Автори / Маргарит Дюрас / Усе прожито і все спожито

Повість «Коханець» відомої французької письменниці, драматурга та кінорежисера Марґеріт Дюрас нині перекладено й видано в понад сорока країнах світу. Нещодавно знаменитий, значною мірою автобіографічний твір француженки, побачив світ українською у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Надзвичайно поетичне та чуттєво-виразне мовне плетиво француженки на український ґрунт адаптував відомий перекладач, лауреат премії ім. Г. Сковороди 2004 р. Роман Осадчук.

Далекого 1984 року цьому твору було присуджено Гонкурівську премію. 1992-го Жан-Жак Анно зняв однойменний фільм, який отримав кілька престижних кінопремій. За сюжетом – це історія кохання п’ятнадцятирічної французької дівчини та заможного китайця, яку подано читачеві крізь призму сповідді-спогадів літньої жінки в буремний період її життя.

«Дуже швидко в моєму житті все стало надто пізно», - пише головна героїня роману, в якої «майбутнє шите білими нитками», на «білі дні накинуто чорну вуаль», «алкоголь виконує функцію, яку не виконав Господь Бог», а дитинство асоціюється з війною: «Війну я бачила в тих самих барвах, що й дитинство. Я просто плутаю час війни з періодом панування старшого брата».

Події розгортаються на тлі екзотичних декорацій французького Індокитаю, в задушливому Сайгоні 1930-х років, коли та земля була ще французькою колонією. Дівчинку обтяжують злидні, нелюбов матері й деспотичне, хоч і невидиме, панування старшого брата. Саме тоді вона знайомиться з молодим й багатим китайцем. Цікаво, що в них обох немає імен. Є лише він і вона, чоловік і дівчина. Однак ні, ще є безліч бар’єрів: расових (він – китаєць, вона – біла), вікових (їй 15, він аж (?) на 12 років старший за неї), суспільних упереджень (її матір і брати не розмовляють із ним, хоча й обідають у ресторані за його кошт), прагматичних («Його геройство – це я, а батькові статки – його рабство») та простого непорозуміння («Теми наших розмов наче запозичені з газет, про те, про се, і завжди про одне й те саме»).

Хтось може дорікнути, що полиці книгарень поповнили ще одним автобіографічним романом, яких зараз хоч греблю гати. Однак, якщо в загалу все зводиться до, за визначенням самої письменниці, «реклами свого життя», то її «Коханець» – зовсім «не пусте буботіння на вітер». Роман надзвичайно відкритий, без усіляких стін, там немає де сховатися блюзнірству та марнославству. Ця книга - така собі душа на розпашку, де перед читачем постає прекрасна у своїй беззахисності, оголена жіноча вразливість. Спогади головної героїні виникають стихійно, однак саме ця експресивно-хаотична лавина надає стилеві роману характеру болісного та поетичного пошуку. І саме це, як не парадоксально, дозволяє побачити світ жінки цілісно.

«Раніше я говорила про світлі періоди, точніше – осяйні періоди моєї юності. А тепер говорю про все потайне – про певні факти, почуття, події, які я досі замовчувала. Коли я почала писати, моє середовище спонукало мене до сором’язливості. Письменницька праця тоді означала ще й моральність. А писати тепер, мені здається, найчастіше не означає нічого», - такі радикальні твердження вкладає Марґеріт Дюрас в уста своєї героїні – чуттєвої дівчинки зі спустошеним обличчям, що ходить у ліцей у вечірніх туфлях, прикрашених стразами, шовковій, майже прозорій сукні та рожевому капелюшку з пласкими крисами.

«Усе прожито і все спожито», - констатує головна героїня Марґеріт Дюрас, яку один із сучасників письменниці назвав Піаф нашої літератури, що «подібно до неї, безнастанно кричала про кохання». Але ще точніше, зауважує редактор роману Ігор Березовський, сказала про Дюрас відома акторка Фанні Ардан: «Вона вчить нас, що головна історія будь-якого життя – любов. І якщо вам видається важливішим щось інше – це означає, що ви вже вмерли».

Довідка «Газети»

Марґеріт Дюрас народилася 1914 року в Індокитаї (нині – В’єтнам). Згодом із родиною переїхала до Франції, навчалася в Сорбонні. Під час Другої світової війни брала участь у русі Опору. Перший роман Марґеріт Дюрас написала 1943 року. Популярність їй принесли романи «Плотина проти Тихого океану» (1950), «Моряк із Гібралтара», «Модерато кантабіле» (1958). Її разом із Аленом Роб-Грійє вважають засновниками французького «нового роману». У кіно Дюрас працювала як автор сценаріїв до фільмів, поставлених за її ж романами. Найвідоміша її робота як сценариста — мелодрама Алена Рене «Хіросімо, любове моя» (1959). Померла Марґеріт Дюрас 1996 року.

«Коханець» - єдиний твір письменниці, який отримав широке визнання і захоплення читачів, хоча її перу належать ще й кілька романів, п’єси, кіносценарії. Французи кажуть, що славу «Коханцеві» принесла неприхована щирість. 1984 року 70-річна жінка розказала світові, як вона порушила усталений плин речей, проте так і не змогла проплисти проти течії.

Оксана Жила, «Львівська газета»

Додав Art-Vertep 09 липня 2009