Увійти · Зареєструватися
 

Учасники

Потік Афіші Інформація

Автори / Кінофестиваль Молодість / Програмний директор МКФ "Молодість": "Соціально-критичне кіно – це дійсно тренд"

За декілька днів до початку головної української культурної події осені, 43-го МКФ «Молодість», кореспондент УНН взяв ексклюзивне інтерв’ю у програмного директора фестивалю - Дениса Нікітенка.

Денисе, розкажіть про себе - як Ви стали програмним директором МКФ "Молодість", як довго обіймаєте цю посаду?


У мене непрофільна освіта - я філолог, перекладач, і на фестивалі працюю вже, мабуть, років 10. Починав з редакційної роботи: з підготовки матеріалів про фільми, перекладів, найрізноманітніших описів. Мені завжди було цікаво дивитися кіно, я включився в процес спочатку як волонтер. Потім якимось чином до мене почали дослухатися, і через багато років я почав займатися цим в якості директора програми. І працюю ним уже 5 років.

Ви, мабуть, за цей час переглянули неймовірну кількість фільмів, я навіть боюсь уявити - яку.


Я теж боюся – їх було дуже багато. В цьому році до нас на відбір потрапило більше 1700 картин. Це вражаюча цифра. Раніше було значно менше, тобто динаміка засвідчує постійний рух у сторону збільшення. Не можу сказати, що я подивися буквально кожний фільм, бо система нашого відбору в деяких короткометражних блоках організована дещо інакше. Сьогодні, як правило, я дивлюся вже шорт-лісти, але все одно - вони складають сотні позицій. Очевидно, потрібно подивитися багато фільмів, щоб скласти програму. Окрім того, ми дивимося кіно на ключових світових фестивалях, на чималій кількості менш популярних – профільних, приміром. І там теж нескінченні перегляди.

никитенко4

Як відбувається відбір фільмів? Що в цьому процесі найскладніше?

Більшій частині контенту, поданого на відбір, доволі легко дати адекватну оцінку. Зрозуміло, що первинне вибраковування - це досить проста робота, але обсяг її великий. Найгарячіші моменти трапляються на етапі обговорення шорт-лістів, які кожен з членів відбіркової комісії пропонує на розгляд. Ми разом дивимось те, що здалося важливим кожному з колег. І, безумовно, по кожній з позицій маємо шукати якусь аргументацію - для того, аби сформулювати, чому ти вважаєш цей фільм невартим участі, чому ми його беремо чи не беремо. Знаходити таку аргументацію для обґрунтування власної позиції щодо сотні фільмів досить важко.

Скільки у комісії людей і як приймаються рішення щодо фільмів?


Близько п’яти людей на кожному з конкурсних напрямів: студентський конкурс, повнометражне кіно, національний конкурс і так далі. Особисто я беру участь у відборі з усіх напрямів. Умовно кажучи, у кожного є свій голос, який враховується на першому етапі суто арифметично. Потім, коли загальна сума балів фільму долає якусь відмітку, ми відкладаємо його для спеціального обговорення з метою, аби кожен зміг обґрунтувати свою позицію, висловитися, чому він вважає його важливим чи навпаки.

Відбір фільмів на 43-й МКФ "Молодість" обійшовся без особливих складнощів, конфліктів?


Конфліктів бути не може. Кривава різанина виключена - всі достатньо зважено підходять до цього. Безумовно, була низка суперечок, але їх було успішно розв'язано. Те, що ми маємо на сьогодні, - це конвенція, яка влаштовує всіх учасників цього відбору і авторів робіт теж. Можливо - навіть лестить їм.

никитенко3

Гендиректор МКФ "Молодість" Андрій Халпахчі сказав, що програма кінофестивалю складається майже з 300 фільмів. Подивитися таку велику кількість стрічок - нереально. Розкажіть, які фільми можна віднести до списку "must see", аби бути в курсі тенденцій світового кінопроцесу?


Так, одна людина усю програма подивитися просто не зможе. У межах цих 300 картин існує певна пропорція: більша їх частина короткометражні, тобто повнометражних фільмів там десь штук 120. Але, звичайно, і це не під силу подивитися жодному глядачу. Тому фільми і згруповані в тематичні блоки, які повинні допомогти з вибором.

Можу сказати, що програма "Фестиваль Фестивалів" створена саме для того, щоб демонструвати контент переможців. Цього року вона представлена 9 фільмами. Таким чином, кожного дня у нас буде спеціальний показ славетного лауреата. Можу рекомендувати Гран-прі фестивалю у Локарно – стрічку "Історія моєї смерті" Альберто Сера. Утім, там 9 позицій - можна дивитися кожен з цих фільмів і виходити з сеансів з відчуттям, що ви доторкнулися до чогось великого. Не виключено, що на перегляді деяких з них може статися неприйняття чи нерозуміння, але відчуття співпричетності до чогось дійсно великого все одно залишиться.

Взагалі-то, на фестивалі є низка програм-«бойовиків», які орієнтовані на достатньо широкі маси, - це програми Німецького, Французького кіно, Скандинавська панорама, повнометражний конкурс. Це, безумовно, контент, який би ми радили до перегляду всім і кожному. Також є маса фільмів більш інтелектуально вибагливих, де потрібно мати, так би мовити, вихідний запит на цю інформацію. Зокрема, це програма "Молодість-Cinergy", яка присвячена експериментальному кіно, відео-арту, пошукам шляхів поєднання кіно-мови з мовою сучасного мистецтва. «Довгі ночі короткого метру» - це ще один фестивальний проект, формат - нічні покази, що тривають 6 годин. Просто нескінченний потік короткометражних фільмів, який розрахований перш за все на молодіжну аудиторію. Це така поп-складова фестивалю "Молодість".

Безумовно, тиждень російського кіно - це відкрита для сприйняття широкого глядача і цікава подія. Стрічки цієї програми ми показуємо в кінотеатрі "Жовтень", і її також можна назвати однією з "програм-бойовиків".

ник6

Яку роль Мінкультури Росії грає у вашій співпраці? Чи не хотіли вони проштовхнути на МКФ "Молодість" якісь пропагандистські фільми?


Фестиваль жодним чином не залучений у будь-які російські державні піар-компанії. І Мінкультури РФ, яке є нашим партнером з проведення цієї програми, лише надає деякий ресурс, що його ми використовуємо, але програму робимо самостійно. Усі фільми, які ввійшли до програми, відібрані нами. Грубо кажучи, росіяни дають трошки грошей для того, щоб популяризувати свою культуру на такому рівні. Для пропагандистського кіно у них є маса інших можливостей: вони можуть всунути його в кінотеатральну сітку чи виділити якісь телевізійні ефіри. Пропаганди у нас немає, і є первісний принцип - повне невтручання в програмну політику. Ми цей досвід з Мінкультом Росії повторюємо вже 2 рік. На початку співпраці були певні побоювання, що може бути пресинг, якісь «побажання», але такого жодного разу не було. Це дуже приємно. Тому в цьому році ми знову спокійно робимо з ними цю програму.

Які саме фільми буде представлено у цій програмі?


Буде 8 фільмів. "Прощання" Дмитра Константинова, 2013 року виходу - це фільм-закриття фестивалю "Кінотавр", одного з найважливіших, що показує російське кіно. Фільм "Вона" режисера Лариси Садилової, він отримав гран-прі фестивалю "Вікно до людини", який відносно нещодавно закінчився. Фільм "Іуда" Андрія Богатирьова, який був у конкурсній програмі Московського кінофестивалю. "За Маркса" - дуже цікава стрічка, яка полемізує з лівим ідейним контекстом і була представлена цього року в програмі Берлінського кінофестивалю. "Рознощик" Андрія Стемпковського - це така соціальна критика, соціальний нуар, що був на початку року показаний на фестивалі в Роттердамі.

Буде також "Роман з кокаїном" Геннадія Сидорова, який багато років тому отримав на фестивалі "Молодість" Гран-прі за свій фільм "Старухи". Це його остання картина - Геннадій Сидоров вже не з нами, він помер. І показ цього фільму - це триб'ют цьому режисеру. Покажемо "Всі пішли" Георгія Параджанова та "Сором" Юсупа Разикова, який нещодавно приймав участь у конкурсній програмі фестивалю в Карлових Варах.

тизер

Альтернативна конкурсна програма МКФ "Молодість" складається з таких, здавалося б, несумісних компонентів, як дитяче кіно ("Молодість-дітям") та фільми про ЛГБТ-спільноту ("Sunny Banny").

Я би одразу розділив ці програми. Не дивлячись на те, що вони мають конкурсну основу, вони в жоден спосіб одна з одною і близько не контактують.

Розкажіть про ідею створення дитячого конкурсу "Молодість - дітям".

За нашими спостереженнями, у фестивальної публіки сформувався запит на те, аби показувати гарне кіно і дітям. Ми почали це робити вже декілька років тому, але це були окремі спорадичні покази. У минулому році ми навіть створили дитячий майданчик у кінотеатрі "Київ" для того, аби батьки мали змогу залишати своїх дітей, - у нас там був своєрідний дитячий садок, були люди, які займалися з дітьми. Тобто, батьки могли дивитися фестивальний контент, а діти у холі гратися на гірках.

В цьому році у нас з'явився партнер, який допоміг нам реалізувати цей давній задум, і ми показуємо з десяток фільмів. Повинен бути небачений рівень полеміки, рівень діалогу з дітьми, бо, як правило, дитячий контент в Україні - це мультики і нескінченні "білосніжки". У нас чудовий зріз фестивального кіно, орієнтованого на дітей, з програм найбільших європейських фестивалів. Зокрема, немало контенту прийшло з Берлінського фестивалю, де спеціалізована дитяча програма існує вже багато років.

Фільми спілкуються з дітьми, по суті, як з дорослими, але при цьому це залишається все ж дитячим кіно. В кадр потрапляють і соціальні реалії, і складнощі міжлюдських стосунків. Ми припускаємо, що наш дитячий глядач готовий до такого рівня. Ще раз підкреслю, що увесь цей контент має віковий рейтинг - очевидно, що це кіно для дітей і нічого крамольного тут бути не може. Тобто, можна зі спокійним серцем відправляти дітей на ці покази.

сонячний зайчик2

А в програмі "Sunny Banny" є щось крамольне?


Такого немає. Тут геть не йдеться про порнографію. Це велике кіно, яке заслуговує на увагу аудиторії. Мова не йде про те, що кожний з фільмів цієї програми конкретно про геїв, чи лесбійок, чи інших представників сексуальних меншин. Часто у сюжетах стрічок є моменти, які просто пов'язані з проблематикою ЛГБТ-спільноти. В принципі, це фільми для великої аудиторії, це фестивальні переможці, великі автори. У деяких фільмах є момент виклику, але в цілому це залишається абсолютно адекватним, рейтинговим контентом, який радше загально гуманітарний, ніж спеціалізований. Ця програма на фестивалі існує вже 10 років. В цьому році вона була сформована саме таким чином, щоб охопити якомога ширшу аудиторію.

Чи можна говорити про конкретний тренд, що існує наразі у світовому кінематографі?


Мені дуже важко говорити в цьому випадку про все світове кіно. Я скажу про контент, який традиційно представлений на міжнародних фестивалях, - соціально-критичне кіно це дійсно тренд. Величезна кількість фільмів зроблені саме в такому жанрі, вони насичені соціально-суспільною проблематикою, в них підіймаються дуже гострі питання.

никитенко5

У Вас дійсно великий глядацькій досвід. Чи можете ви назвати слабке місце українського, європейського, американського кіно? Можливо, десь частіше виникає проблема з хорошим сценарієм, а десь – з талановитими акторами?

Мені складно узагальнити саме через те, що я дивлюся багато різного кіно. І не шукаю цих "слабких місць". Можливо, найслабше місце українського кіно у його недоступності глядачу. Це пов'язано не з якістю фільмів, а з інструментами, з можливостями донести цей контент до широкої публіки. Та кількість екранів, які працюють зараз в Україні, не здатні дозволити глядачу скласти якесь враження про українське кіно. Екранного часу мало, воно забито, як правило, продукцією мейджорів, голлівудськими розважальними фільмами. Тому поки що основна слабкість українського кіно саме в тому, що воно просто не може пробитися до глядача.

Хочу підкреслити, що декілька останніх років можна спостерігати кількісне зростання українських релізів. Можна навіть сказати, що з'являється жанрове різноманіття. У цілому, якість це така штука, що з'являється, швидше за все, після деякого масиву робіт. Тобто, коли українського кіно буде багато - тоді ми зможемо зробити таке узагальнення і сказати, в чому саме його слабке місце. А коли в рік на екрани виходять 5 стрічок - казати про щось складно.

Чи хотіли б Ви колись взяти участь у зйомках фільму, можливо, бути режисером чи сценаристом?


Так, мені було б дуже цікаво колись взяти участь у створенні сценарію до фільму. А в якості режисера - я поки що навіть не замислювався про таке. Конкретних планів я не озвучу, найголовніший план зараз - провести фестиваль. Безпосередньо займатися створенням кіно дуже хочеться, і я думаю, що з часом дозрію до певних практичних кроків.

 

Джерело: Анна Раєвська, УНН

 
 

Додав nady 17 жовтня 2013

Про автора

Сорок років тому в Києві народився дводенний фестиваль-огляд студентських фільмів Київського державного інституту театрального мистецтва, на якому презентували усього 33 стрічки.

 
Коментувати
 
 
 

Гостиница Днепропетровск |  Светильники Днепропетровск |  Рекламное агентство |  Сауны Днепропетровска