Автори / Яна Дубинянська / Українська містика-саспенс в Америці
Жанр Яни Дубинянської вже неодноразово оцінили на різних міжнародних конкурсах. Вона – лауреат премії «Портал - 2005» за найкращу фантастичну книгу, видану в Україні. Нещодавно посіла друге місце в одній із номінацій «Русской премии 2007» за роман «Гаугразский пленник». До того була ще купа перемог. Але цього разу її жанром захопилися американці. Надрукували оповідання «Баржу над чорною водою» в електронному журналі «Infinitive Matrix».
Розповідає журналістка, письменниця (авторка більш як сімнадцяти книг), яка видається і в Україні і в Росії, Яна Дубинянська.
— У квітні 2006-го, коли Україна приймала європейський фестиваль фантастики - Єврокон, до Києва приїжджала відома письменниця і редакторка з США Ейлін Ганн. Вона розповіла багато цікавого про фантастику в Штатах (див. мій матеріал у «Дзеркалі тижня» «Фантастичні шанси на відкриття Америки»). Ейлін - головний редактор мережевого журналу Infinitive Matrix. Він виходить неперіодично, але кожен номер є подією в американській фантастиці. Відбір текстів там дуже суворий.
Я вирішила запропонувати їм своє оповідання «Баржа над чорною водою» - адже там і кохання, і містика-саспенс, і досить струнка фантастична концепція, і людські почуття й трагедії, і українські реалії. Та, звісно, про те, щоб в Америці його прочитали українською чи російською, і мови бути не могло. Надсилати оповідання на розгляд редактора треба вже в перекладі. При цьому поширена думка, що добре перекласти художній текст може тільки автентичний носій мови, тобто американець, до того ж професійний перекладач.
Так от, над цією публікацією попрацювали, і я навіть не знаю, хто більше, троє людей. Ну, зі мною все зрозуміло. Переклала оповідання Світлана Шурма, аспірантка Київського національного лінгвістичного інституту. Звісно, вона не є носієм мови, але знає її дуже добре, і що найголовніше, справді творчо і зацікавлено підійшла до роботи, радилася зі мною, ставила запитання. Тоді я відправила текст Ейлін Ганн, і мені прийшов від неї лист на дві сторінки із редакторськими зауваженнями і побажаннями! Мало хто з наших редакторів отак працює. І ми зі Світланою знову сиділи в кав'ярні, радилися, вносили зміни... До речі, Ейлін Ганн дуже високо оцінила якість перекладу.
Цікаво, що Ейлін запропонувала мені трохи змінити текст задля кращого сприйняття американськими читачами. Якщо в оригіналі дія «Баржі...» відбувається на річці без назви, а героїня, з погляду якої йде оповідь, не має імені, весь час «вона», то в англійському перекладі мене попросили це конкретизувати. Річка - Дніпро, героїня - Марина. Американцям так зрозуміліше. А анотація оповідання в журналі така: Love and obsession in Kyiv.
Українську ж версію оповідання «Баржа над чорною водою» можна прочитати у збірці «Корабель жінок» (видавництво «Нора-Друк»).
Може Яні Дубинянській під силу відкрити Америку , а потім Америці відкрити нас.
Марина Новікова
Додав Art-Vertep 01 серпня 2008
