Учасники

4 травня напередодні Великодня пропонуємо відвідати майстер-клас з "Мальованки",
одного з різновидів Великодніх писанок, який відбудеться в культурному центрі "Арт-Вертеп" (вул.Червона, 11)

Розписати пропонуємо керамічне яйце на підставці в декільох техніках: інкрустація, декупаж, фарбування.

Обрати вид розпису можна самостійно під час майстер-класу.
Всі матеріали надаються майстром.

Початок о 12:00
Тривалість: 1,5 год.
Вартість: 70 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Писанка

Їй присвячуються вірші та пісні. Провадяться наукові дослідження та пишуться цілі трактати. Писанка – справжня гордість нашого народу!

Однак, зауважимо, що в Україні існують іще багато видів великодніх яєць: крашанки, дряпанки, шкрябанки, мальованки, крапанки, бісерівки тощо. Саме про них піде далі мова...

Крашанки

На Великдень, на соломі
против сонця, діти
грались собі крашанками…

Тарас Шевченко

Крашанки – це пофарбовані ("красити" – фарбувати) у різні кольори відварені курячі (інколи, гусячі) яйця.Основний крашанковий колір - червоний, він символізує радість життя. Жовтий колір уособлює місяць і зорі, а також - врожай; блакитний – здоров’я; зелений - щорічне воскресіння природи; чорний з білим – пошану до духів.

Збереглися старовинні рецепти фарб для яєць: темно-червоний колір готують з відвару цибулиння. Із комах-червеців отримують яскраво-червону фарбу.

Легенда про крашанку

Найперше великоднє яйце, як символ воскресіння з мертвих, Свята рівноапостольна Марія Магдалина принесла римському імператору Тіберію зі словами:"Христос Воскрес!" Тіберій не повірив і сказав: «Цього не може бути, так само, як і це біле яйце ніколи не буде червоним!" У ту ж саму мить яйце стало червоним. Так з’явилася перша крашанка.

Чорну фарбу роблять із сажі. Жовту барву отримують з кори дикої яблуні; салатну – з молодого березового листя ; брунатну – з шишечок вільхи .

Щоб прикрасити крашанку, беруть молоді листочки, гілочки або вирізають візерунок з паперу, щільно притискають до яйця й обв’язують його марлею. Або ж обмотують яйце нитками в різних напрямках, закріплюючи кінчики. Після пофарбування марлю та нитки знімають. Малюнок, що утворився в закритих від фарби місцях, виглядає мармуровим.

Крашанки дарують родичам, обмінюються з сусідами і тими, хто прийшов привітати, з ними йдуть у гості, роздають жебракам. Несуть крашанки і на кладовища, кладучи на могили померлих близьких.

Мальованки

"Малювати" яйця можна акварельними або акриловими фарбами, або спеціальними фарбами та лаками для яєць.

Сучасні діти навіть примудряються малювати фломастерами. Але, звичайно, справжні майстри дотримуються старовинної техніки: зварені протягом восьми хвилин яйця тримають у гарячій воді. Одне дістають, насухо витирають і ставлять у чарочку. Розфарбовують пензликом верхню частину яйця – на гарячому яйці фарба швидко висихає. Яйце перевертають і розмальовують іншу частину.

Важливо, щоб яйця були гарячими, тоді фарби не розтікаються і швидко висихають.

 

 

 

 

Крапанки

Легенда про крапанку

На Гуцульщині оповідають, що Діва Марія писала писанки і дарувала їх Пілатові, щоб той змилувався над її Сином. Беручи до рук яйце, Мати Божа  плакала і слізьми обливала свою роботу,  і від тих крапаючих сліз з’являлися цятки. Так виникли крапанки.

Крапанки – це найпростіші писанки.

Запалену свічку трохи нахиляють над яйцем і накрапують віск. Коли воскові плямки застигають, яйце занурюють у фарбу. Як тільки фарба висохне, яйце нагрівають, розплавлений віск обтирають – на кольоровому яйці залишаються світлі крапки. Можна також використовувати техніку мальованки – наносити різнокольорові крапки пензликом.

Найменші писанкарі ставлять крапочки … пальчиками, вмочуючи у різні фарби.

 

 

 

Дряпанки та шкрябанки

Виходячи з цієї дещо смішної назви, такі великодні яйця виготовляються шляхом видряпування візерунку на пофарбованій поверхні яйця.

Робота ця дуже тонка, вимагає зосередженості та вправності.

На вишкрябування складного малюнку може піти до кількох днів. Один необережний рух - і робота втрачає свою досконалість.

Навряд чи дорослі довірять таку кропітку працю маленьким майстрам.

 

 

 

 

 

Наклеянки

Інша справа – наклеянки.

Цей вид декору пасхальних яєць виник порівняно недавно і не є класичним, але заслуговує на існування.

На білі або пофарбовані яйця наклеюються різноманітні прикраси: блискітки, мереживо, кольорові скельця, навіть, ґудзики.

Це можуть бути пофарбовані крупи або, навіть, яєчна шкаралупа іншого кольору.

 

 

 

 

 

Бісерки

 

Бісерки або бісерівки виготовляються різними шляхами.

Сире яйце видувають, просушують і натирають восковою свічкою. Потім запалюють свічку, підчеплюють голкою бісеринку та, потримавши секунду-дві над полум’ям, швидко прикладають до яйця. Нагріта бісеринка надійно приклеюється до воску.

Такі бісерки називають іще восківки.

Зараз частіше бісеринку просто приклеюють до яйця клеєм.

В інший спосіб бісеринки насилюються на нитку, яка потім викладається у візерунок і приклеюється до яйця.

Зазвичай, бісерки робили в монастирях, оздоблюючи пасхальні яйця навіть маленькими іконками, тому бісерівки часто називають монастирськими писанками.

 

 

 

Вишиваки

Маловідомий, незвичайний, але дуже цікавий, хоч і складний, спосіб прикрасити великоднє яйце – вишити його.

Так само, як вишивають рушники чи серветки звичайними нитками для вишивання, за допомогою звичайної голки.

Але яєчна шкаралупа – матеріал крихкий, тому будь-який неточний рух руки призводить до непоправного пошкодження виробу.

 

 

 

 

 

Лінивки

Це авторська назва декору, дуже поширеного зараз – термальні наліпки. Одягається така наліпка на яйце як сорочечка, і в ложці опускається в окріп. Раз, два, три… "Сорочечка" щільно обліплює яєчко. Яскраво, гарно, швидко, зручно, але – у всіх однаково!!! Ні прояву фантазії, ні виразу почуттів… Втім, і у "лінивку" можна вкласти душу: красиво викласти на тарілочці, або підвісити на гарній мотузці, як оберег Вашого дому.

Писання, малювання, шкрябання та наклеювання вимагає багато часу, а його так бракує в наш комп’ютерний вік. Особливо складно віднайти час та терпіння для спільної роботи з невмілою малечею. Значно простіше піти до магазину та придбати промислову великодню прикрасу. Звісно, простіше та швидше…

 

 

 

 

 

Але, працюючи над своєю першою писанкою (дряпанкою, наклеянкою, мальованкою…), слухаючи давні легенди, дитина відчуватиме себе частинкою великого народу, паростком могутнього дерева. І оце відчуття прадавньої величі та могутності власних коренів не купиш у магазині ні за які гроші!

Тож пишімо, малюймо, крапаймо, привчаймо наших дітей до вікових традицій рідного народу!!!

molode.com.ua