Автори / Фестиваль Трипільське коло / Відчуй енергію в собі!
Попри кризу фестивалі на теренах вітчизни таки відбуваються. Хоч і не з таким розмахом, як минулорічні, та з не меншим ентузіазмом. Так, нещодавно (4-5 липня) на території Київської області пройшов цілком приємний еко-етно фест «Трипільське коло – 2009. Земля» (другий з чотирирічного циклу заходів, присвячених природним стихіям). Язичницькі вірування трипільців зверталися до сил природи, але й сучасників езотерика вабить неабияк, про що свідчить масовий інтерес до давніх культур та східних вчень. Гаслом фесту став заклик «Відчуй енергію Трипілля! Відчуй енергію землі!» Втім, склалося враження, що гості заходу поклали забагато сподівань на сили стихій, забувши, що основним джерелом натхнення і хорошого настрою є сама людина. Але про все по черзі.
Так от. Аби не переписувати прес-релізи, спробуємо дати об’єктивну оцінку цьогорічному дійству.
Концепція. З приводу ідеї фесту можна лише безкінечно тішитися. Адже крім того, що захід спрямований на реінкарнацію культурної спадщини давніх українців, він ще й покликаний привчити співвітчизників до цивілізованого відпочинку. Тобто, відсутність алкоголю та тютюну на території фесту мала би привабити тих сміливців, які не бояться зіштовхнутися віч-на-віч із собою справжнім і провести цілком тверезий вікенд. З цього приводу на фестиваль не завітала весела припанкована молодь, яка ввечері 4 липня пішла на столичний «Піжама-фест» за участі Абздольц, O.Torvald, InСайD та ін., аргументуючи це словами «на коле пива нет и пить ваще низя» (цитата з форуму). Зате на трипільське свято прибула більш солідна аудиторія представлена, скажімо, сімейними парами з дітьми. Ті ж, хто боротися зі шкідливими звичками не поспішав, почувалися не так уже й печально. Хоч офіційно пиво і сигарети фестивальників міняли на мінеральну воду та соломку (не плутати з маковою!), за неофіційною версією підприємливі українці розпивали і пивце, і винце, при чому отруту сю купували безпосередньо на території заходу. Проте таких все ж була меншість, і атмосфера дійства від цього приємно виграла. Тож, як висловився наш китайський товариш-студент в одному зі своїх творів «возрадуемся до плеши» цій антиалкогольній тенденції.
Атмосфера. Схили Дніпра, чудова природа і примхлива погода, яка раз у раз змінювала дощ на сонце... Цього достатньо, аби забути, що таке бетон, асфальт і підземка. Як було сказано, спиті лиця і мордобої не завадили гарному настрою відпочивальників, оскільки публіка переважно була тверезою. Щоправда, несподіванкою для багатьох став інцидент із дівчиною, на яку наїхала машина. За словами свідків, це сталося в неділю вранці, коли Оля (так звати потерпілу) спала під сценою, а нетверезий водій вирішив розважитися. Відомо, що дівчину з травмами тазу відвезли до столичного шпиталю.
Втім, щоб цей неприємний випадок не став домінантою розповіді, поговоримо про музику на «Трипільському колі».
Музична частина. Серед гостей цьогорічного фестивалю були «Рун», «Телері», «Рокаш», «Пропала Грамота», «Тінь Сонця», «Очеретяний Кіт», «Божичі», «Вася Клаб», «Н.Три», «PoliКарп», «Стелсі», «НеДіля», «Йорій Клоц» та ін.
Перший день відзначився тим, що несподіваний дощ залив частину апаратури, через що гурти були позбавлені саунд-чеку, а концерт розпочався із запізненням. Тож проблеми зі звуком супроводжували майже всі виступи. Як уже повелося, значну увагу привернули фаворити української фольк-сцени «АтмаСфера». Шанувальники цього колективу давно оцінили і чудовий інструментальний склад (флейти, скрипка, клавішні, гітара, бас, мандоліна, дарбука, перкусія та ін.), і тексти на санскриті, і сильні голоси вокалісток Насті та Юлії Яремчук. Творчість «АтмаСфери» можна охарактеризувати стилем етно-ф’южн (World Music). Їхнє виконання індуських мантр нагадує музику міжнародного ансамблю «Намасте», але відрізняється самобутністю й індивідуальним підходом до композицій (це не просто переспів мантр, а своєрідні попурі, де є навіть українські мотиви). Серед інших виконавців помітними були білоруси «Рокаш» (неофольк-рок, Мінськ), які неабияк полюбилися українській публіці, про що свідчать відгуки на мережевих форумах типу «Хлопці, приїжджайте ще, бо вельмi спадабалися!» Сприйняли «на ура» і знаний київський фольк-метал гурт «Тінь сонця». Також видався непоганим сет «Пропалої грамоти», хоч виконавці згубили свого барабанщика у трипільських травах (На зміну йому прийшов інший музикант, який не надто добре орієнтувався в репертуарі). Остаточно підбадьорила натовп етно-дисконета у виконанні «АртГрув», «Афро-Кубана» та «SkyTrix», адже під drum'n'bass із живими ударними танцюється веселіше.
Неділя була трохи печальнішою з огляду на те, що трудящий люд помандрував додому висипатися. В цілому цей день був помітний виступами «Darck Patrick» (Велика Британія –Україна), «Божичів» та «PoliКарпа».
Побут. Мандруючи на український фестиваль, очікувати душових кабінок, басейнів і освітлених вуличок ніхто не наважиться. До того ж, невибагливих і досвідчених туристів налякати важко. А туалетний папір у вбиральнях – неабияка ознака цивілізації, за що можемо лише подякувати богам-опікунам фестивалю «Трипільське коло». Щоправда, самих туалетів було малувато, як і баків із водою та смітників. Утім, якщо ставитися до життя по-філософськи, будь-яке обмеження – річ позитивна. Адже коли навчився жити без води, нужників і ліжок, то навіть у столичній малогабаритній хрущовці почуватимешся, як у палаці.
Модні тренди. Серед тенденцій моди у цьогорічних «трипільців» помітними були автентичні головні убори (вінки та солом’яні брилі) та українські вишиванки (куди ж без них?!) Щоправда, останнім склали конкуренцію атрибути індуської культури: сарі, бінді, чалми та ведичний макіяж.
Хліба і видовищ! З приводу гастрономічної частини фестивалю варто сказати, що спраглі могли напитися, а голодні – наїстися. Продуктові ятки підприємців межували з кришнаїтськими наметами (тут пригощали ведичними стравами, як от горохове рагу з куркумою). Хоч такий харч середньому українцю не до снаги, але, як кажуть, дарованому коневі у зуби не дивляться. Адже кришнаїти свої наїдки роздають безкоштовно (за символічні пожертви), що в період економічної кризи неабияк приваблює. Також популярність мали чайні намети, в яких народ релаксував не гірше, ніж у пабах. Слід сказати, що присутність віруючих-індуїстів була притаманна закордонним фестивалям, у той час як до нас ця тенденція докотилася лише цього року. Красуні з бінді і завше усміхнені хлопчики з манними тістечками на підносі були помічені й на «Країні мрій». Що ж, залишається лише здогадуватися, чому кришнаїти з таким ентузіазмом хочуть нагодувати «трипільців», і чому цього не намагаються зробити, скажімо, рідновіри чи Свідки Єгови...
Щодо видовищ. Стверджувати, наче публіку не розважали, – провокація чистої води. Мала сцена була представлена майстер-класами з народних танців, фольклорними ансамблями, кобзарями, літературними читаннями, дизайнерськими колекціями одягу та езотеричними семінарами... Як завжди на подібних дійствах, найбільшу територію охопив ярмарок з виробами народних умільців, де глечикам, коралям і вишиванкам не було ліку. Для молодшого покоління функціонував дитячий майданчик. Вночі людей бавили показами фільмів та віртуозними фаєр-шоу. Охочі могли поліпити з глини, помалювати, повишивати, повитинати, поспілкуватися зі свійськими тваринами... Словом, хто шукає, той завжди знайде чим розвіяти нудьгу і в сірий будень, і на «Трипільському колі». Але радіти тоді, коли цьому сприяє все – значно легше, ніж тішитися всупереч обставинам. Зрештою, почуватися щасливим – це талант, якому не навчить жоден мудрець – ні трипільський маг, ні африканський шаман, ні індійський гуру.
Тала Пруткова
Додав Art-Vertep 09 липня 2009
Про автора
Історична довідка: Більше семи тисяч років зберігала в собі наша земля древню культуру. Певно, нарешті прийшов час відкрити таємницю, доторкнутись духу прадавності.
