Автори / Моторролла / МОТОР’РОЛЛА: «Ми — музичні наркомани»

З фронтменом гурту «Мотор’Ролла» (Хмельницький) Сергiєм Присяжним (гiтара, голос. У побутi — Сєня) ми познайомились в Криму. Щира, душевна людина! Ми легко знайшли спільну мову. I ось вона «правда-матка»: поки нормальнi люди вiдпочивають та насолоджуються життям, ти працюєш: журналiст — вiн як мiлiцiонер. В тому сенсi, що завжди напоготові. Люблю, блiн, свою роботу!

- Салям алєйкум, шановний! Настрiй, м’яко кажучи, неробочий (лiто є лiто), але ж є таке слово «треба»… Офiцiйно «Мотор’Ролла» iснує з 11-го травня 1994-го року. Мобiльнiки тодi були екзотикою, а команду назвали так, тому що у складi є слова «мотор» та «ролл». Питання «чому ви так називаєтесь?» ви чули, мабуть, тисячу разiв. Мабуть, є й «черговi» вiдповiдi…

- Ну, по перше, хоча група й започаткована в 1994-му році, у тому складі, який існує тепер, команда відсвяткувала рівнесенько 5 років. Саме в 2001-му, після довготривалих градацій, склад «устаканився» і саме таким утримується дотепер. З назвою все просто: колишній вокаліст на вечірці із застосуванням великої кількості горілчаних виробів намагався вимовити слово «мотороллер», але язик трохи заплентався і вийшло «моторролла». Нас це слово дуже потішило, і відповідно ми його взяли за назву… I тільки згодом виявилося, що існує всесвітньо відомий бренд, інформацію про який ми опускаємо (посмiхаєтся).

- Ти та Iгор (Iгор Лисий — бас-гiтара) — костяк команди. Сергiю, хто ще грає в «Мотор’Роллi». Що за люди?

- Гітара ритм — Олег Бурбела, барабани — Сашко Кирилюк (обидва — колишні музиканти з хмельницької рокової банди «Мої Рослини»).

- В «Мотор’Роллi» переiграла купа народу. А двоє з ваших «колишнiх» вже навіть мешкають за бугром. З ким пiдтримуєте зв`язок?

- Ілля Демба, колишній саксофоніст (Бостон, Масачусець, США) виходить на зв’язок завдяки Інтернету фактично кожен день (велика йому подяка — нещодавно купив та переправив мені нову гітару). Андрій «Хольт» Захарко, наш колишній скрейчєр (Мадрид, Іспанія) зв’язується з нами не так часто, але коли приїздить до України, завжди нас знаходить. От на днях з ним перетиналися у Хмельницькому, попили коньяку, дізналися, що там робиться у Європі, так би мовити з першоджерел.

- Якi в кого обов’язки? Хто музику пише та лiрику, хто вiдповiдає за аранжування?

- В нашому арсеналі є пісні, написані особисто мною, такі як «Настояшчий Мужчина», «Не Дзвонила, Не Заходила», «Вперед До Сказу». Деякі написав Ігор Лисий — «А Я Собі Гуля», «Зима Хвора», «Я Перевернув Цей Світ». Але все ж таки намагаємось творити колективно, за виключенням деяких пісень, написаних нашими друзями-авторами.

- Чи є у «Мотор’Ролли» керуючий центр — продюсер тощо . Чи ви — «самi собi режiсери»? Хто вирiшує адмiн. питання?

- Дякувати Богу, ми не підписані з жодним рекордінгом чи продюсером, тому намагаємось все робити своїми силами. Не буду приховувати, є добрі люди, які готові нам допомогти, і цей факт не може нас не тішити. Це є так звана реальна оцінка того, що ми робимо — ніхто би й пальцем не поворухнув, якби не бачив перспективність «Мотор’Ролли»… Я так думаю. Але, все ж таки рулюємо всіма творчими моментами самі, і це, на наш погляд, найголовніше.

- Команда має декiлька клiпiв, чиї продакшн та ротацiя — задоволення не з дешевих. Допомогає хто?

- За задоволення завжди треба платити, бо (в протилежному випадку) якесь бл…дство вийде. Ось ми і платимо, як чесні люди. Беремо кредити, а потім відробляємо на концертних майданчиках. Хоча розумію, що розповідаю мовою бізнесу, але без фінансової допомоги творчість не може бути донесеною до людей. Інших схем я не знаю.

- Сєня, деякий час тому ти грав у Юлiї Лорд. Чи часто кличуть кудись у якоcтi сесійного музиканта?

- Раніше завжди пропадав по студіях як інструменталіст. Потім десь у 99-му запропонували пограти з Юлєю. На мій погляд, вийшло непогано. В 2003-му, коли графік у «Мотор’Ролли» був не таким насиченим, з’їздив у тур зі «Скрябіним». Остання сесійна робота, доречі разом з Ігорем, — це благодійне шоу Руслани, яке транслювалося на всю Європу… Ну, і ще у якості «сценічної декорації» відкривав «Євробачення-2005», хоча вступну гітару на церемонії відкриття записав у студії власноручно. Думаю, сесійну практику мені треба тимчасово призупинити. Дуетні проекти мені більше до вподоби.

- Яка музика зараз грає у тебе в плеєрi? Адже ж ти працюєш на «ФДР» та маєш необмежений доступ до різної музики. Як спец, що можеш порекомендувати з свiжака?

- Щоб у душі було тепло та мозок не висихав, особисто я частенько слухаю альтернативу середини дев’яностих. Туди попадають Faith No More, Soundgarden, Pearl Jam, Бек, Midnight Oil, Kula Shaker та багато інших. Але так само із задоволенням слухаю Еріка Клептона та Робі Вільямса.

- Чи може людина, яка нiколи не чула «Мотор’Роллу», шось зрозумiти про вашу музику по музичному смаку участникiв гурту?

- Запросто може! Для цього треба переслухати музику, яка була актуальна у ті часи, коли ми почали мучити інструменти та мікрофони. Звісно, не забути про «Гадів» та «ВВ».

- Кого з українських музикантiв хотiв би вiдмiтити? До кого є особлива симпатiя?

- Особисто мені до вподоби геть усі українські виконавці, яки пробиваються на сцену. Як потужні так і слабенькі. Завдяки цьому через деякий час ми будемо спостерігати впевнений якісний зріст вітчизняної музики. На особистості переходити не маю бажання. Це ж інтерв’ю з «Мотор’Роллою», я не помиляюсь (посмiхається)?

- Чи насичений у вас гастрольний графiк? Чи є досвiд виступiв на корпоративах?

- На мою думку, «насичений» — це коли по півроку не з’являєшся дома. На жаль, цим похвалитися не можемо. Хоча це була би ідеальна ситуація. Залюбки виступаємо на будь-яких майданчиках незалежно від того, хто організовує виступ. Загалом заради цього колись кожен з нас зробив свій вибір стати музикантом. Повірте, багато що треба було принести у жертву. Особисто я не жалкую, не знаю як там хлопці…

- Сєня, в тебе, як говорять, «засвеченный фейс». Про зворотній бік популярностi ми знаємо чимало. Однак і приємного достатньо? Давай про приємне. Ага?

- Приємного від того, що кожна п’яна людина, яка мене, боронь Боже, впізнає, тягне випити, немає ниц, люблю пити на свої гроші. Але в деяких колах популярність може допомогти вирішити деяки питання. Звісно, якщо вона справжня, а не дута.

- «Мотор’Ролла» — ветерани фестивального руху. Що у вiтчiзняних фестивалях «не так»?

- Все ніби так. Хоча не завадило б деяким організаторам пики набити. Насамперед через те, що дуже часто відсутня елементарна повага до людей, але проблема та не стільки в організаторах фестивалів, скільки у вихованості людей взагалі.

- Ви є учасниками так званого «VV-Клюбу». Якi блага пропонує ця организацiя?

- Блага?.. Дякую, що нагадав. Треба Олега Скрипку запитати, може ми не в курсі справ (посмiхається). Я відчуваю гордість від того, що така группа, як «ВВ», звернула на нас увагу. Ні про які блага ми і не думали.

- Що вразило на нещодавньому фестивалi «Рок-Сiч»?

- Яскраве враження від креативності проведення такого музичного дійства. Нічого подібного в нашій країні не було. Це, на мою думку, був абсолютно європейського рівня рок-форум!

- Ви — мейнстрiмова команда («чур, бєз абiд!»). Наскільки часто доводиться шукати компромiс мiж власним "я" та форматом?

- Дякую за ще один термін, який намагаються приліпити до дупи нашої групи (посмiхається). Хоча саме журналісти і вигадують терміни, тим самим намагаючись загнати музиканта у стилістичні рамки. Треба тебе запросити на наш лайвовий виступ, мені вже цікаво, який термін ти вигадаєш… Чур, без обід (посмiхається)! Якщо відверто, все наше життя у суспільстві і є компроміс, наша музика є компроміс чотирьох особистостей. Намагаємося не годувати власне "я", не тягнути ковдру на свій бік. Насправді нам подобається той матеріал, який ми робимо. Ну, такі ми є…

- Альбом «…Шо кому не ясно» (2005) записували аж шiсть рокiв (попередня робота — «Тиск» — була оприлюднена у 1999-м роцi). Шiсть рокiв — чому так довго?

- Як я вже казав, в 2001-му році група суттєво оновила склад, відповідно, все довелося починати практично з нуля. Плюс до того, я психанув та переїхав у Київ, а решта хлопців залишилися у Хмельницькому. Ось тому і йшло так довго. Але зараз все стало набагато простіше, з’явився Інтернет. Дійсно, були такі випадки, коли деяки музичні награння записував та відправляв гітаристу Олегу, з часом з’являюся на репетиційній базі — а хлопці без мене вже грають матеріал. Красота (посмiхається)!

- Нью-скул-рока та баллад на «…Шо кому не ясно» — десь фiфтi-фiфтi (окремий респект за застольну боса-нову «Гагарін» та «весiльну» «А я собі гуля»!). Цiкаво, ви хто бiльш — фiзiки чи лiрики?

- Ми справжні меломани, для яких існує тільки два основних напрямки у музиці: «качає» і, відповідно, «не качає». Виходячи з цієї термінології, ми — музичні наркомани. Отримання кайфу під час створення та виконання пісень — основне наше завдання.

- До вашого останнього альбому потрапили трi дуетні композiцiї — «А я собі гуля» (О. Скрипка, голос, баян, труба), «Ой, на горі вогонь горить» (В. Красноокiй з «Mad Heads») та «Зима хвора» (feat. «Тартак»). З ким ще бажали б попрацювати?

- Нещодавно Юлечка Лорд принесла демку нової пісні і запропонувала зробити «моторрольне» аранжування. Буду її обламувати, щоб ми разом і заспівали ту пісню. Дуже мене вкачала та темка, назву не скажу, щоб не наврочити (посмiхається). Ага, пару місяців тому заспівали дуетом з оперною співачкою Валентиною Степовою пісню «До Тебе, Мила» (є в нас і такий варіант пісні). Що я відчув, передати неможливо. Думаю, епопея з дуетами не завершена.

- Говорять, ви плануєте релiз нової платiвки, першою ластiвкою з якої стала пiсня «До Тебе, Мила» (вiдео, мабуть, всi вже переглянули). Чего чекати вiд нової «Мотор’Ролли»?

- Ні, до повнотривалого альбома ще як до неба рачки. Ми тільки-но намагаємось засісти за запис. Матеріалу вистачає, попіднімали парочку старих забутих тем, яких ніхто навіть і не чув, поробили сучасні аранжування — вийшло дуже кайфово. Прикольно звучить, але коли ми вже почали підготовку до запису наступної платівки, виявилося, що ми продовжуємо отримувати замовлення на випуск попереднього альбома «…Шо кому не ясно?». Так от, на днях взяли і зняли матеріал до кліпу на заголовну пісню альбому «Настояшчий Мужчина». Так як розгребемо попередній реліз, одразу сідаємо за наступний.

- «Мотор’Ролла» icнyє вже понад десять рокiв. Вийшло три платiвки, є достатня кiлькiсть клiпiв, зiграно багато концєртiв, є свiй сайт… Якi умови необхiдні, щоб пробитися у вищий ешелон українського рок-н-ролу?

- Витримка! Це головне! Не малювати собі замки у небі, а наполегливо працювати, шукати двері, які не дуже щільно зачинені, та не втрачати впевненості у собі, у своїх силах. А, може, й навіть у таланті… Звісно, якщо він в когось є (посмiхається).

- I «пад занавєс» питання риторичне: чи перспективно займатися рок-н-ролом у цiй країнi?

- Так само як займатися чимось іншим. Якщо ти того вартий — все в тебе вийде! А як що ні — тоді вибачайте!

Андрій Гончаров

Додав Art-Vertep 08 вересня 2006