Автори / Антін Мухарський / Лагідний українізатор Орест Лютий
Складно повірити, що ваш персонаж Орест Лютий, при всій його популярності в онлайні і офлайні, ще не мав жодного сольного виступу в Києві. Просто руки не доходили до столиці, чи це свідомий крок, щоб виступати вже перед публікою, яка знає, на кого прийшла подивитися?
Коли ми затівали проект Орест Лютий – ми, насправді, не розраховували, що так швидко дістанемось тієї міри популярності і що будемо настільки активно гастролювати. Втім, вже за місяць нас запросили до Львова на виступ. А щодо Києва – так, у нас були в Києві виступи, здебільшого – благодійні, як, наприклад, на «Країні Мрій». До концерту в Києві ми, дійсно, готувались досить ретельно. Саме на весну ми запланували початок сталої концертної діяльності. Коли колектив вже сформований, готова програма, уся візуальна партитура цього проекту. До того ж, тепер він підкріплений книжками «Доба. Сповідь молодого бандерівця» та «Смерть малороса, або ніч перед Трійцею», а також альбомом, випущеним в Америці. Тобто, тепер у нас є всі повноцінні складові для такого масштабного проекту. Нам вже є чим похизуватись і ми готові звітувати нашим шанувальникам про творчі напрацювання і творчий доробок.
Ви постійно кажете "ми". Мається на увазі постійна команда музикантів, бо інколи групу Ореста Лютого вказують як Самогон, а інколи Сталін Унд Гітлер?
Це ми просто заплуталися в термінах, бо всі колективи – це і є Сталін Унд Гітлер Капут. Одного разу, коли ще гурту не було і ми не знали, як його назвати, я організаторам концерту, з якими ми першими працювали, сказав – гурт назви ще не має. Було безліч варіантів - «Самогон», «Сталін Унд Гітлер Капут», «Грабля». Вони зачепилися тоді чомусь саме за «Самогон». І оцей «Самогон» через інтернет пішов в люди. Тому первісна і єдино-правдива назва гурту – «Сталін Унд Гітлер Капут». Ми з неї починали працювати і з нею ж працюємо.
Хоч альбом і називається Лагідна Українізація, Орест Лютий має два формати виступів: лагідну українізацію і сувору. В Києві яка з них буде відіграна на сцені?
В Києві на сцені в «Бочці» буде «Сувора українізація». Щоразу перед концертом ми питаємо у публіки, яку вони хочуть почути версію. Вони у нас є на усі смаки - «Easy-easy» («найлегша»), є «Light», є «Medium», а є «Strong» («найважча»). Зазвичай, на кожному виступі є одна-дві людини, які кричать «лайт-лайт», а всі інші кричать «стренг-стронг», тому, як правило, доводиться нам грати таке, що більшість просить.
Взагалі-то збірка з 14-ти пісень Ореста Лютого об’єднана під такою назвою лежить в інтернеті ще від червня минулого року. Чим, в такому разі, відрізнятиметься презентований 13-го квітня альбом? Власне, про нього хотілося б почути детальнішу інформацію: де записували, з якими музикантами, хто був звукорежисером…
Записували альбом на студії «Sound Garage». Саунд-продюсером та звукорежисером був Юрій Акоп. Всі композиції записані базовим складом нашої групи, куди входять Іван Панасюк, Дмитро Мотузок, Коля Борисенко та Анатолій Одеський. Під час концерту прозвучать також 6 чи навіть 7 нових пісень. Вони вже базово входять в наступний альбом Сувора Українізація. Також під час концерту прозвучать кілька нових віршів. Думаю, також ми спробуємо втілити і фрагменти наших літературних презентацій – тобто, зачитаємо якісь вибрані шматочки з нової повісті «Смерть малороса..». Зараз ми також працюємо ще над тим, чим ще можна буде публіку потішити. Обов'язково пройдуть вже традиційні розіграші декількох робіт «Союзу вольних художників» - твори Андрія Ярмоленка та Івана Семесюка, розіграємо також щонайменше один вініловий диск, який ми отримали як мистецький творчий подарунок від наших американських шанувальників.
До речі про вініл. Виданий він в Америці і, напевно, обмеженим тиражем. Скільки примірників існує в природі і чи міститиме він якісь бонуси, порівняно зі звичайним виданням альбому?
Історія вінілу така: до нас зателефонували друзі з Америки, які чули наші пісні, і запитали: «А чи можна видати цей альбом в Америці? Бо тут є багато шанувальників вашої творчості, зокрема, у місті Чікаго». Я і кажу – «будь-ласка». Думав, що вони запропонують свої послуги у якості видавничого дому, а вони сказали – «ні, ми самі його видамо». Увесь тираж - 1000 екземплярів, 100 надіслали нам. Тобто, зараз в Україні 100 примірників, решта – розійдеться світом. До слова, як нас сповістили – 18 альбомів вже купили в Японію. А щодо бонусів – там ще всередині вкладений однойменний CD альбом.
Наступний альбом Сувора Українізація, можливо, буде в панковому стилі?
Щодо стилю – я потрошку починаю над цим замислюватися. Втім, скоріше за все – Сувора Eкраїнізація все ж буде записана в класичному, традиційному для нас складі – барабани, гітара, акордеон і туба. Щоправда, це не значить, що ми відмовляємось від експериментів. Вони цілком можливі у більш важкому варіанті – панк, геві-метал, чи рок – я над цим думаю. В мене, як то кажуть, починається «творчий зуд», чи це не зробити більш радикально і в музичному плані. Щоб воно «зривало» не лише «вишукано-інтелектуально» впливало на слухача, а і якось емоційно, драйвово. Загалом, час ще є, адже ми плануємо випускати Сувору Українізацію на початку наступного, 2014 року.
Антінен, у вас до цього проекту були й інші музичні експерименти. Ви виступали і сольно з дружиною (Антін Мухарський і Сніжана Єгорова - Най Най Най) і з групою Коні Айленд (Жигулі Ваз, Бобік). Ці проекти поки що призупинені чи закриті?
Ні, вони перебувають в законсервованому стані від осені минулого року. Просто у нас виникли певні кадрові питання. Ті, хто пов’язані з музикою, знає, настільки індивідуально від кожного з учасників залежить повноцінне життя колективу. Якщо хтось не може працювати, чи поїхав на гастролі – все завалюється: і гастрольний графік, та і якість музичного матеріалу, що звучить зі сцени різко падає. Тому ці проекти були «законсервовані». Але саме зараз, навесні, ми робимо ребрендінг проекту «Village Glam», кантрі шоу «Злокохучий Мен». Вже у травні ми плануємо знову їздити з ними по Україні. Паралельно формується ще один новий проект «Мама-анархія». Для себе я довго не міг визначитися, як правильно позиціонувати всі ці творчі задуми. І, нарешті, за кілька років експериментів вирішив – це буде ціла низка музичних кабаре в різних стилях та форматах. Це буде «Кабаре Антіна Мухарського». Кабаре у стилі – «сільський гламур» – українська кантрі-музика, це будуть пісні південного сходу України «Мама -Анархія», буде ще досить радикальний «культурологічно-музичний проект» Лагідна Українізація, можливо, виникне з часом щось ще. Але зараз, дай Боже здоров’я і сил розібратися з цими трьома проектами.
Джерело: ФДР
Додав nady позавчора о 12:52
Про автора
Антон Дмитрович Мухарський (творчий псевдонім Антін Мухарський) народився 14 листопада 1968 року в місті Києві в родині творчої ітелігенції.
