Елеонора Сіндєєва / Молода письменниця Елеонора Сіндєєва у Полтаві представила книгу про секс без еротики

 

17 травня у Полтаві іменитий український письменник Андрій Курков презентував читачам нову постать в сучасній літературі – Елеонору Сіндєєву.

 

Молода журналістка видала роман «Скарб», який визнали кращим у конкурсі «Євроформат-2010». Про роман та саму письменницю полтавці почули від Андрія Куркова та молодої авторки.

 

Про перший роман тележурналістки з Дніпропетровська Андрій Курков каже, що він не містить насилля, у ньому немає вбивств, крові, навіть еротики.

 

Авторка Елеонора Сіндєєва додає, що в «Скарбі» майже відсутня нецензурна лексика, хіба в тих епізодах вона доречна, де ніяк не обійтись без міцного слівця. Еротика трохи присутня, прелюдія є, а безпосередньо самого сексу немає, хіба фантазії про це.

 

– Скарб у романі – це історія пошуку, історія любові, – говорить поетеса. – Книга роздумів, становлення особистості. 25-річна головна героїня мандрує ледь не всією Україною й зустрічається з однією й тією ж дівчиною.

 

Урешті знаходить себе, розуміє, що з нею діється. Таке трапляється з багатьма в 25-річному віці: що переосмислюєш, що вже зроблено і хто ти.

 

– Скарб в романі – це і любов, і досвід, отриманий протягом зовнішньої і внутрішньої подорожі, – резюмує автор.

 

«Я розділяю любов і кохання, у мене це різні поняття, любов – ширше».

 

Коли Андрій Курков, що був у журі «Євроформату-2010» запросив Елеонору до Києва, бо вона серед фіналістів, то Сіндєєва вагалась чи їхати. Думала, що дадуть якусь грамоту за участь. А коли прибула таки серед тижня на церемонію нагородження, виявилось, що визнані українські майстри слова (як Винничук, Роздобудько, Курков віддали) перемогу її «Скарбу».

 

«У Куркова чітко розмежовуються жіночі й чоловічі романи,  у мене  – інакше»

 

Як розповіла автор «Скарбу», у Андрія Куркова вона років три тому брала інтерв’ю, в яких він говорив, що в нього романи поділяються на чоловічі й жіночі.

 

– Мій не можна віднести до якогось із цих видів, це суміш реального (автобіографічного), вигаданого і сусідського, – каже Елеонора.

 

Мама, якій 64, читала невеликий за обсягом роман «Скарб» по 20 – 30 сторінок, осмислюючи. І сказала Елеонорі, що та написала філософський роман, який сподобається людям маминого віку. Читали книгу в першу чергу рідні й близькі, була критика, в тому числі й конструктивна.

 

А ще письменниця зізналась, що трохи більше місяця минуло з дня презентації книги в Житомирі, а її вже знайшли шанувальниці в соціальних мережах і дякували за книгу, бачили на сторінках себе, ділились, що і в них були такі ж сумніви, як у головної героїні. А ще Елеонора впевнена, що має вже в Житомирі тих, з ким може випити пива і людину, яка буде гідом у місті.

 

До написання літературних творів тележурналістку спонукало побачене в роботі. Теми багатьох оповідань Сіндєєвої взяті з сюжетів, які готувала на TV: про розбещення малолітніх, онкохворих дітей і багато іншого.

 

– Але в новинах не можу викласти історію, обмежена рамками, форматом, – каже Елеонора. – Тому почала писати літературні твори. Люблю оповідання , цей жанр мені близький, мрію видати збірку їх.

 

А ще зізналась, що на третину вже написаний другий роман, про що – завісу не відкрила.

 

– Я не належу до тих людей, що пишуть багато, – стверджує письменниця.

 

Найбільше вплинув на мене письменник Генріх Гессе. У підлітковому віці дівчину вразив його роман, де немає дії. Але передані найменші порухи душі. Оскільки дівчина за освітою психолог, їй це й нині близьке, і внутрішні переживання відбиваються в «Скарбі».

 

«Я самокритична, дисциплінована, але не маю поблажливості до себе».

 

У Полтавському педуніверситеті Сіндєєва представляла студентам книгу та розповідала про себе. Каже, що найчастіше молоді полтавці питали в неї, як пробитись в літературі, як видати власний твір. Коротше кажучи, надто практичні запитання цікавлять сучасних студентів педагогічного ВНЗ.

Автор - Ніна Король.

Джерело - www.kolo.poltava.ua