у себе і не дає вирватися з нього й досі. Ні про який нормативний академізм не може бути й мови – лише неперевершений, немов в українських степах зловлений, вільний і не приборканий етноембіент, у поєднанні з різкою, портовою поезією Сергія Жадана, що пропахла бензином та йодом, настояній на емоціях та чуттях. Ось рецепт варива для справжніх гурманів. Проект, стовідсотково, не однозначний, проект захоплюючий, елітарний, музика якого в поєднанні з атмосферою вже досить відомого «Невідомого Петровського», створила стан невагомості. Світло з вулиці й тінь від гратованого вікна на стіні, запах хвої, який невідомо звідки доносився, шепіт вражених відвідувачів, в’язка, мов мед і така ж солодка млосність в тілі і відчуття безкінечності й відсутності часу та простору – ось набір чуттів, з якими розлучатися досить важко.
За словами музикантів гурту «Ойра», складно було із зібраного роками фольклорного матеріалу виокремити саме те, що несло б у собі бажані світло і позитив, адже українські народні пісні на 80% - темні, містичні. Проте філософське ставлення до дії потойбічних сил та свіже дихання, яке було відчутне у кожному звукові проростили, немов на свіжому ґрунті, нове бачення світу, нову естетику сприйняття.
Еклектичність нового проекту вражає і зачаровує, медитативність перероджує і надихає, стійкість вибору і цільність дивує й насичує. Тож, з упевненістю можна сказати, що проект, безсумнівно, незвичний, магнетичний, тому, певно, і вдалий, а чекає на нього однозначний успіх. А як же може бути ще? Адже доля може бути лише усміхненою й мало не за руцю вести далі тих, хто рухається під зіркою Ойри – слов`янського духу щасливої долі.
Радченко Іринка
Культурне життя Дніпропетровська минулої п’ятниці морозного 27-го січня ознаменувалося посиденьками у теплому та затишному «Невідомому Петровському» у компанії усіма обожнюваного Сергія Жадана та чарівних звуків фольк-гурту «Ойра» разом із експериментатором у царині електронної музики Андрієм Кириченком. Уся ця весела компанія завітала до нас зі своїм спільним проектом «Мандрівники».
Якщо уславлене ім’я непосидющого провокатора-літератора Жадана відоме багатьом, навіть тим, хто не належить до любителів сучасної української літератури, то про тандем «Ойри» (Галина Бреславец — вокал, Наталя Дудинська — скрипка, Юрко Єфремов — бас, дульсімер, дримба, Петро Юха — сопілка, двоянка, хулусі, гітара) та Андрія Кириченка варто трохи розповісти чи хоча б освіжити в пам’яті те, що про них уже відомо. Ось уже кілька років цих начебто полярно протилежних за стилем музикантів об’єднує спільна робота, результатом якої у 2010 став альбом «Клубок Мокоші». Давні, дбайливо зібрані учасниками «Ойри» українські пісні у сучасній неповторній обробці + талант і фантазія чарівника-електронщика = якісний та абсолютно автентичний музичний продукт ( як то кажуть без ГМО). За словами музикантів, їхня творчість далека від мейнстріму, проте здатна знайти свого слухача, що і підтвердилось того вечора. Ось до цих усіх цікавостей додалися ще й тексти Сергія Жадана і отримався насичений концерт, із якого виокремити хоча б один елемент (чи то скрипку, чи тексти чи електро-музику) було неможливо – все це гармонійно зливалось в одну цілісність.
Успіх вечора підтвердився дощенту заповненим залом, зібралась переважно молодь та пара зовсім маленьких поціновувачів сучасного «Made in Ukraine», голоси яких донеслись і до музикантів. Незвичними були і декілька інструментів, що викликали жвавий інтерес у публіки. Зокрема, як розповів сам Жадан, «мишоловка». Так-так, саме вона… звичайнісінька мишоловка із якимись металевими закріпленими на ній деталями. Звук вона продукувала чимось схожий на іграшкову шарманку, проте простим обивателям невтямки, яким же чином та машинерія видавала звуки. Також сюрпризом стала «чаша, що співає» - містичний музичний інструмент, що володіє особливою силою звуку, якщо вірити азіатським легендам. Цього вечора вона слухняно підкорювалась рукам Сергія Жадана.
Слухачі насолоджувались як уже знайомими поезіями, так і новинками… А усіма знаний хіт «300 китайців» охоче підхопив увесь зал, а якби була можливість, то й танцювали б! Речитатив Жадана чергувався із самостійними творами «Ойри» та Андрія Кириченка. Вокал Галини Бреславець беззаперечно проник у душу кожному, наглядно демонструючи містичну силу народного співу, що непідвладна часу. А на завершення концерту Сергій Жадан приберіг перлину у своєму поетичному доробку – вірш «Темна жінка».
Невимушена атмосфера у «Невідомому Петровському» явно зігріла замерзлих дніпропетровців того вечора. Дуже не хотілось відпускати гостей і якомога довше їх слухати, але на учасників проекту чекають й інші міста, а на нас, сподіваємось, очікує неодноразовий come back цих талановитих творців вільного вітчизняного мистецтва.
Муза-за-за
Відео 9-й канал:
Додав Chyzh 06 лютого 2012
Про автора
«Мандрівники» - новий проект, в якому зустрілося СЛОВО поета Сергія Жадана та магічні МЕЛОДІЇ електронно-етнічного гурту «Ойра та Андрій Кириченко». Сергій Жадан (народився 1974 р.
