Автори / Юрій Андрухович / Львів витримав іспит на європейськість
Таке твердження прозвучало з вуст президента Німецької академії мови та поезії міста Дармштадта Клауса Райхерта після Конґресу академії, проведеного у Львові 15-17 травня.
Ясна річ, ішлося про Львів літературний. Випробовуванням на європейськість назвав симпозіум Юрій Андрухович, почесний член Академії та натхненник ідеї проведення цієї масштабної літературної акції саме у Львові. Протягом трьох днів, під час яких до міста приїхало понад 100 членів Академії з Німеччини та Австрії, відбулося близько 20 публічних та закритих заходів – літературних читань, дискусій, доповідей, вручень нагород.
- Це було просто неймовірно, - ділиться враженнями Герта Мюллер, знана у цілому світі німецька авторка румунського походження. - Ми виступали в університеті, я думала, що прийдуть кілька професорів германістики та студентів, а в аудиторію неможливо було пропхатися, виявилося, що там зібралися вчителі та викладачі з різних куточків України. Я була страшенно зворушена.
Найпомітнішими, як і слід було очікувати, стали вечірні літературні акції, які відбувалися у стінах Львівської філармонії та Палацу мистецтв. Спільні українсько-німецькі поетичні читання Наталки Білоцерківець, Віктора Неборака, Роберта Шінделя, Яна Ваґнера, Сергія Жадана, Йозефа Цодерера, які вже першого вечора провів Юрій Андрухович.
Наступного дня було вручено дві престижні нагороди. Премію імені Йоганна Гайнріха Фосса за переклади зі шведської на німецьку отримала Верена Райхель. А відзнаку ім. Фрідріха Ґундольфа за поширення німецької культури в світі - львів'янин Юрко Прохасько, відомий перекладач, есеїст, літературознавець, модератор літературних акцій в Україні та за кордоном.
Завершального вечора всесвітньо відомий австрійський письменник Крістоф Рансмайр читав для публіки уривки свого найвідомішого роману «Останній світ», одного з небагатьох творів сучасної австрійської літератури, перекладеного українською ще у 1994 році. Сам автор називає темою твору зникнення та реконструювання літератури, поезії, а матеріалом, із якого він повстав – книгу «Метаморфози» Публія Овідія Назона. Сплетення реального і міфологічного світів, історичних фактів, алюзій та сучасних реалій зробили роман справжньою сенсацією у багатьох країнах світу.
На вечорі був присутній і перекладач книги Олекса Логвиненко, який читав текст в українському перекладі. А на завершення Юрій Андрухович презентував свіжонаписаний прозовий твір із «львівського циклу», який тематично перегукується зі знаними «Кримінальними сонетами» автора зі збірки «Екзотичні птахи і рослини». Це барокова, сповнена іронічних алюзій розповідь про шахрая, якому пощастило, хоча він цього і не знав, бо за свої злочини, названі суддями «найгрішими за всю історію міста», він був спалений, але не за російським звичаєм, тобто на повільному вогні з тривалістю процедури близько 8 годин, а за законом країни, яка знаходиться між Європою і Росією, тому спалення тривало лише чотири з половиною години.
Не обійшлося, як і належить середньовічній легенді, без втручання потойбічних сил. Хоча замість сподіваної допомоги з боку підземної канцелярії, якій шахрай із розпачу продав свою душу в обмін на 20 років життя, втрутилася сили «протилежної сторони».
Окрім вечірніх літературних зустрічей програма симпозіуму містила також численні денні заходи. У дискусіях та літературних читаннях, які їх супроводжували, взяли участь українські та німецькі літературні критики, журналісти, перекладачі, видавці. Відомі німецькі та австрійські письменники Феліцітас Гоппе, Ганна Йогансен, Сібілле Левічаров, Мартін Мозебах, Вільґельм Ґенаціно, Катя Лянґе-Мюллер відвідали з літературними читаннями львівські школи з поглибленим вивченням німецької мови.
У стінах Львівського Національного університету відбулися дискусії про сучасний німецький правопис, який було змінено кілька років тому, про те, що турбує германістичне літературознавство сьогодні, про актуальне літературне середовище Німеччини. А також про образ української літератури у Німеччині та німецької в Україні.
Сумним фактом, який стосується останньої теми є надзвичайно мала кількість взаємних перекладів творів як класичної, так і сучасної літератури. Книги українських письменників почали з'являтися німецькою лише протягом кількох останніх років, переклади сучасних німецьких авторів українською також можна полічити на пальцях, багато класичних творів досі залишаються неперекладеними.
З усіх авторів, які приїхали на симпозіум у Львові, українськими виданнями своїх книг можуть похвалитися лише Катя Лянґе-Мюллер, збірка оповідань якої «Качки, жінки і правда», виходила у Львові кілька років тому, та Крістоф Рансмайр. Чимало готових українських перекладів чекають на свого видавця. Саме тому важко переоцінити важливість таких резонансних літературних заходів, як симпозіум Академії у спільній справі культурного обміну та взаємного пізнавання.
Наталка Сняданко, ПіК України
Додав Art-Vertep 19 травня 2008
Про автора
Поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Живе і працює в Івано-Франківську. Віце-президент АУП.
бльоооааа... ніколи! НІКОЛИ! Не довіряте Юркові Прохаську вести якійсь вечір. Ето же пиздець просто! Враження що він перебрав трамадолу. галичина в усєй красє!!!