Увійти · Зареєструватися
 

Учасники

Галереї

Потік Афіші Галереї Статті Інформація

Автори / Мистецька аґенція Арт-Вертеп / Що читають письменники?

Вони – не лише обличчя сучасної української літератури, а й авторитети для своєї читацької аудиторії. Їхні книжки зачитують до дірок. Вони ж, натомість, із головою занурюються у твори колег по перу. Українські письменники читають настільки ж різну літературу, як і пишуть. А ще вони можуть розповісти безліч філософських міркувань та цікавих, а часом і містичних історій, пов’язаних із книжками.

Про свої літературні смаки кореспондентові «ВЗ» розповіли відомі автори – Тарас Прохасько, Андрій Курков, Лариса Денисенко та Лесь Подерв’янський.

Тарас Прохасько:

«Для мене у книжці важлива насамперед не інформація чи цікавинка, а атмосфера, яку вона створює. Розгортаю, читаю сторінку-дві. Якщо мене втягує атмосфера – читатиму далі. Якщо ж ні – відкладаю убік. Водночас розумію, як багато цікавих творів втратив через те, що розгорнув книжку не в тому місці і не там її «спробував».

Серед письменників не можу назвати когось такого, хто б став наріжним каменем у формуванні мене як особистості. Література, яку читаєш, утворює ланцюжок, який цілісно на тебе впливає. У дитинстві читання було моїм улюбленим заняттям. Читав усе підряд, крім радянської літератури. Та, не прочитавши жодної радянської книжки (не через ідеологічні упередження, а просто зі смаку, чуття та любові), зумів не просто проскочити школу, а й стати переможцем республіканської олімпіади з літератури у 10 класі. Зі шкільної програми радянських творів прочитав з прози лише «Вершників» Яновського, і недаремно – мені сподобалося».

Лесь Подерв’янський:

«Давно нічого не читаю. Людина має все прочитати до 30-35 років, щоб потім не витрачати на це свій час. Усе, що мені потрібно, вже осилив. Іноді перечитую якісь речі, але фундаментально нічого нового не читаю. Навчився читати років у 4-5. Тоді ж почав писати. Вдома була професійна підбірка книжок, яку зробила моя мама, тож до 12 років перечитав усю античну літературу. Я навіть у бібліотеку не був записаний, не було потреби - весь необхідний «багаж» книжок був вдома. Спочатку читав те, що було, а потім прийшло усвідомлення, які саме книжки треба читати».

Андрій Курков:

«Читаю книжки, про які мені розповідали друзі. Також постійно стежу за окремими авторами та їхніми новинками, зокрема за Тетяною Малярчук, Сергієм Жаданом, Марією Матіос. Багато книжок читаю як член журі різних премій. А мої улюблені твори – романи Андрія Платонова, Кнута Гамсуна, Бориса Пільняка.

Книга повинна мене здивувати як читача і змусити пам’ятати її. Вона має захоплювати, брати в полон з першої сторінки. Якщо цього не відбувається, починаю читати її не як читач, а як критик. Містичних історій, пов’язаних із чужими книжками, в моєму житті не траплялося. Та кілька разів відбувалися події, описані перед тим мною у романі. Своєрідне дежа вю».

Лариса Денисенко:

«Коли мені хочеться покращити настрій або розважитися, читаю комедійні твори англійських, французьких, скандинавських, американських та українських авторів. Люблю посміятися. Читаю й нові книжки українських письменників. Іноді книжка притягує, наче спілкується зі мною, на щось натякає. Тоді забираю її з собою. Двічі на рік обов’язково перечитую трилогію про Малюка та Карлсона, а також сатиричну серію Пелема Г. Вудхауса про Дживса і Вустера та оповідання Зощенка й Аверченка, книжки Ільфа і Петрова. Коли хочу пірнути у книжку, наче в море, і досліджувати все, що відбувається з героями, вона ще довго не відпускатиме мене. Обов’язково завітаю до її світу ще раз.

Книжки пов’язують людину з Богом, з іншими світами та вимірами, дають підказки і ніколи випадково в руки тобі не потрапляють. Пам’ятаю, як читала в метро оповідання Хуліо Кортасара, де йшлося про чоловіка, який обирав навмання жінку в метро, давав їй ім’я та стежив за нею. У той день стежили й за мною... А коли читала про милосердя, до мене по допомогу звернулася хвора жінка, що кульгала. Вона не знала, де їй знайти лікаря, який допоміг би їй вправити кістки. Я привела її до лікаря, що живе в моєму будинку. Чому серед натовпу вона обрала мене – невідомо...».

Оксана ЗЬОБРО, «Високий Замок»

 
 

Додав Art-Vertep 28 листопада 2008

Про автора

Мистецька Агенція «Арт-Вертеп» - громадська організація, заснована у 2001 році. Діяльність Аґенції охоплює всі напрямки сучасного мистецтва: музика, кіно/театр, література, образотворче мистецтво; ярмарки, спортивні змагання, історичні

Автори пов'язані с новиною

Тарас Прохасько , Лесь Подерв’янський , Лариса Денисенко , Андрій Курков ,

 
Коментувати
 
 
 

Гостиница Днепропетровск |  Светильники Днепропетровск |  Рекламное агентство |  Сауны Днепропетровска