Автори / Іван Рябчій / Коронували вдев’яте…

Днями, а саме 4 червня, в Києві відбулася IX церемонія нагородження переможців всеукраїнського конкурсу романів, кіносценарії, п’єс та пісенної лірики про кохання. Учасники сучлітпроцесу діляться враженнями...

Відтепер я знаю, що я ніколи не зможу перемогти на конкурсі «Коронація слова», аж скільки б зусиль не докладав. Журі цікавлять все: жіночі, виробничі, трилерові чи фентезійні романи. Тільки не той дурний інтелектуалізм, до якого звик я. Він нікому (принаймні, якщо вірити висловам деяких членів журі згаданого «конкурсу романів та кіносценаріїв») у цій країні непотрібний.

Тиждень тому президент компанії, де дев’ять років тому вигадали «Коронацію», пан Юрій Логуш, презентуючи в «Укрінформі» черговий фінал конкурсу, обмовився: «Камю б у нас не переміг». Інтернет-видання розтиражували цю фразу, а інтернет-користувачі вволю потішилися, коментуючи її. Але насправді було сумно. За пошуками авторів масового чтива ми забуваємо про літературу – ту, яка отримує Ґонкурівську і Букерівську премії, ту, про яку протягом наступних століть легіони науковців пишуть статті і дослідження, ту, яка, зрештою, складає літературний процес. На жаль, цієї літератури наші конкурси і премії (всі, купно з Шевченківською) не помічають. Лише іноді проривається страшна чорна хмара бульварщини легеньким промінчиком «слова»»– і знову надовго й щільно затуляє від людей світле обличчя Літератури…

Учора в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулась урочиста церемонія вручення премій. Відкриваючи дійство, Юрій Логуш зазначив, що протягом дев’яти років існування «Коронації» було відкрито сотні письменників. Справді, не можна применшувати значення конкурсу в кар’єрі кількадесят нині відомих авторів. Дехто з них, до речі, був присутній у залі. Ірен Роздобудько, ім’я якої неодноразово звучало, цього разу обмежилася скромною тисячею гривень за п’єсу. Лариса Денисенко – письменниця, телеведуча і член журі в номінації «Романи» – вручала премії. Андрій Кокотюха до початку церемонії обнімався з Роздобудько і Галиною Вдовиченко. Галина ж Вдовиченко, роман якої «Пів’яблука» вважається одним з гітів минулорічного книжкового сезону, виборола першу, головну премію.

Серед тих, хто «роздавав слонів», були відомі особистості: голова Шевченківської РДА Віктор Пилипишин, голова Шевченківського комітету Микола Жулинський, композитор Олександр Злотник, продюсер Едуард Клим, письменник («почесний москаль української літератури») Андрій Курков, кінорежисер Олесь Санін, видавець Іван Малкович тощо. Пилипишин, вручивши премію від власного благодійного фонду, пообіцяв наступного разу аж три премії; Злотник розказував, як іноді пише музику на вірші невідомих авторів; Санін жартував (мовляв, готує російський варіант фільму «Мамай» – називатиметься стрічка «Бабай»).

Отже, хто отримав перші премії? У номінації «П’єси» було відзначено пана Ботикіна з Сімферополя, який заявив, що написав кількадесят п’єс, але оце вперше на них звернули увагу. Дарма він переймається – така сама історія з багатьма письменниками. Знаменитий нині Борис Акунін (він же Георгій Чхартішвілі) теж зазнав слави не замолоду, а лише написавши цикл «попсових» детективчиків про Фандоріна.

Цього року у «Коронації» з’явилась нова номінація – «Пісенна лірика». Як розповів пан Логуш, дружина вже кілька років вмовляла його взятися й за пісні. І от – нарешті. Тут журі керував відомий композитор Анатолій Матвійчук. Приємною несподіванкою стала поява на сцені відомого музиканта і співачки Олесі Сінчук, яка за пісню «Я шепотіла» отримала третю премію. Сінчук на сопілці заграла прекрасну мелодію – здається, навіть кращу за всю церемонію. Першу премію отримав – також несподіванка! – прозаїк Тарас Антипович. «Я пришизів», – зізнався зі сцени він. Вшанована відзнакою композиція Антиповича називається «Осенний киберпанк». Лірика?

У номінації «Кіносценарії» серед відзначених були автори детективів і жахіть Наталка і Олександр Шевченки та Олександр Жовна. Подружжя Шевченків створило сценарій фільму жахів «СтрахоРама» (певно, алюзія на відомий мультфільм-абсурд «ФутуРама»). «Сподіваємось, буде справді страшне кіно», – пожартував ведучий. Другу премію виборов прекрасний режисер, драматург, незлецький письменник Олександр Денисенко. Першу дали Віктору Абузярову за сценарій під дивною назвою «Фросина любов» (дивною, бо в українській мові імені «Фрося» немає, а є «Пріська»; отже, за логікою і правописом, має бути «Прісчина любов»).

Головною інтригою, звичайно, була номінація «Романи» (тут найбільша премія – 20 тис. грн.; минулого року її отримав Володимир Лис за роман «Острів Сильвестра»). Спочатку свій вибір оголосили видавці. «Клуб сімейного дозвілля» взявся друкувати роман Ірини Чернової (у ній можна було упізнати одну з минулорічних переможниць Люко Дашвар); а представник церкви сказав багато теплих слів про твір Марії Влад, присвячений Св. Йосипові, чоловіку Діви Марії.

І, нарешті, трійка переможців. Ними стали Юрій Сорока з історичним романом «Іван Богун», Максим Кідрук – «Мексиканські хроніки» (також отримав відзнаку як «Кращий твір про подорожі» від журналу «Мандри») і згадана вже Лариса Вдовиченко. Остання – вже досить відома письменниця, товаришка Ірен Роздобудько, Лариси Денисенко та Андрія Кокотюхи. Крім того, що її твір отримав першу премію, від фонду Арсенія Яценюка пані Вдовиченко вручили сертифікат на переклад її роману будь-якою іноземною мовою.

Тож, якщо вірити ініціатору проведення конкурсу Юрію Логушу, «багато чудових творів, і якість прекрасна, вибирали найкраще з найкращих». Хоча у кожного є право сумніватися...

Іван Рябчій, «Главред»

Додав Art-Vertep 07 червня 2009

Про автора

Журналіст, письменник, перекладач. Живе та працює у Києві.Експерт Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння, заступник головного редактора культурологічного альманаху "Хроніка 2000".