Автори / Lama / Українка-індіанка завжди попереду
Назва цього гурту викликає асоціації спочатку зоологічні, потім — релігійні. І тільки українці та прискіпливі меломани з-за кордону знають, що «Lama» — це незвичайний для наших теренів етно-рок-гурт, очолюваний мініатюрною чи то мавкою, чи то індіанкою з крапкою на лобі (бінді) Наталею Дзеньків. Досить швидко ця музична формація з Івано-Франківська перемістилася до Києва, звідки і до омріяного багатьма заходу Європи та США недалеко. І вже зробила свій перший крок «туди», обійшовши майже легендарних «Океан Ельзи» і самобутніх «Esthetic Education» (до речі, сама Дзеньків дуже полюбляє ці гурти). У 2007 році «Lama» стала найкращою виконавицею України за версією «MTV». Рішення приймалося за результатами дослідження продажу дисків, ротації на радіо і концертної діяльності. Після такої вельми неочікуваної перемоги (хто б міг подумати, що якась на перший погляд маловідома українська Шакіра-Бйорк поб’є самого Славка Вакарчука?!) «Lama» зацікавилися навіть ті, хто до того не слухав музику такого напряму. За «MTV»-досягненням пішла розгортатися слава на батьківщині: гурту замовили саундтрек до першого українського еротичного фільму «Сафо», концертів стає все більше, на підході новий альбом…
З чого ж усе починалося? На відміну від багатьох вітчизняних і світових поп-співачок, Наталя Дзеньків насправді вивчала академічний вокал і зі шкільної лави грала на фортепіано. Мрія про неакадемічну сцену запала в серце дівчини після відвідання концерту «Bon Jovi» у Мюнхені. Монстр року підкорив її, і вона почала розробляти власний план музичного захоплення світу. Першим досвідом став дует «Магія», створений у кооперації з колегою із гуцульського хору. Саме пісні «Магії» згодом привели до доленосної зустрічі з Віталієм Телезіним, майбутнім продюсером і автором музики «Lama». Він тоді працював на місцевому радіо і першим помітив у дівчатах зірок.
— Ми стали популярні на Західній Україні. Але не заробляли навіть тих мінімальних грошей, які могли б вкласти у розвиток. Потрібно було щось міняти, і ми вирішили на якийсь час «заморозити» наш проект і подумати про те, як можна вийти на вищий рівень, — розповідає Наталя.
Як же «Магія» перетворилася на «Lama», гурт під ім’ям шумерської німфи — хранительки душі? Так, жодного стосунку до жуйних тварин і тибетських монахів назва не має, як би простим українцям цього не хотілося…
— П’ять складних років після переїзду до Києва ми шукали, «дозрівали»... Спочатку хотіли стартувати з пісні «Літак». Обійшли з нею багато лейблів, але скрізь нам пропонували жахливі контракти, фактично — кандали. Коли з’явилася пісня «Мені так треба», ми відчули, що вже можна починати. У нас був записаний перший альбом і ще залишалися хіти на другий. Ми все робили самі, практично без грошей. Зараз нам пропонують вже зовсім інші контракти і суми, але ми хочемо бути самі собі господарями!
— Плануєте працювати поза Україною після такої перемоги?
— Якщо раніше ми тільки мріяли про Європу, припускали зробити англомовний альбом, то зараз просто зобов’язані його записати! Нас вже «поставили» туди! Перемога зобов’язує — це відповідальність перед людьми, які нас обрали. Дуже важливо йти вперед! Витримати всі випробування і ще більше вкладати сил, душі й праці!
— Чи не боїтеся такої шаленої популярності?
— Популярність у моєму випадку не завжди впливає на мене позитивно, тому що вона має в собі сукупність позитивної і негативної енергетики. В основному це негативна енергетика. І з цим дуже важко справлятись. Є багато людей, які тебе обожнюють і люблять, приносять тобі радість, бажання творити далі і йти вперед. Але є і дуже багато людей з чорною душею, які заздрять, які приносять зло. І мені з цим доводиться дуже часто боротись. Я вважаю, для цього необхідно бути дуже сильною особистістю.
Втім, діватися вже нікуди. Перші кроки в Європу зроблені і в творчості — цього року «Lama» переспівала забійний хіт «Sweet Dreams» британського гурту «Eurythmics». Одна з найбільш популярних для створення кавер-версій пісень останніх десятиліть у виконанні Наталі Дзеньків звучить не так холодно і брутально, як в оригіналі. Все-таки «Lama» справжня українка — м’яка, хоч і емансипована.
Можливо, саме тому її і покликали створити основну музичну тему для «Сафо» — емоційної україно-американської стрічки про кохання двох жінок і одного нещасного чоловіка.
— Наша робота з командою стрічки «Сафо» — це щаслива випадковість. Продюсер картини Артур Новіков дізнався про гурт «Lama» і запропонував співпрацю. А ми якраз в цей час готували до запису другий альбом і, проглянувши кадри з фільму — він був ще навіть не змонтований, — зрозуміли, що відповідна композиція вже є! Більш того, текст «Знаєш, як болить» настільки відповідав тому, що відбувається на екрані, що студія «Ялта-фільм» за свій рахунок зняла для нас кліп.
Кожного разу, виконуючи пісню «Знаєш, як болить», Наталя плаче. Як відомо, найкраща музика народжується тоді, коли автор вкладає у неї свою душу… От і виходять пісні «Lama» такими жіночними і водночас сильними, ніжними, але енергійними.
Однак третій альбом Наталя обіцяє зробити відмінним від попередніх.
— Наш останній концертний тур пройшов чудово, головне, що ми переконалися в тому, що потрібні публіці, а це дуже важливо для артиста. Наша музика подобається, а значить, потрібно розвиватися. І після туру у мене з’явилося натхнення писати ще і ще. Ми стали впевненіші в собі. Наш третій альбом буде більш роковим, але гармонія і мелодійність будуть присутні. Перший альбом був про любов, другий — про пошук сенсу життя, а третій альбом народжувався в турі. Він буде про взаємини людей, не тільки чоловіка і жінки, а просто друзів, рідних. Він про тих, кого ми не знаємо, а вони дарують нам свою любов і енергію, допомагають жити і творити. Кожен концерт дарував нове відчуття, яке перетворювалося на пісні. Народжувалися образи, які переслідуватимуть мене, доки я про це не напишу.
Немало прихильників «Lama» давно хотіли почути більш важку музику у її виконанні. В очікуванні нового альбому можна робити будь-які прогнози, але сама пані Дзеньків застерігає: нового «Nightwish» від неї не чекайте.
— В нашій країні я не можу собі дозволити стати важчою в музиці, інакше мене не будуть крутити телеканали і радіо. І це буде неформатом. Ми плануємо представляти нашу творчість за кордоном, а там, можливо, з часом ми зможемо нашу музику зробити важчою.
Одна з основних особливостей «Lama», як не крути, все-таки зовнішній вигляд солістки. Серед десятків нафарбованих моделей-співачок, що дефілюють нашою сценою, не прикладаючи жодних зусиль до створення власної музики, маленька жінка з пишним каштановим волоссям, на високих платформах, у стилізованих під сарі сукнях і тонких окулярах (згадайте перші кліпи «Lama» — всім було цікаво, чи справді у неї поганий зір) одразу притягує погляд. Прихильників Наталя заспокоює: бачить вона добре, ті окуляри були «фішкою» першого альбому. І, звісно ж, більшість деталей образу вона вигадала для себе сама.
— Мій стиль виходить від мене. Стилістів ніяких не було — це точно. Спочатку придумали назву, а потім поступово додавалися якісь елементи, розвивалася я, розвивався гармонійно образ. І я продовжую над ним працювати. Допомагали з костюмами Ірина Харченко і Лілія Літковська. Вони добре мене відчувають.
— Звідки у вашому стилі індійські елементи, та ж сама бінді, наприклад?
— Мені цікава культура різних країн: я намагаюся пізнати ту або іншу філософію, і це допомагає мені розвиватися як особистості. Що стосується Індії... Я чула, що начебто є такі археологічні дослідження, які довели, що колись на території України жили індуси. Тому я не виключаю, що в моїх жилах є кров шанувальників Будди. Але моя бабуся зі слів прабабусі говорила, що серед наших предків є американські індіанці.
Саму ж неоднозначну сценічну назву Наталі Дзеньків підказав віщий сон. Вона завжди бачить змістовні сни, які допомагають їй розібратися у складних ситуаціях, вирішити щось для себе. Коли співачка роздумувала, як назвати новий проект, їй наснився монах, який і пояснив, чому саме вона має взяти це ім’я.
Напевне, і завдяки псевдоніму Наталю запросили до зйомок благодійного кліпу разом із «Dazzle Dreams» і «Другою Рікою». За своєю концепцією ця акція подібна до тієї, що була реалізована американським гуртом «Soul Asylum» в 1993 році. Тоді рокери випустили кліп на композицію «Runaway Train», у відеоряді якого були використані фотографії зниклих дітей і підлітків. У кінці цього відео соліст гурту звернувся до телеглядачів з проханням зателефонувати за вказаним номером, якщо вони впізнали когось з дітей на фото в кліпі. Акція українських виконавців була організована за такою ж схемою — на телеекранах з’явився ролик на їхню спільну композицію, під час якого транслювалися фотографії зниклих дітей. Наталю було запрошено до акції, щоб розбавити чоловічу компанію, але вона дійсно зацікавилася цією ідеєю. Невдовзі після виходу кліпу на екрани було знайдено декількох показаних у відео дітей, і «Lama» дуже пишалася фактом своєї участі у добрій справі.
Але не тільки до добра доводить шумерський псевдонім Наталі Дзеньків. Кар’єра дівчини уже стрімко йшла вгору, коли раптом на її спокій зазіхнула російська співачка з аналогічним іменем. Був суд, який українська «Lama» виграла, але багатьох ця історія непокоїла: російська тезка, яка нібито першою використала назву «Lama», також бачить віщі сни, ліпить на лоба бінді і надихається східною культурою. «Хто у кого вкрав?» — замислювалися допитливі. Дзеньків і її команда від усіх звинувачень відхрещуються:
— Справа в тому, що коли ми вигадували назву, спеціально перевіряли її за допомогою відомого способу — в пошукових системах Інтернету. Півтора року тому там не було інформації про російську «Lama». Але навіть зараз, коли ми знаємо про її існування, наші шляхи не перетинаються, адже я співаю тільки українською і на російський ринок не претендую.
— Ми взагалі дізналися про російську «Lama» випадково, — додає менеджер співачки Андрій Подолян. — Мілош Єліч, клавішник «Океану Ельзи», зателефонував якось із Москви і пожартував: «Тут ваші афіші висять». Це вже потім дзвонили їхні представники і в дуже грубий спосіб, мовляв: «Что вы там себе думаете?», — конфліктували. По-друге, згідно з українськими законами, реєстрація бренду триває три роки, протягом яких іде тривала перевірка багатьох деталей. Ми цей процес уже почали. Яким чином і де люди з російським громадянством зареєстрували бренд «Lama» на території СНД — теж питання...
Російська сторона коментує цю суперечку так:
— Україна в нашому списку вже п’ята. Насправді такі «Lama» є і в інших країнах. Але ми — власники патенту на все, що пов’язане з ім’ям та творчістю співачки «Lama» у країнах СНД. Необхідні документи ми готові надати. Також ми почуваємося в силі подавати до суду, стримують тільки два моменти: по-перше, зараз готуємо тур «Lama» і до всього просто не доходять руки. По-друге, це дуже схоже на піар за наш рахунок, нас просто змушують вступити в дискусію. Причому ви ж подивіться: всі ходи вашої «Lama», її образ, подача ну просто один в один збігаються з нашою. Прикладів — скільки хочете, приміром, опублікував російський «Cosmopolitan» інтерв’ю з нашою співачкою, ваша теж дала інтерв’ю «Cosmopolitan». От тільки наш проект з’явився як мінімум на три роки раніше! Хоча перший сольний концерт під фортепіано вона взагалі ще в 93-му дала... З іншого боку, нас ця ситуація також і радує: якщо проект має послідовників, значить, він справді вартісний.
Втім, нам до їхньої «Lama» діла немає… Навіть якщо вона вирішить завітати з туром на Україну, тут її скоріше сприймуть як пародистку і плагіатора. Завдяки конче «нашим» подіям, у яких Наталя Дзеньків взяла безпосередню участь, завдяки виключно україномовним текстам (це вже не просто модно, а прямо-таки необхідно для співака, що прагне популярності) ніяка іноземна «Lama» нашу не переможе. Дзеньків обрала правильну тактику. Може, їй і справді вдасться експортувати свою творчість за кордон, водночас рятуючи діточок і трансформуючи українську музику. Така вона, душа-Лама!
Наїна Лєводворська, Експедиція ХХІ
Додав Art-Vertep 06 жовтня 2009
