Автори / Інкунабула / Коли інші розважаються, музиканти – працюють...
Цими днями львівське етно-альтернативне тріо «Інкунабула» відсвяткувало свій четвертий день народження.
На гучне застілля хлопці й не сподівалися… Музиканти у святкові дні майже завжди працюють. І рідко відпочивають там, де інші розважаються. Побувати у шкурі учасника гурту, відчути на собі всі «принади» музичного життя на один день запропонували мені хлопаки з «Інкунабули». На цей день у їхньому графіку було призначено два виступи – у Ковелі на фестивалі «Артерія» та у Львові на фесті ROCK.LVIV.
Отже, поїхали. Рома-барабанщик - за штурмана, Юрко-вокаліст – за водія, я і гітарист Макс – два «лінивці» на задньому сидінні авто. У такому складі о пів на першу дня ми вирушили у Ковель. Хлопці не знали, чого чекати від концерту, адже вперше виступали на Волині. Простудіювавши мапу в атласі автомобільних шляхів України, вирішили їхати через Луцьк. А заодно налагодити там контакти з місцевими клубами.
«Інкунабулівці» збираються докупи лише раз на тиждень у вікенд. Два роки тому вокаліст Юрко перебрався до Києва. Відтак вихідні у хлопців проходять у творчій праці за закритими дверима репетиційки. І навіть зараз, не марнуючи часу і нагоди, що зібралися разом, вони, насолоджуючись прослуховуванням музики у дорозі, працюють. Ретельно аналізують новинки альтернативної музики Заходу. Вникаючи у суть розмови хлопців, розумію, що маю трохи неповноцінні вуха. Я чую цілісність композиції, тобто музику і вокал, а вони сприймають кожен інструмент окремо: вокал, гітару, барабани, бас…
Через дві години, трохи зголоднівши, зупинилися у луцькій «Рок-хаті» на обід. Подарували директорові закладу диск (дебютний альбом команди «Невидане»), попили кави-чаю, обмінялися контактами. Перший крок у знайомстві з волинським концертним майданчиком зроблено. Не могли поїхати з міста, не заглянувши у легендарний рок-клуб «Майдан». І яким же було здивування «Інкунабули», коли, переступивши поріг клубу, вони зустріли кіровоградських друзів з гурту «Внутри звука». Хлопці на кілька хвилин погуртувалися за інтересами – барабанщик з барабанщиком, гітарист з гітаристом…
До Палацу культури ім. Т. Шевченка у Ковелі, де мав відбуватися фестиваль «Артерія», прибули рівно о 17-й. У цей же час у львівському клубі «Далі» стартував ROCK.LVIV, де «Інкунабула» була представлена хедлайнерами вечора. «Якщо саунд-чек закінчиться вчасно, і концерт розпочнеться без запізнень, у нас буде три години на дорогу до Львова», - розмірковував уголос вокаліст і басист Юрко. Проте без запізнення не обійшлося. «Інкунабула» вийшла на сцену першою. З перших акордів їхньої «Народної» стало зрозуміло, що хвилюватися за те, що публіка їх не знає, було не варто.
…У перебіжці від гримерки до машини Юрко встиг роздати кілька автографів дівчаткам. До львівського виступу залишалося дві години. Захекані, у стані піднесення після виступу хлопці заскочили в авто і натиснули «на газ». Дорогу ускладнювали темрява і дощ. На щастя, я не бачила спідометра, бо Рома веселив мене анекдотами і час від часу поповнював мій запас нецензурної лексики, коли мало не під колесами у нас з темряви виринала якась випадкова фіра чи перелякана бабця… Порада на майбутнє – не переходьте дорогу перед авто музикантів, що поспішають на концерт!
А тим часом ведучі і музиканти «Рок-Львова» як могли відтягували час. Треба віддати «інкунабулівцям» належне, - виснажені фізично, вийшовши з авто прямо на сцену, вони «порвали» тих небагатьох, хто терпляче на них чекав.
Попри всі стереотипи, що свято без пива і горілки – не свято, а вічними супутниками музикантів є алкоголь, власний день народження «інкунабульці» відсвяткували «без градусу» у крові, зате з десертом - для повної насолоди музиканти засипали публіку цукерками.
Божена Городницька, «Високий Замок»
Додав Art-Vertep 15 квітня 2008
Про автора
Незвичне для українсього вуха слово «Інкунабула» давно на слуху. Так, як важко здогадатися, що ж значить це химерне слово, так само непросто охарактеризувати стиль команди.
