Автори / Qarpa / «Ми стоїмо впритул до реаліті-шоу з туалетів «зірок» - Олег Артим
Таких в українській рок-музиці мало. Скромний, без жодних зіркових закидонів, не вживає ніяких стимуляторів. Суперпрофесійно ставиться до справи, за яку береться, – чи то музикування, чи звукорежисури, чи створення кліпів. Зовні подібний скоріше на представника нью-йоркської богеми, ніж на українського артиста. Беруся стверджувати, що ми ще почуємо про нього в світовому контексті. Звати його Олег Артим, він засновник культової групи «Фактично самі», яка зараз поміняла назву на Qarpa, завдяки своїй шаленій вокалістці Ірені Карпі. До речі, попри роботу в Києві, Олег – наш, франківський.
– Мудрі кажуть що зміна імені не завжди на користь. Що спонукало
«Фактично Самих» зробити ребрендинг?
По-перше, переміна прізвища для дівчат – часто до користі, і немалої
(сміється).
І так само відомо багато вдалих змін брендів. От і Талінн перейменувався на
Таллінн, щоб увічнити новий статус. Про Пугачову і Кіркорова навіть не згадую.
Головно ми не хотіли слухачеві альбому InЖир додавати в асоціативний ряд
концепції наших попередніх альбомів. Як хороший приклад такого прийому можна
навести з’яву гурту Gorillaz.
Антагонізм у музичних стилях відчувався в ФС вже з 2002 року, нам вдалось
втримати два вкрай різні альбоми (Kurva Cum Back і Lo-Fi_TRавми) в межах одного
бренду завдяки концептуальній паралельності пісень. Кожній пісні з одного
альбому відповідає пісня з іншого – в тому ж темпі і тональності. Тобто можна
без наруги над гармонією переставити вокальні партії між певними піснями в цих
альбомах. А от щоб «вписати» InЖир в контекст попередніх альбомів, потрібно
заодно і операцію на мозку зробити слухачеві. А це вже лінь. Хай залишається
відкритою можливість без огляду на поп-мейнстрім писати музику, як в БПП і
Космічному Вакуумі і називатися Фактично Самі. Ну а поп-сумління буде очищене в
Qarpa.
– Що спричинило таку радикальну переміну?
Поступово стало очевидно, що образ Ірени (і музичний, і текстовий, і
візуальний) привів до нашої музики таку кількість нових слухачів, що виявилася
значно більшою за тих, хто цінував в першу чергу нове звучання і панківський
запал. А досконале музичне оформлення її ідей само по собі змушує до інших
гармоній і тембрів, ніж ми звикли грати раніше. Так і вийшло, що новий альбом
музично інший за попередню нашу музику, саме це й підкреслювала б нова назва.
Бажано з простим написанням англійською. А ще бажано, щоб це було унікальне
слово. Тепер набравши на youtube “qarpa”, ви не отримаєте в результатах нічого,
крім того, що безпосередньо стосується гурту.
– Зміна напряму – це дорослішанння чи зрілий цинізм?
І дорослішання, і зрілий цинізм – аспекти процесу самореалізації. Мені цікаво і
весело слухати наші записи 8-річної давності. Зараз вони видаються мені
насиченими енергією і добре зробленими. От лише один недолік – вже зроблено. А
те, що ми робимо тепер, ще не реалізоване. От цим і займаємось.
– Знаючи твою безкомпромісність, як ти ставишся до такої тотальної
присутності Ірени в медіа?
Безкомпромісно. Я пишатимуся своєю країною, коли найпопулярнішою людиною стане
та, що читала всі твори Юнга, Кастанеди, Мірча Еліаде і т.п. І коли в таких
людей вистачатиме і скандалізму, і провокативності настільки, щоб теперішнім
медійним клоунам для потолочі не залишиться місця ні на ТБ, ні на папері.
– Коли ти створював групу, про що мріяв?
Навчитися грати так, як Sonic Youth в альбомі Daydream Nation. А ще якось
зламати захоплення наших однолітків російським роком і death-metal’ом. До нас
доходила нова музика, десь там за десятьма кордонами записували перший альбом
Radiohead, а в Івано-Франківську майже всі юні музиканти захоплювалися важким
роком... Задумувались ФС, як не-рок-гурт.
От і довелось отримати першу премію фестивалю Червона Рута-97 саме в жанрі
рок-музики, щоб змогти цю музику зсередини розкласти.
– «Інжир» досить відрізняється за стилістикою від початкової ідеї
«Фактично Самих», це пов’язано з досвідом чи з комерцією?
Пісні, які пише Ірена, вимагають бути почутими. Займаючись записом наших нових
пісень, ми робимо значно більше, ніж могли б, якби і далі робили щось таке ж
концептуальне, як «Космічний Вакуум». Енергетичний зворотній зв’язок, який ми
отримуємо зараз на концертах, доводить, що ми граємо актуальну музику. А коли через
10 років стане актуальним «Космічний Вакуум», знову перейменуємося на ФС і
будемо грати для роботів «Палаюче небо Венери» за їжу і воду. То вже буде чиста
комерція.
– У пересічного слухача, який не знає передісторії, складається
враження що Qarpa, це співачка плюс група музикантів... Самолюбство не зачіпає?
Не зачіпає. Така я людина. Навіть якби грав з Мадонною, то не зачіпало б. А там
ще більше людей думають, що Madonna – це співачка плюс група музикантів.
– Ти один з найкращих саундпродюсерів і сценічних звукорежисерів
України, що на першому місті зараз – група чи професія саундпродюсера?
Група. Бо ж і ті музиканти, що працюють з нами (мною і Артуром), обираючи нас,
мають на увазі нашу музику і звучання. Програмне і апаратне забезпечення
спочатку настроюється і випробовується на наших піснях. А вдалі речі ми
продовжуємо використовувати у подальшій роботі з іншими групами.
– Ти записував чимало відомих і невідомих груп – який найприємніший
досвід, а який найгірший?
Мені не подобається, коли «альтернативні музиканти» роблять для когось «попсу»,
і свідомо роблять банально, примітивно і погано. Є ж приклади натхненної попси
– той же ТІК. Найкраще працювати з тими, хто просто преться від власної музики,
кому аж не терпиться нарешті заспівати свій текст, зіграти партію.
– Київ дав тобі розкритись як професіоналу, а за що ти не любиш
Київ, і чого тобі не стає франківського?
Коли приїжджаю до Франківська, одне з найприємніших вражень – від поїздок у
громадському транспорті. «Пане шофер, зупиніть, будь-ласка» чи «пані, довзольте
пройти» замість «у магазіна!» і «жеенщіна, шо ви тут сталі!» – це надовго
запам’ятовується. Моя дружина, вперше побувавши у Франківську, була шокована
ввічливістю водіїв, продавців у магазинах, просто людей в натовпі. Приємно, що
вдалось зберегти красиву архітектуру центру. І ще я особливо люблю нічну тишу в
місті. На жаль, у Києві в моєму районі навіть уночі при зачинених вікнах дуже
далеко до такої тиші. Прикро, що в столиці нації, почувши на вулиці українську
мову, мимоволі обертаєшся, очікуючи побачити когось знайомого.
– Ти один з небагатьох музикантів, яких я знаю, що не вживає жодних
стимуляторів. Що тебе стимулює?
Стимулятори не стимулюють. Тисячі невдах щодня смокчуть пиво, горілку і
цигарки, мільйони ціпеніють перед телевізорами – і не малюють картини, не
пишуть вірші, не придумують мелодії... Наркотик зупиняє самоусвідомлення. Я ж
свій час ціную. Мені подобається, що я живий. Від цього я і граю музику. І
стимулює мене бажання найінтенсивніше усвідомлювати сприйняття світу, а не
жування нав’язаних суспільством понять, образів і проблем.
– Що на твою думку є найгіршим у сучасному українському шоубізі?
Масова культура рухається в передбаченому Еріхом Нойманом ще в середині
минулого століття напрямку. Історіі про створення світу богами – подвиги героїв
– історії про королів і мудреців – придворні інтриги – видатні події життя
простих людей – реаліті-шоу з простими людьми – видатні люди роблять їжу –
прості люди співають караоке.
Такий-от прогрес і є найгіршим в нашому шоу-бізнесі. Ми стоїмо впритул до
реаліті-шоу з туалетів «зірок».
Розмовляв Олег Гнатів, «Галицький кореспондент»
Додав Art-Vertep 19 вересня 2008
Про автора
«Qarpa» ex «ФАКТИЧНО САМІ» Ірена КАРПА – вокалОлег АРТИМ – електро гітара, програмуванняАртур ДАНІЄЛЯН – бас гітара, програмуванняЄвгенія СМОЛЯНИНОВА – віолончельАндрій КОГУТ – барабани1992 рік &ndash
