Увійти · Зареєструватися
 

Учасники

MP3

Олег Скрипка Славень України (2008 р.) 3,05 Mb
Олег Скрипка Велике місто (2009 р.) 5,49 Mb
Олег Скрипка Галю, приходь (live 2000 р.) 2,37 Mb
Олег Скрипка Не питай (український романс) 3.33 Mb
Потік Афіші Галереї MP3 Товари Інформація

Автори / Олег Скрипка / Уроки української. Практикум від знаменитостей

Вже близько року в Києві, Херсоні, Луганську діють безкоштовні курси української мови, ініційовані громадськими активістами. З цієї осені географія розширилась – уроки проводять в Житомирі, Кіровограді, Кременчуці, Калуші, Сумах, Севастополі. Зараз триває набір учнів в Донецьку і Черкасах.   

Викладачами працюють близько сорока волонтерів. Це професійні філологи – науковці, шкільні вчителі, викладачі ВНЗ. Курс, розроблений за допомогою Центру освітнього моніторингу, розрахований на півроку. Учнями вже стало п’ятсот осіб, з них півтора сотні в Києві.

"Передусім ми формуємо середовище для спілкування українською мовою, оскільки саме мовний, а нерідко – психологічний бар’єр стоїть на заваді їх органічному переходу на спілкування українською. То ж чимало уваги приділяється усному мовленню. Хоча звісно присутні теми з граматики, стилістики, орфоепії, ділового спілкування, лексики", - розповідає координатор курсів Анастасія Розлуцька.

На черзі створення аналогічних курсів при Верховній раді для охочих народних депутатів.

Також набувають популярності розмовні клуби. З грудня минулого року такий відкрили у Донецьку, з січня – в Одесі. Це можливість хоча би раз на тиждень потрапити в мовне середовище, яке необхідне для вдосконалення усного мовлення.

За бажання можливості завжди знайдуться. В цьому переконані відомі особистості, колись виключно російськомовні, яких опитала УП.Життя. Їм теж було спочатку не просто перейти на українську, але в цій справі, за їхніми словами, головне  – сильна мотивація.

Отож, пропонуємо порадник від знаменитостей для охочих перейти на українську. Вони розповіли, що мотивувало вчити українську і як на практиці це зробити?

Олег Скрипка"Якщо ми хочемо, щоб наші діти жили в достатку – ми мусимо розмовляти українською"

Відомий рок-музикант Олег Скрипка народився і виріс в Росії, вищу освіту і перші музичні вершини здобував в Україні, але українську мову вже почав вчити у Франції, куди переїхав на початку  90-х років.

"Коли ти віддаляєшся від України, ти вже дивишся зі сторони і на ситуацію в Україні, і на себе. В тебе чітко формуються акценти і пріоритети. Ти починаєш поважати себе, а один з проявів цієї поваги, зокрема, і повага до мови, якою ти говориш", - пояснює музикант.

Скрипка називає мову невід’ємною складовою державності. "Послаблення позиції української мови – це послаблення української державності, а послаблення української державності веде вже до економічного послаблення. Тобто наш гаманець залежить від мови. Коротко кажучи, якщо ми хочемо щоб наші діти жили в достатку, ми мусимо розмовляти українською", – виводить формулу музикант.

 Фото Артема Жавроцького

"Смішними" вважає дискусії на тему, навіщо знати українську, якщо й так всі розуміють російську.

"Це питання не політичне, це суто культурне питання та питання освіченості. Ти знаєш мову - ти освічена людина, не знаєш – не освічена. А дискусія, навіщо її знати, це дискусія із-за лінощів, низького культурного рівня  і неграмотності", - переконаний рокер.

"Я не буду примушувати всіх людей говорити українською, а лише скажу, що люди, які переходять на українську мову у вжитку, це люди які замислюються взагалі, ким вони є, що роблять у цьому світі та куди вони рухаються", - вважає Скрипка.

Крім того, на його думку, знання мови країни, в якій ти живеш – це обов’язкова передумова для успіху. Це він відчув на власному прикладі у Франції: "Нас поїхало четверо, але лише я і Сашко Піпа за  три-чотири місяці вивчили французьку мову. А через півроку ми зробили кар’єру в Франції, одружилися на француженках,жили в центрі Парижу, і мали статки. А двоє музикантів, що не захотіли вчити мову чи не змогли, поверенулися до України і знаходяться в стадії рибака у розбитого корита. Знання – це сила!"

Відтак, головним інструментом у вивченні мови музикант вважає виключно бажання. "Під лежачий камінь вода не тече. Більше того, якщо людина є лежачим камінням,  вона є об’єктом маніпуляцій. Чим більше ти знаєш, чим більшою кількістю мов володієш, тим більше ти  особистість. Тому я звертаюся саме особистостей – вони мають вчити мови і не лише українську, а всі, які їм цікаві", - резюмував Скрипка.

Ірен Роздобудько: "Зрозуміла, що  треба кидатися, як кошеня у воду – набралася мужності і одразу почала писати українською"

Відома письменниця Ірен Роздобудько родом з Донецька, з дитинства російськомовна, оскільки так спілкувалися її батьки. Це вже наслідки політики русифікації, оскільки бабуся письменниці  –  україномовна, навіть викладала у школі українську мову та літературу.     

"В Донецьку мала величезний потяг і бажання говорити українською, бо пам’ятала себе малою в дитсадку на ранках в українському строї. Але там не було мовного середовища. Тому, коли вступила до Київського університету, подумала: тепер нарешті я заговорю, бо це ж Київ! Але, виявилося, що крім кількох викладачів, ніхто більше українською не говорив. Тоді я розслабилася, подумавши: значить ми так живемо і нам нормально без української", - пригадує письменниця.

Другий стрімкий потяг до вивчення мови предків з’явився на початку 90-х, під час хвилі національного відродження. "Але переїхавши остаточно в Київ, я рік мовчала. Бо потрапила в україномовне середовище, і мені ніяково було відповідати тією мовою, якою до мене звертаються. Так само, як мені було ніяково в Англії не відповідати англійською, а в Китаї – китайською", – продовжує Ірен.

 

Щоб заговорити, дівчина серйозно взялася за самоосвіту: "Зараз простіше, багато є молодої, сучасної літератури. А тоді я читала класику, де були більш-менш складні словесні обороти. Тобто я почала читати. Далі для практики перекладала українські вірші, поезію російською мовою, щоб відчути смак слова, його щільність, запах. Наважилася одразу з Ліни Костенко. Читала, перекладала, а потім поволі почала розмовляти з людьми, перестала бути німою, перестала боятися, що нароблю помилок".

Головна порада від Роздобудько для вивчення української – не боятися. "Треба просто говорити. Ми всі робимо ці помилки, оскільки так сталося, що ми двомовні, чуємо постійно скрізь різні мови. Нехай це буде неправильно, але не бійтеся говорити та конструювати речення", –  переконує письменниця.

Щоб остаточно закріпити успіх, Ірен вибираючи між україномовною та російськомовною газетою, пішла працювати у першу: "Я зрозуміла, що мені треба кидатися, як кошеня у воду. Набралася мужності, затамувала подих, і одразу почала писати українською. Звісно мне правили редактори, як без цього".

Роздобудько переконана, що питання мови – це питання любові до тієї землі, на якій ти живеш. "Якщо ти не любиш цю землю, то вона тебе і відштовхує", – переконана письменниця.

Наступне – це питання власний амбіцій: "Я подумала, хіба я якась дурна, рогата чи хвостата, що не можу українську мову вивчити, якою, тим паче ще й мої предки говорили?"

І останнє – це питання інтелігентності. "Вважаю, що мові спекулюють люди неінтелігентні, ліниві розумом своїм, бо вивчити мову нескладно. Саме тому мені було б соромно, якби я її не досі не вивчила".

Лариса Денисенко: "Це як кохання: коли воно прийде, це відбудеться непомітно"

Ще одна відома письменниця Лариса Денисенко з дитинства мала повне право не вчити і не розмовляти українською. Адже сама з родини національних меншин – мама литовка з домішками польської крові, в тата намішана ромська, грецька, угорська та трішки української крові. Батьки між собою говорили російською. Дочку віддали в російськомовну школу, де від уроків української та була звільнена саме як представниця національних меншин.

Попри те, школяркою Лариса читала україномовну літературу. "Але я не говорила українською, бо не мала мовного середовища", – пояснює Лариса.

"Тому дуже важливо мати в своєму просторі людину, яка говорить українською, і яку ти поважаєш, любиш чи вона просто тобі цікава. Тоді набагато легше перейти на українську мову. Ця близькість проявляється і в мовній близькості, і цей перехід відбувається сам собою. Це як кохання, коли воно прийде, це непомітно для тебе відбудеться", – продовжує письменниця.

 Фото Олени Ведмідь

Для Лариси такою людиною став її тодішній шеф. У 23 роки, отримавши фах юриста, дівчина пішла працювати в Міністерство юстиції, яке очолював Сергій Головатий.

"Офіційну мову я швидко вхопила, бо щодня з нею працювала. Але досі вдячна Сергію Головатому, бо він крізь мою повагу до професійної діяльності притягнув мою любов до української мови. Бо він нею розмовляв невимушено, гарно, елегантно, а не просто офіційно. Він не просто розмовляв українською, він нею жив", – пригадує літераторка.

"Мене зажди дивувало, чому люди нехтують тим природним, щоб мало б само по собі відбуватися, тобто чому не вивчити українську, живучи в Україні? Але нам потрібні поштовхи. Тому моя порада – знайти такий поштовх чи інтерес. Це може бути книга, людина, кіно, пісня, все що завгодно. Коли ти це знайшов, якщо в тобі воно клацнуло, то вже не втрачати той імпульс і далі розвивати" – радить Денисенко.

Вадим Красноокий: "Держава, яка не може змусити людей поважати державну мову, має поганий прогноз на майбутнє"

Лідер гурту "Mad Heads" Вадим Красноокий – учень та випускник однієї з столичних російськомовних шкіл. Аж до 34-ох років музикант думав і розмовляв здебільшого російською.

У школі українську, звісно, чув. Але лише кілька разів на тиждень на уроках мови і літератури. Словесний запас більше збагатив у бабусі в селі на Миколаївщині. Відтак вже у дорослому віці, маючи певний досвід, легше було перейти повністю на українську.

Фото TabloID

"Тільки практика! Спочатку починав це робити з людьми, які зі мною розмовляли українською, тобто переходив до них на українську. А останні п’ять років уже зі всіма говорю виключно українською,  бо це моя позиція. І я закликаю усіх переходити на українську, бо мова – одна з тих речей, яка створює незалежну самостійну державу", – каже Красноокий.

Вадим каже, що досі зустрічає в Києві людей, які не розуміють українську, більше того, дехто навмисно не хоче її розуміти. "Держава, яка не може змусити людей, які живуть в столиці України,   поважати свою державну мову – це держава з дуже поганими прогнозами на майбутнє. Тому мовне питання обов’язково потребує опіки зверху", – резюмує рокер.

Джерело: Мар`яна П`єцух, Українська Правда: Життя

 
 

Додав nady 12 листопада 2013

Про автора

Олег Скрипка (24 травня 1964) — український музикант, вокаліст, композитор, лідер групи «Воплі Відоплясова». Олег Скрипка народився в Ходженті (Таджикистан) у сім'ї українських переселенців.Виріс у Мурманській області Росії.

Автори пов'язані с новиною

Ірен Роздобудько , Лариса Денисенко , MadHeads

 
Коментувати
 
 
 

Гостиница Днепропетровск |  Светильники Днепропетровск |  Рекламное агентство |  Сауны Днепропетровска