Автори / Україна модерна / «УМ» у новому форматі

Перше число «УМ» (тоді як річника Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім. І. Франка) вийшло 1996 року. Засновником часопису є проф. Ярослав Грицак. Видає журнал київське видавництво «Критика». З 2007 року «УМ» радикально оновлює формат видання з метою стати першим в Україні науковим міждисциплінарним часописом міжнародного рівня.

Чим новий формат відрізняється від попереднього?

• відтепер журнал виходитиме двічі на рік;
• кожне число матиме тематичний пріоритет і міститиме дискусійний Форум;
• рецензійна та анотаційні рубрика становитиме до 50% обсягу журналу;
• істотно оновлена редакційна рада видання, в якій нині представлені вчені з 12 країн, зокрема, Степан Величенко, Марк фон Гаген, Оля Гнатюк, Лєонід Горізонтов, Андреа Граціозі, Леонід Зашкільняк, Міхаель Мозер, Гжегож Мотика, Сергій Плохій, Генадзь Сагановіч, Франк Сисин, Іван-Павло Химка, Мацей Яновський.

Чим «УМ» відрізняється від інших українських видань:

• це єдиний нині в Україні peer-review journal, в якому усі статті проходять процедуру анонімного рецензування двома спеціялістами;
• це єдиний в Україні журнал, що містить розгорнуті анотації провідних світових гуманітарних видань;
• принциповою орієнтацією на публічне обговорення найдискусійніших проблем, зокрема, в рамках «Форуму», до участи в якому кожного числа ми запрошуємо бл. 10 фахівців з певного питання;
• наголосом на активізації наукового діалогу між різними регіональними осередками в Україні та між українською і світовою наукою (зокрема, в 12 томі вміщено тексти вчених з Польщі, Німеччини, Росії, Швеції, США, а також українських науковців з Києва, Львова, Харкова, Дніпропетровська, Чернівців, Дрогобича, Ужгорода).

У числі можна прочитати:

фактично першу фахову публічну дискусію про механізми контролю за якістю наукової продукції в Україні – Форум за участю 11 вчених з різних регіональних осередків про Вищу Атестаційну Комісію (ВАК) і можливі реформи в галузі присудження наукових ступенів.

У рубриці Дослідження читайте статті голови Комісії з питань науки Головної Ради вищої освіти Польщі Войцеха Іваньчака про сучасні польські дискусії навколо моделі наукової кар’єри; Андрея Котлярчука зі Стокгольма про стан білоруської історичної науки під Лукашенком і Михайла Мінакова про регіональні особливості розвитку філософських досліджень в сучасній Україні.

Також у числі: міркування редакторів одного з найамбітніших російських журналів Ab Imperio про феномен гуманітарного часопису в сучасному науковому просторі; перший передрук провокаційної статті Омеляна Пріцака «У століття народин М. Грушевського» (1966); дискусійні есеї з приводу новітніх енциклопедій русинської історії на Закарпатті, способу видання спогадів і перекладів наукової літератури в Україні, пристрасну рецензію Ігоря Качуровського на «Історію української літератури» Оксани Пахльовської; анотації понад 10 американських, німецьких, польських і російських гуманітарних часописів і багато іншого.

Додав Art-Vertep 24 жовтня 2007