Автори / Андрій Жолдак / Цнотливий і поміркований
Кілька років тому скандально відомий режисер Андрій Жолдак говорив про те, що планує у Києві втілити в життя великий проект із двох частин. Перша – про Голодомор. Щось на кшталт «Списку Шиндлера» кінорежисера Спілберга, «щоб плакали і японці, й індіанці». Друга – таємниця за сімома замками. Нині, схоже, Жолдак взявся за реалізацію свого омріяного проекту. От тільки не в Києві, а в Черкасах.
Директор Черкаського академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка Володимир Осипов розповідає, що першу виставу – «Войцека» за п’єсою німецького драматурга Георга Бюхнера, Жолдак насправді планував робити у Черкасах. Другий спектакль про Голодомор за мотивами твору Василя Барки «Жовтий князь» спочатку хотіли ставити у Києві.
– Але передумали. Так склалося. Два проекти зручніше робити на одному майданчику. Та й чого його мотатися з одного міста в інше? – каже Володимир Осипов.
Директор театру розповідає, що у них особливі стосунки із Андрієм Жолдаком. Мовляв, він починав саме на черкаській сцені. У 2001 році ставив тут «Одруження» за Гоголем. Після цієї постановки театр став відомим в Україні передусім як експериментальний театр, який шукає нові форми, нову подачу театральної естетики. Тому нічого дивного, що зараз Жолдак вибрав саме Черкаси для такого масштабного проекту.
– Працювати будемо дуже швидко. Всі вистави відмінили. З 10 вересня починаємо роботу лише над цими двома п’єсами. До кінця листопада вже все має бути готовим. Жолдак навіть сказав мені, що він, можливо, не поїде на прем’єру своєї вистави у Москві, щоб не відволікатися, – розповідає Осипов.
Актори черкаського театру вже чекають на зустріч із епатажним режисером. Хтось із них встиг попрацювати із Жолдаком, хтось – тільки мріє про це.
Заслужений артист України Андрій Жила, 46 років, вважає Жолдака одним із найгеніальніших режисерів сучасності:
– Коли він ставив «Одруження», то казав тоді нам одне: «Ти не питай мене, для чого. Ти мені зроби, а для чого – я тобі намалюю!». Важко було з ним працювати, але неймовірно цікаво. У житті це дуже чудова людина – нормальний хлопець, з яким можна нормально посидіти і поговорити-погомоніти. А в роботі – це звір.
Заслужена артистка України Тетяна Крижанівська, 50 років, каже, що спочатку боялася Жолдака:
– Ми тоді були всі дуже перелякані його величчю. Це взагалі така неординарна особистість, дуже владна і сильна. Він не може терпіти жодних заперечень. Тому спочатку було лячно. Це потім ми всі звикли і навіть полюбили Жолдака. Чим він мені імпонував тоді, так це тим, що яким би він не був жорстоким, але любив акторів і говорив, що всі в театрі повинні служити акторові, а не він їм.
Актор і режисер Олесь Павлютін слушно зауважує, що Жолдак буде сам вибирати акторів, які гратимуть у його виставах, і хоче неодмінно пройти кастинг, щоб отримати роль:
– «Войцек» більш камерний, там менше акторів задіяно. А от «Жовтий князь» – я так розумію, що в цьому спектаклі я точно зіграю, бо там майже всі мають взяти участь. Це такий важкий і гнітючий твір... Втім, коли Жолдак щось ставить, то йдеться про якісь його асоціації, які викликані певним твором. Він часто зовсім не збирається переказувати сюжет. Пригадую, що «Одруження» теж мало бути за Гоголем, а потім, коли побачили, що Гоголь там майже не впізнаваний, то написали, що автор вистави Жолдак.
А от заслужений артист України Юрій Берлінський не має жодних сумнівів щодо того, що зіграє у спектаклях Жолдака:
– Та у мене й вибору немає. (сміється).
– А не боїтеся, що вас змусять голим по сцені бігати?
– Боюся? Я? Та ви що! Нічого не боюся – це по-перше. А по-друге, Жолдак уже не такий. Він став цнотливішим і поміркованішим.
Вікторія Кобиляцька, «СУМНО»
Додав Art-Vertep 03 вересня 2008
Жолдак він якийсь такий весь гадєнький...