Фестиваль FortMissia / «Fort.Missia»: радіємо життю за будь-якої погоди

Фотозвіт можна переглянути тут

Кожна важлива справа мусить перенести випробування на міцність. «Fort.Missia» випробування дощами і холодом перенесла успішно. Тепер зрозуміло, що фестиваль житиме  довгі роки, адже має публіку на яку можна розраховувати і для якої варто все це робити.

Зненацька настала п’ятниця і почалося. На територію фестивалю землею посунули хмари народу, а небом – хмари з дощами. Переддощова тиша загуркотіла гітарними рифами – розпочалася рок-атака під кодовою назвою «LikeaЛялька» на згадку про легендарний клуб.

А далі – тригодинний концерт найживіших «Мертвих Півнів» із фестивальною презентацією «Радіо Афродіти», новими піснями на вірші Андруховича і Позаяка, додатковими музикантами та старими хітами. За «Півнями» львівська публіка сумувала ще зі «Флюгерів», хлопці теж здається нудились без концертів і тут з’явилася нагода видати. Всі виклались на 100% і перший заміс було здійснено. А кому ще було мало емоцій, той йшов дивитися нічні покази фільмів від «Кіноклубу Олега Яськіва», заворожено стежив за вогнями фаєр-команди «Sigillum Ignis», або лишався до ранку слухати виступ формації асоціативного DubStep-у та техно «RESTart».

Завдяки проекту «Snidanok з Пиріжком та PushClubOrchestra», барвистій епатажній тусівці Етноклубу Набутків та «дзигівській» каві з пиріжками похмурий сірий ранок став веселим і кольоровим. Знайшлися сили сушити намети, готувати сніданок і збиратися до вечірніх танців.

Незмінному ведучому «ФортМісії» п. др. Жолобу ніколи не бракувало гумору, а тут після чудасій зварйованих фестивальників, голих забігів, карпатських футболів і купань у багнюці Андрія взагалі поперло. Якщо першого дня він читав репи, підшпилював музикантів, приєднувався до виступів, то сьогодні – влаштовував інтерактиви (переможець заїзду на пузі навіть отримав бар-чек на 20 грн., що би не писали некомпетентні журналісти:)).

Далі на сцену вийшов польсько-американський арт-роковий проект «Let Me Introduce You To The End». Лідер проекту Раян Сокаш залишив, за його словами, «споживацьку Америку» заради життя у Кракові та мандрівок Україною. На фестивалі Раян з проектом виступає вже вдруге, так що має фанатів, як серед фестивальників, так і серед місцевого люду. А традиційне розкидання дисків зі сцени остаточно переконало цілу купу народу вишикуватись в чергу за автографами. 

Ну і, звісно, того вечора фестиваль відзначився ще одною зірковою подією. Навіть не зірковою, а галактичною. Запланований перформанс «Кличко – оборонець Всесвіту» вдевся настільки масовим, що український спортсмен зловив потік енергії і вкотре одержав заслужену перемогу.

 

Недільного ранку у дощу був вихідний і всі, кого назавтра чекала робота потягнулися до автобусів, щоб дома встигнути  відмитися і попрати речі. Проте загартованих негодою затятих фестивальників залишилося достатньо, щоб наповнити поле перед сценою та тримати драйв фестивалю. На заклики трембіт франківських «КОРАЛЛІВ», що вирішили влаштувати свято обіднім виступом, розпочався третій день танців та веселощів.

Також на фестивалі стріляла гармата, відтворена товариством військових реконструкторів «Пам'ять». Проте вона давала сальви тільки цукерками, які збирала місцева малеча.  Кожного року на фестивалі розчищають і досліджують нові фортифікації. Цього року було відкрито два унікальні укріплені схрони артилерійської батареї  Першої світової війни.

Вечірню програму малої сцени розпочали польські панки  «Mi??sz», які, до речі, і завершували фестиваль несамовитим афтерпаті із «Перкалабівцями» за «дзигівськими» столиками,  а наступного дня навіть заграли концерта у селі Поповичах.

Трактор дотягнув під сцену автобус  «Перкалаби». Таке враження, що весь фестиваль робився саме для них. Тута гуцульські панки відчували себе як риба у воді (якщо притримуватись канонічних фразеологізмів).  Як сказав Мох: «Люди танцюють в болоті брудні як свині. Це прекрасно!». І «Перкалаба» загаратала таких танців, що втриматись не міг ніхто.

 Скажу тільки, що це люди, які творять нову Україну.

 

Якщо ми отримали стільки радості під час холоду і дощів, то уявіть як ми радітимемо коли над нами буде чисте небо і сяюче сонце?

Сайти фестивалю: www.fortmissia.com   www.dzyga.com